Воображаемая география в филологии Эриха Ауэрбаха
Jazyk: | ruština |
---|---|
Rok vydání: | 2020 |
Předmět: |
Абендлянд
романська філологія Гуго фон Гофмансталь європейська література інтерпретація доля Эрих Ауэрбах Еріх Ауербах судьба Europe европейская литература Hugo von Hofmannsthal European literature fate романская филология интерпретация Abendland Erich Auerbach romance philology interpretation Гуґо фон Гофмансталь |
Zdroj: | Pitannâ lìteraturoznavstva; No. 102 (2020); 7-54 Pitannâ lìteraturoznavstva; № 102 (2020); 7-54 Питання літературознавства; № 102 (2020); 7-54 |
ISSN: | 2306-2908 |
DOI: | 10.31861/pytlit2020.102 |
Popis: | The purpose of the author is to find the main motive why Auerbach chose to use the non-disciplinary term “European philologists” and what he meant by that. I argue that Auerbach’s consciousness of Europe as a historical entity was formed in the 1920s, but his exile turned this consciousness into a position. A basic question is about the symbolic geography of European culture in the works of Auerbach. The synonymous use of Europe and Abendland distinctly reveals Auerbach’s dual, unifying/divisive understanding of the identity and symbolic geography of European culture. If we accept the opinion that the European has been represented for centuries by the Romance, then the tasks of Romance philology as European philology will become clearer and the cultural geography of Europe narrower. The cultural-historical identification of Europe and Abendland after the Second World War solidified the anyway existing division of Europe in to two blocs. Literary history and philology divided Europe in the way this was done by the relevant political doctrines too. The human sciences also contributed significantly to the creation of value-attitudes, and an investigation of the former from this perspective gives us additional reason to assume that the agreement on the division of Europe after the Allied victory was not based solely on strategic interests. Цель работы – исследовать значение внедисциплинарного определения „европейская филология” в понимании Эриха Ауэрбаха. Автор приходит к выводу, что осознание Европы как исторической целостности формируется у Ауэрбаха в 1920-е, но эмиграция превращает эту весьма общую идею в четкую позицию. Существенный вопрос: какова символическая география „европейской филологии” Ауэрбаха. Синонимия Европы и Абендлянда свидетельствует о том, что для Ауэрбаха Европа – это Западная Европа, единство романских и германских языков и литератур. Социальной значимостью гуманитарных научных дисциплин является формирование ценностей, которые способны превращаться в пред/убеждения и руководить поведением. Разделение Европы на две части в конце Второй мировой войны – результат прежде всего военных и политических мотивов, но, вместе с тем, и сформировавшихся убеждений и ценностей. Филология также может разделять Европу соответствующим образом. Мета роботи – дослідити значення позадисциплінарного визначення „європейська філологія” в розумінні Еріха Ауербаха. Автор приходить до висновку, що усвідомлення Європи як історичної цілісності формується в Ауербаха у 1920-ті, але еміграція перетворює цю досить загальну ідею в чітку позицію. Істотне питання: яка символічна географія „європейської філології” Ауербаха. Синонімія Європи і Абендлянду свідчить про те, що для Ауербаха Європа – це Західна Європа, єдність романських і германських мов і літератур. Соціальною значущістю гуманітарних наукових дисциплін є формування цінностей, які здатні перетворюватися в переконання (/упередження) і керувати поведінкою. Поділ Європи на дві частини в кінці Другої світової війни – результат, передусім, військових і політичних мотивів, але, водночас, і сформованих переконань і цінностей. Філологія також може розділяти Європу відповідно. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |