CULTURAL AND CREATIVE INDUSTRIES: THE DEFINITION ISSUE

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Issues in Cultural Studies; No. 39 (2022); 63-77
Вопросы культурологии; № 39 (2022); 63-77
Питання культурології; № 39 (2022); 63-77
ISSN: 2410-1311
2616-4264
Popis: The purpose of the article is to carry out a comparative analysis of methodological approaches to the concepts of “cultural and creative industries”. The implementation of cultural and creative industries in the policy of many countries and the use of culture as a “soft power” that forms and preserves cultural identity and protects state interests, makes it necessary to specify the relevant conceptual apparatus. Research methodology. The use of the comparative, system, and analytical methods allowed us to identify common and divergent in different methodological approaches (DCMS model; symbolic-text model; concentric-circular model; copyright-legal model; trade-oriented model), which are used to identify cultural and creative sectors in different countries. The scientific novelty consists in the systematisation of existing theoretical developments on the concept of “cultural and creative industries” in modern cultural studies; the transformation processes that affected the content of the concept are analysed and characterised. Conclusions. The features of various methodological approaches used by the governments in the management of cultural and creative industries are revealed; the perception of cultural and creative industries by culturologists and economists is formulated; trends of cultural and creative industries in the modern world are characterised. It is emphasised that the development of cultural and creative industries is due to the collaboration of art, culture, business, and technology. It is proved that the fundamental values of cultural and creative industries are the talent and artistic abilities of a person, innovative idea, creativity, and uniqueness. The article demonstrates that due to the creation of competitive market products, the contribution of cultural and creative industries to the economy of states is quite noticeable and is constantly growing. The concretisation of creative activity in the corresponding results (first of all, the creation of a cultural product) determines, firstly, the formation and development of diverse cultural institutions; secondly, the implementation of activities by cultural managers and artists (within which the cultural product is produced); thirdly, it forms cultural values, meanings, and symbols.
Мета статті — здійснити порівняльний аналіз методологічних підходів до понять «культурні та креативні індустрії». Імплементація культурних та креативних індустрій в політику багатьох держав та використання культури як «м’якої сили», що формує і зберігає культурну ідентичність й захищає державні інтереси, обумовлює необхідність конкретизації відповідного поняттєвого апарату. Методологія дослідження. Використано компаративний, системний та аналітичний методи, застосування яких дозволило виявити спільне і розбіжне у різних методологічних підходах (модель DCMS, символіко-текстова модель; концентрично-кругова модель; авторсько-правова модель; торговельно- орієнтована модель), що використовуються для означення культурно-креативних секторів у різних країнах світу. Наукова новизна полягає у систематизації наявних теоретичних напрацювань щодо проблеми поняття «культурні та креативні індустрії» в сучасній культурології; проаналізовано та схарактеризовано трансформаційні процеси, що позначилися на змістовому наповненні означеного поняття. Висновки. Розкрито особливості різних методологічних підходів, що використовуються урядами країн в управлінні культурними та креативними індустріями; сформульовано сприйняття культурних та креативних індустрій культурологами та економістами; схарактеризовано тренди культурних та креативних індустрій в сучасному світі. Наголошено на тому, що розвиток культурних та креативних індустрій відбувається завдяки колаборації мистецтва, культури, бізнесу й технологій. Доведено, що засадничими цінностями культурних та креативних індустрій є талант і художні здатності особи, інноваційна ідея, креативність й унікальність. Акцентовано на тому, що завдяки творенню конкурентоздатних ринкових продуктів внесок культурних і креативних індустрій в економіку держав є доволі відчутним й неперервно зростає. Конкретизація креативної діяльності у відповідних результатах (передусім — творенні культурного продукту) обумовлює, по-перше, становлення й розвиток багатоманітних культурних інституцій; по-друге, здійснення діяльності культурними менеджерами та митцями (у межах якої/якими продукується культурний продукт); по-третє, формує культурні цінності, смисли та символи.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: