Фрейденберг: одесский интеллектуал еврейского происхождения и его семья в истории русской литературы и культуры

Jazyk: ruština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Doxa; No. 1(35) (2021); 181-215
Докса; № 1(35) (2021); 181-215
ISSN: 2410-2601
Popis: Research traditions that have developed in relation to certain cultural phenomena are often limited by the framework of national cultures, the specifics of the studied personality and its creative activity. At the same time, the cultural and social demands underlying these studies do not actually imply the conversion of the identified cultural values from one national (cultural) tradition to another. Thus, it is unlikely that representatives of border territories, as well as territories that had actual ex-territoriality and freedom to choose cultural identification, can give in to an unambiguous definition of cultural identity. Odessa was good example of it. Here the marginality of the frontier cultural zone created its own unique cultural topos, with its “mixed” identity, for which the territorial, ethnic, cultural and linguistic boundaries were not absolute, were mobile, created conditions for the formation of seemingly contradictory ideas about the “eastern West”, about “imperial Jewishness”, “Jewish Russianity”, etc. For the Jewish citizen of Odessa, the national (Jewish) or imperial (Russian) component played a great role. The internal contradictions that exist in these identification models were either resolved in favor of one of the models, or removed due to the local identification model provided by the immediate environment, which we called the environment. In this article, we would like to show this environmental influence through the personality of Mikhail Filippovich Freidenberg, who is known to historians of science and technology as an inventor, but little known to literary historician (mainly as the father of Olga Mikhailovna Freidenberg and the uncle of Boris Leonidovich Pasternak). In our opinion, the description of the artistic and journalistic, as well as satirical works of Mikhail Freidenberg deserves attention. With his name, the intellectual environment of Odessa at the end of the XIX century takes on a holistic appearance, at the same time exposing the problem of “intellectual crowding” of the imperial province. The phenomenon of the environment is conceptualized by the example of the family of Mikhail Freidenberg and relations with relatives, as well as by describing the influence of this environment on Russian culture in the late XIX – first half of the XX century through the formation of the personalities of Olga Freidenberg and Boris Pasternak. It is important to overcome disciplinary boundaries and show how the environment promotes the realization of creative opportunities and how it sets these opportunities. We do it based on the available biographical data, memoirs, diaries and other documents.
Исследовательские традиции, сложившиеся в отношении определенных явлений культуры, часто ограничены рамками национальных культур, спецификой изучаемой персоналии и ее творческой деятельности. При этом культурные и социальные запросы, лежащие в основе этих исследований, фактически не подразумевают конвертацию выявленных культурных ценностей из одной национальной (культурной) традиции в другую. Так, однозначному определению культурной идентичности вряд ли поддаются представители пограничных территорий, а также территорий, которые обладали фактической экстерриториальностью, свободой в выборе культурной идентификации, как, например, Одесса. Здесь маргинальность зоны культурного пограничья создавала свой уникальный культурный топос, со своей «смешанной» идентичностью, для которой территориальная, этническая, культурная и языковая границы не были абсолютными, были подвижными, создавали условия для формирования, казалось бы, противоречивых представлений о «восточном западе», об «имперской еврейскости», «еврейской русскости» и т.п. Для еврея-одессита большое значение играли собственно-национальная (еврейская) или имперская (русская) составляющая. Внутренние противоречия, имеющиеся в этих идентификационных моделях, либо решались в пользу одной из моделей, либо снимались благодаря локальной идентификационной модели, которую предоставляло ближайшее окружение, названное нами средой. В статье мы хотели бы показать это средовое влияние через личность Михаила Филипповича Фрейденберга, который известен историкам науки и техники как изобретатель, но мало известен литературоведам (в основном, как отец Ольги Михайловны Фрейденберг и дядя Бориса Леонидовича Пастернака). На наш взгляд, внимания заслуживает описание художественных и публицистических, а также сатирических сочинений М. Ф. Фрейденберга. С его именем интеллектуальная среда Одессы конца XIX века приобретает целостный облик, вместе с тем обнажая проблему «интеллектуальной тесноты» имперской провинции. Феномен среды концептуализируется на примере семьи М. Ф. Фрейденберга и отношений с родственниками, а также на описании влияния среды на русскую культуру конца XIX – первой половины XX века через становление личностей О. М. Фрейденберг и Б. Л. Пастернака. Опираясь на имеющиеся биографические данные, мемуары, дневники и другие документы, важно преодолеть дисциплинарные границы и показать, как среда способствует реализации творческих возможностей и как она эти возможности задает.
Дослідницька традиція, яка склалася щодо певних явищ культури, часто обмежена рамками національних культур, специфікою персоналії, яка вивчається, та її творчою діяльністю. При цьому культурні та соціальні запити, які складають основу цих досліджень, фактично не передбачають конвертацію виявлених культурних цінностей із однієї національної (культурної) традиції до іншої. Так, однозначному визначенню культурної ідентичності навряд чи піддаються представники прикордонних територій, а також територій, які мали фактичну екстериторіальність, свободу у виборі культурної ідентифікації, як, наприклад, Одеса. Тут маргінальність зони культурного прикордоння створювала свій унікальний культурний топос, зі своєю «змішаною» ідентичністю, для якої територіальні, етнічні, культурні та мовні кордони не були абсолютними, були рухливими, створювали умови для формування, здавалося б, суперечливих уявлень про «східний захід», про «імперську єврейськість», «єврейську російськість» тощо. Для єврея-одесита більше значення мали власно-національна (єврейська) чи імперська (російська) складова. Внутрішні суперечності, які мали ці ідентифікаційні моделі, або розв’язувалися на користь однієї з цих моделей, або усувалися завдяки локальній ідентифікаційній моделі, яку давало найближче оточення, яку ми називаємо середовищем. У статті ми маємо бажання показати цей середовищний вплив через особистість Михаїла Філіповича Фрейденберга, який відомий історикам науки та техніки як винахідник, але мало відомий літературознавцям (зокрема, як батько Ольги Михайлівни Фрейденберг і дядя Бориса Леонідовича Пастернака). На наш погляд, уваги заслуговує опис художніх і публіцистичних, а також сатиричних творів М. Ф. Фрейденберга. З його ім’ям інтелектуальне середовище Одеси кінця ХІХ століття набуває цілісний вигляд, разом із тим оголюючи проблему «інтелектуальної тисняви» імперської провінції. Феномен середовища концептуалізується на прикладі родини М. Ф. Фрейденберга та стосунків з родичами, а також на описі впливу середовища на російську культуру кінця ХІХ – першої половини ХХ століття через становлення особистостей О. М. Фрейденберг і Б. Л. Пастернака. Спираючись на наявні біографічні дані, мемуари, щоденники й інші документи, важливо подолати дисциплінарні межі та показати, як середовище сприяє реалізації творчих можливостей і як воно ці можливості задає.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: