ОКРЕМІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ (НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ПРИКЛАДІВ ІЗ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ)

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Научный вестник Ужгородского национального университета. Серия: Право; Том 64 (2021): Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; 151-153
Uzhhorod National University Herald. Series: Law; Vol. 64 (2021): Uzhhorod National University Herald. Series: Law; 151-153
Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; Том 64 (2021): Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; 151-153
ISSN: 2307-3322
2664-6153
Popis: The contract of purchase and sale is one of the most common contractual institutions. According to the Art. 655 of the Civil code of Ukraine, under the contract of purchase and sale one party (seller) transfers or undertakes to transfer property (goods) into property to other party (buyer), and the buyer accepts or undertakes to accept prop-erty (goods) and to pay for it a certain monetary amount. At the same time, according to the case law, no unified approaches have been developed to interpret the legal consequences of failure to reach agreement on all the essential terms of purchase and sales contracts and mechanisms to protect the interests of counterparties to such agreements. Examining the procedure for concluding a contract of purchase and sale, we can not ignore the problem of its «conclusion», «validity» and «non-conclusion». It should be noted that the Civil Code of Ukraine has not provided a legal definition of «failed contract» or «unconcluded contract». Instead, the Economic Code of Ukraine in the Part 8 of the Art. 181 has stipulated that in case the parties do not reach an agreement on all material terms, their contract will be considered unconcluded or failed. No less difficulties also arise in interpreting the contract of purchase and sale as invalid or not concluded if at least one of its parties denies the fact of signing. The approach according to which «in case of contesting the very fact of concluding a transaction, such a fact can be refuted by presenting a relevant conclusion on the inconsisten-cy in the motivating part of the court decision» – does not quite agree with Art. 55 of the Constitution of Ukraine and the principle of access to justice. For example, under the current approach in court practice, the plaintiff is not reimbursed for court costs (costs of paying court fees, legal aid costs, etc.). In any case, as of today, it is expedient to better address the relevant problems in order to provide a real opportunity for participants in civil traffic to effec-tively protect their rights and interests. 
Договір купівлі-продажу є одним із найпоширеніших договірних інститутів. Відповідно до ст. 655 Ци-вільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язу-ється передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поряд з тим, як свідчить судова практика досі не вироблено єдиних підходів щодо трактування правових наслідків недосягнення згоди щодо усіх іс-тотних умов договорів купівлі-продажу та механізмів захисту інтересів контрагентів таких договорів.Досліджуючи питання порядку укладення договору купівлі-продажу, не можна залишити поза увагою проблеми його «укладеності», «чинності» та «неукладеності». Варто вказати, що Цивільний кодекс Укра-їни не надає легального визначення «договору, що не відбувся» або «неукладеного договору». Натомість Господарський кодекс України у ч. 8 ст. 181 передбачає, що у випадку недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов, їхній договір вважатиметься неукладеним або таким, що не відбувся.Не менше труднощів виникає також при трактуванні договору купівлі-продажу як недійсного чи неу-кладеного у разі, якщо хоча б одна із його сторін заперечує факт підписання. Підхід, відповідно до якого «у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований шляхом ви-кладення відповідного висновку про неукладеність у мотивувальній частині судового рішення» – не зовсім узгоджується із ст. 55 Конституції України та принципом доступу до правосуддя. Наприклад, за існуючого у судовій практиці підходу позивачеві не відшкодовують судові витрати (витрати по сплаті судового збору, витрат на правничу допомогу тощо). У будь-якому випадку, станом на сьогодні існує доцільність більш вдалого вирішення відповідних проблем з метою забезпечення реальної можливості учасникам цивільного обороту ефективно захистити свої права та інтереси.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: