Déconstruction des stéréotypes de genre dans la tragédie 'Médée' d'Euripide

Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Current issues of social sciences and history of medicine; No. 1 (33) (2022): Сurrent issues of social studies and history of medіcine; 137-140
Enjeux actuels des sciences sociales et de l'histoire de la médecine; No. 1 (33) (2022): Еnjeux actuels des sciences sociales et de l’historie de la medecine; 137-140
Актуальные вопросы общественных наук и истории медицины; № 1 (33) (2022): Актуальные вопросы общественных наук и истории медицины; 137-140
Актуальні питання суспільних наук та історії медицини; № 1 (33) (2022): Актуальні питання суспільних наук та історії медицини; 137-140
ISSN: 2311-9896
2411-6181
Popis: The purpose of the study is to analyze the features of the artistic representation of women, as well as the narrative signs of the cultivation and deconstruction of gender stereotypes in Ancient Greece using the example of the tragedy "Medea" by Euripides. Research methods: narratological, theory of receptive aesthetics, feminist literary criticism. The object of research is Euripides' tragedy "Medea" as one of the brightest achievements of ancient Greek drama, which forms the basis of almost all modern world literature and the conceptual basis of gender discourse, which does not lose its relevance even today. Scientific novelty. The article clarifies the author's artistic intentions and the role of the reader's reception in the construction of the image of a woman, traditional for ancient Greek society, and also complements the previous studies of foreign researchers regarding the narrative deconstruction of gender stereotypes on the example of Medea's storyline. Conclusions. The author's gender outlook reveals a tendency to destroy established canons regarding the traditional place of women in society. In the course of the research, it was found that Euripides' tragedy shows a bold shift in gender roles and a rejection of the traditional status of women in society due to the progressive nature of the main character, who appears as the embodiment of indomitable will and is able to resist established ideas. In pursuing her own ambitions, Medea is shown to completely ignore many clichéd female characteristics. In this way, the subversive strategy of the author, who questions the inequality of women in the patriarchal Greek society, is embodied.
Le but de l'étude est d'analyser les caractéristiques de la représentation artistique des femmes, ainsi que les signes narratifs de la culture et de la déconstruction des stéréotypes de genre dans la Grèce antique en utilisant l'exemple de la tragédie "Médée" d'Euripide. Méthodes de recherche : narratologie, théorie de l'esthétique réceptive, critique littéraire féministe. L'objet de la recherche est la tragédie d'Euripide "Médée" comme l'une des réalisations les plus brillantes du théâtre grec ancien, qui constitue la base de presque toute la littérature mondiale moderne et la base conceptuelle du discours sur le genre, qui ne perd pas sa pertinence même aujourd'hui. Nouveauté scientifique. L'article clarifie les intentions artistiques de l'auteur et le rôle de la réception du lecteur dans la construction de l'image d'une femme, traditionnelle pour la société grecque antique, et complète également les études antérieures de chercheurs étrangers concernant la déconstruction narrative des stéréotypes de genre sur l'exemple de L'histoire de Médée. Conclusions. La perspective de genre de l'auteur révèle une tendance à détruire les canons établis concernant la place traditionnelle des femmes dans la société. Au cours de la recherche, il a été constaté que la tragédie d'Euripide montre un changement audacieux dans les rôles de genre et un rejet du statut traditionnel des femmes dans la société en raison de la nature progressiste du personnage principal, qui apparaît comme l'incarnation d'une volonté indomptable. et est capable de résister aux idées établies. En poursuivant ses propres ambitions, il est démontré que Médée ignore complètement de nombreuses caractéristiques féminines clichées. Ainsi s'incarne la stratégie subversive de l'auteur, qui questionne l'inégalité des femmes dans la société grecque patriarcale.
Цель исследования – проанализировать особенности художественной репрезентации женщины, а также нарративные признаки культивирования и деконструкции гендерных стереотипов в Древней Греции на примере трагедии "Медея" Еврипида. Методы исследования: наратологическая, теория рецептивной эстетики, феминистическая литературная критика. Объект исследования – трагедия Еврипида “Медея” как одно из самых ярких достижений древнегреческой драматургии, составляющая базис практически всех современных литератур мира и концептуальную основу гендерного дискурса, не теряющего свою актуальность и сейчас. Научная новизна. В статье уточнены художественные интенции автора и роль читательской рецепции в конструировании образа женщины, традиционного для древнегреческого общества, а также дополнены предыдущие студии зарубежных исследователей по поводу нарративной деконструкции гендерных стереотипов на примере сюжетной линии Медеи. Выводы. Гендерное мировоззрение автора выявляет тенденцию к разрушению устоявшихся канонов относительно традиционного места женщины в обществе. В ходе исследования выявлено, что в трагедии Еврипида прослеживается смелый смещение гендерных ролей и отказ от традиционного статуса женщины в обществе за счет прогрессивного характера главной героини, которая предстает воплощением несокрушимой воли и способна противостоять устоявшимся представлениям. Показано, что преследуя собственные амбиции, Медея полностью игнорирует многие клишированные женские характеристики. Таким образом, воплощена субверсивная стратегия автора, который ставит под сомнение неравенство женщин в патриархальном греческом обществе.
Мета дослідження – проаналізувати особливості художньої репрезентації жінки, а також наративні ознаки культивування та деконструкції ґендерних стереотипів у Стародавній Греції на прикладі трагедії “Медея” Евріпіда. Методи дослідження: наратологічний, теорія рецептивної естетики, феміністична літературна критика. Об'єкт дослідження – трагедія Евріпіда “Медея” як один із найяскравіших здобутків давньогрецької драматургії, що складає базис практично всіх сучасних літератур cвіту і концептуальне підґрунтя ґендерного дискурсу, який не втрачає своєї актуальності й нині. Наукова новизна. У статті уточнено художні інтенції автора і роль читацької рецепції в конструюванні образу жінки, традиційного для давньогрецького суспільства, а також доповнено попередні студії зарубіжних дослідників стосовно наративної деконструкції ґендерних стереотипів на прикладі сюжетної лінії Медеї. Висновки. Ґендерний світогляд автора виявляє тенденцію до руйнування усталених канонів щодо традиційного місця жінки в суспільстві. У ході дослідження виявлено, що в трагедії Евріпіда простежується сміливий зсув ґендерних ролей і відмова від традиційного статусу жінки в суспільстві за рахунок прогресивного характеру головної героїні, яка постає втіленням незламної волі та здатна протистояти усталеним уявленням. Показано, що переслідуючи власні амбіції, Медея повністю ігнорує багато клішованих жіночих характеристик. Таким чином втілено субверсивну стратегію автора, який ставить під сумнів нерівність жінок у патріархальному грецькому суспільстві.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: