ВСТАНОВЛЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ГЛИБИНИ АНАЛГОСЕДАЦІЇ ПІД ЧАС СТЕНТУВАННЯ КОРОНАРНИХ АРТЕРІЙ

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Pain, Anaesthesia and Intensive Care; № 3(92) (2020); 17-24
Біль, знеболення та інтенсивна терапія; № 3(92) (2020); 17-24
PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE; № 3(92) (2020); 17-24
ISSN: 2519-2078
2520-226X
Popis: Most invasive diagnostic and therapeutic procedures in interventional radiology are associated with fear or pain. This situation occurs despite the use of sedation and analgesia. To date, there is no consensus regarding the choice of anesthetic accompaniment in interventional cardiology, which varies widely: from sedation to complete anesthesia.Objective. To establish the optimal depth of analgosedation during coronary artery stenting.Materials and research methods. The study included 90 patients with coronary artery disease who underwent a planned stenting of the coronary arteries with a diagnosis of angina pectoris FC II-III with intraoperative analgosedation. The comparison group consisted of patients who received it with diazepam and fentanyl solution. Groups 2 and 3 consisted of patients for whom, to ensure the optimal level of sedation, a combination of fentanyl and propofol districts at the level of anxiolysis and moderate sedation was chosen.Conclusions. The results of the study testify to the adequate provision of the external respiration function in all studied groups. Most often, during the perioperative period of coronary artery stenting, patients complained of chest pain, back pain, drowsiness and nausea. When comparing groups with different depths of sedation, the anxiolysis group showed higher levels of stress markers (glucose, cortisol), a tendency to hypertension, and a greater number of complaints than patients in group 3. Based on these facts, we think that providing a state of moderate sedation has advantages in coronary stenting.
Большинство инвазивных диагностических и терапевтических процедур в интервенционной радиологии сопровождаются страхом или болевыми ощущениями. Эта ситуация случается, несмотря на использование седации и аналгезии. На сегодняшний день не существует единого консенсуса относительно выбора анестезиологического сопровождения в интервенционной кардиологии, что варьирует в широких пределах: от седации до полной анестезии.Цель работы. Установить оптимальную глубину аналгоседации во время стентирования коронарных артерий.Материалы и методы исследования. В исследование было включено 90 пациентов с ИБС, которым в плановом порядке было проведено стентирование коронарных артерий с диагнозом стенокардия напряжения ФК II-III, которым было проведено интраоперационную аналгоседацию. Группу сравнения составили пациенты, которым она проводилась р-ром диазепама и фентанила. Группу 2 и 3 составили больные, которым для обеспечения оптимального уровня седации был избран сочетание р-нов фентанила и пропофола на уровне анксиолизиса и умеренной седации.Выводы. Результаты исследования свидетельствуют об адекватном обеспечении функции внешнего дыхания во всех исследуемых группах. Чаще всего в периоперационном периоде стентирования коронарных артерии пациенты жаловались на загрудинную боль, боль в спине, сонливость и тошноту. При сравнении групп с различной глубиной седации, в группе анксиолизису наблюдались высокие уровни стресс-маркеров (глюкоза, кортизол), тенденция к гипертензии и большее количество жалоб, чем у пациентов 3-й группы. Учитывая это, мы считаем, что обеспечение состояния умеренной седации имеет преимущества при стентировании коронарных артерий
Більшість інвазивних діагностичних та терапевтичних процедур в інтервенційній радіології супроводжуються страхом чи больовими відчуттями. Ця ситуація трапляється, незважаючи на використання седації та аналгезії. На сьогодні не існує єдиного консенсусу щодо вибору анестезіологічного супроводу в інтервенційній кардіології, що варіює в широких межах: від седації до тотальної анестезії.Мета роботи. Встановити оптимальну глибину аналгоседації під час стентування коронарних артерій.Матеріали та методи дослідження. До дослідження було включено 90 пацієнтів з ІХС, яким в плановому порядку було проведено стентування коронарних артерій с діагнозом стенокардія напруги ФК ІІ-ІІІ, в умовах інтраопераційної аналгоседації. Групу порівняння склали пацієнти, яким вона проводилась р-ном діазепаму та фентанілу. Групу 2 та 3 склали хворі, яким для забезпечення оптимального рівня седації було обрано поєднання р-нів фентанілу та пропофолу на рівні анксіолізісу та помірної седації.Висновки. Результати дослідження свідчать про адекватне забезпечення функції зовнішнього дихання в усіх досліджуваних групах. Найчастіше в періопераційному періоді стентування коронарних артерії пацієнти скаржилися на загрудинний біль, біль у спині, сонливість та нудоту. При порівнянні груп з різною глибиною седації, в групі анксіолізісу спостерігалися вищі рівні стрес-маркерів (глюкоза, кортизол), тенденція до гіпертензії та більша кількість скарг, ніж у пацієнтів 3-ї групи. Враховуючи це, ми вважаємо, що забезпечення стану помірної седації має переваги при стентуванні коронарних артерій.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: