General principles of conservative therapy оf acute pancreatitis

Autor: Kondratenko, P.G., Konkova, M.V., Vasilev, A.A., Yudin, A.A., Dzhansyz, I.N., Shirshov, I.V., Kondratenko, А.P.
Jazyk: ruština
Rok vydání: 2014
Předmět:
Zdroj: UKRAINIAN JOURNAL OF SURGERY; № 3-4.26-27 (2014); 7-16
УКРАИНСКИЙ ЖУРНАЛ ХИРУРГИИ; № 3-4.26-27 (2014); 7-16
УКРАЇНСЬКИЙ ЖУРНАЛ ХІРУРГІЇ; № 3-4.26-27 (2014); 7-16
ISSN: 1997-2938
1999-1649
Popis: Цель исследования: представить общие принципы консервативной терапии острого панкреатита.Материал и методы. С 1983 по 2013 годы в клинике хирургии и эндоскопии Донецкого национального медицинского университета им. М.Горького на базе городской клинической больницы №16 г.Донецка на лечении находилось 7368 пациентов с острым панкреатитом. Возраст пациентов колебался от 18 до 89 лет, в т.ч. пациенты в возрасте до 50 лет составили 86,5%. Мужчин было 5047 (68,5%), женщин – 2321 (31,5%), соотношение – 2 : 1. Длительность заболевания до 24 ч отмечена у 3116 (42,3%) больных, от 25 до 72 ч — у 1503 (20,4%), более 72 ч — у 2749 (37,3%). У 3433 (46,6%) больных причиной острого некротического панкреатита было одностороннее питание (избыточный прием преимущественно жирной пищи), у 3264 (44,3%) — прием алкоголя (алкогольный эксцесс) или его суррогатов, патология терминального отдела холедоха (так называемый «билиарный панкреатит») – у 383 (5,2%), другие причины – у 287 (3,9%). Оперировано 947 (12,9%) пациентов, консервативно пролечено – 6421 (87,1%).Результаты и обсуждение. На сегодняшний день бесспорным является то, что лечение всех больных острым панкреатитом должно осуществляться только в условиях хирургического стационара. Однако, в так называемом, общехирургическом отделении могут лечиться только больные с нетяжелым (отечным) панкреатитом. Пациенты с тяжелым (некротическим) панкреатитом должны сразу госпитализироваться в отделение интенсивной терапии. Консервативное лечение нетяжелого острого панкреатита, как правило, трудностей не представляет. К этой категории относятся пациенты с отечным (интерстициальным) панкреатитом, а также с некротическим панкреатитом и объемом поражения поджелудочной железы не более 10%, как правило, без парапанкреатита. В абсолютном большинстве наблюдений лечение эти пациентов не требует применения дорогостоящих препаратов, острый панкреатит у них разрешается в течение 5-7 суток. Основные направления консервативного лечения нетяжелого острого панкреатита: обезболивающие средства, спазмолитические средства, препараты, подавляющие желудочную секрецию, инфузионная терапия, препараты, подавляющие секрецию поджелудочной железы, нутритивная поддержка.Главные задачи интенсивной терапии при тяжелом остром панкреатите: поддержание жизни пациента, предотвращение развития системных осложнений заболевания, ограничение зоны парапанкреатита и инфицирования при некротическом панкреатите. Основными системными осложнениями острого панкреатита являются острая сердечно-сосудистая, дыхательная и почечная недостаточность. В связи с поздним обращением большинства пациентов за медицинской помощью, к глубокому сожалению, мы не в состоянии повлиять на ограничение зоны некроза в самой поджелудочной железе (как правило, это происходит в ближайшие часы от начала заболевания!).Основные направления комплексной консервативной терапии при тяжелом остром панкреатите: адекватное обезболивание, гемодинамическая поддержка, антимикробная терапия, нутритивная поддержка, профилактика образования острых гастродуоденальных язв и эрозий, подавление секреторной функции поджелудочной железы, купирование эндогенной интоксикации, респираторная поддержка, иммунозаместительная терапия, коррекция нарушений гемокоагуляции и профилактика тромбоза глубоких вен.По нашему мнению, как при асептическом, так и инфицированном некротическом панкреатите отличий в интенсивной терапии практически нет. Исключение составляет лишь раздел «подавление секреторной функции поджелудочной железы». Эти препараты целесообразно применять лишь в первые часы от начала болезни, но такая возможность встречается достаточно редко. Вместе с тем в процессе лечения могут на первый план могут выходить те или иные осложнения, коррекция которых потребует усиления какого-то конкретного направления интенсивной терапии. Заключение. Медикаментозная терапия является чрезвычайно важным компонентом комплексного лечения пациентов с острым панкреатитом. Полноценная консервативная терапия в сочетании с адекватным хирургическим пособием — это залог успеха лечения острого панкреатита. Сегодня не вызывает сомнений тезис о том, что активная консервативная терапия должна быть начата как можно раньше, т.е. сразу же при поступлении больного. Основным принципом комплексной консервативной терапии является ее полнота, индивидуальная обоснованность и воздействие на все механизмы патогенеза острого панкреатита с обязательным учетом стадии воспалительного процесса, осложнений со стороны брюшной и плевральной полостей, а также системных осложнений. Приведенные основные направления консервативного лечения острого панкреатита не являются исчерпывающими. Это лишь попытка поделиться с коллегами нашим скромным опытом лечения такой грозной патологии, как острый панкреатит. В настоящее время хирурги и анестезиологи располагают целым рядом высокоэффективных лекарственных средств и различных вспомогательных мероприятий для обеспечения высокого лечебного эффекта консервативной терапии. Однако до полной победы, к сожалению, еще очень и очень далеко.
Мета дослідження: представити загальні принципи консервативної терапії гострого панкреатиту.Матеріал та методи. З 1983 по 2013 роки в клініці хірургії та ендоскопії донецького національного медичного університету ім. М.горького на базі міської клінічної лікарні №16 м. Донецька на лікуванні знаходилось 7368 пацієнтів з гострим панкреатитом. Вік пацієнтів коливався від 18 до 89 років, в т.ч. Пацієнти віком до 50 років склали 86,5%. Чоловіків було 5047 (68,5%), жінок — 2321 (31,5%), співвідношення — 2: 1. Тривалість захворювання до 24 годин відмічена у 3116 (42,3%) хворих, від 25 до 72 — у 1503 (20,4%), більше 72 — у 2749 (37,3%). У 3433 (46,6%) хворих причиною гострого некротичного панкреатиту було одностороннє харчування (надлишковий прийом переважно жирної їжі), у 3264 (44,3%) — прийом алкоголю (алкогольний ексцес) або його сурогатів, патологія термінального відділу холедоха (так званий «біліарний панкреатит») — у 383 (5,2%), інші причини — у 287 (3,9%). Оперовано 947 (12,9%) пацієнтів, консервативно проліковано — 6421 (87,1%). Результати та обговорення. На сьогоднішній день безперечним є те, що лікування всіх хворих гострим панкреатитом повинно здійснюватися тільки в умовах хірургічного стаціонару. Однак, в так званому, загальнохірургічному відділенні можуть лікуватися лише хворі з нетяжким (набряковим) панкреатитом. Пацієнти з тяжким (некротичним) панкреатитом повинні відразу госпіталізувати у відділення інтенсивної терапії.Консервативне лікування нетяжкого гострого панкреатиту, як правило, труднощів не представляє. До цієї категорії відносяться пацієнти з набряковим (інтерстиціальним) панкреатитом, а також з некротичним панкреатитом і об'ємом ураження підшлункової залози не більше 10%, як правило, без парапанкреатита. В абсолютній більшості спостережень лікування цих пацієнтів не вимагає застосування дорогих препаратів, гострий панкреатит у них регресує протягом 5-7 діб. Основні напрямки консервативного лікування нетяжкого гострого панкреатиту: знеболюючі засоби, спазмолітичні засоби, препарати, що пригнічують шлункову секрецію, інфузійна терапія, препарати, що пригнічують секрецію підшлункової залози, нутритивна підтримка.Головні завдання інтенсивної терапії при тяжкому гострому панкреатиті: підтримання життя пацієнта, запобігання розвитку системних ускладнень захворювання, обмеження зони парапанкреатиту та інфікування при некротическом панкреатиті. Основними системними ускладненнями гострого панкреатиту є гостра серцево-судинна, дихальна і ниркова недостатність. У зв'язку з пізнім зверненням більшості пацієнтів за медичною допомогою, на превеликий жаль, ми не в змозі вплинути на обмеження зони некрозу в самій підшлунковій залозі (як правило, це відбувається в найближчі години від початку захворювання!). Основні напрямки комплексної консервативної терапії при тяжкому гострому панкреатиті: адекватне знеболення, гемодинамічна підтримка, антимікробна терапія, нутрітивна підтримка, профілактика утворення гострих гастродуоденальних виразок та ерозій, пригнічення секреторної функції підшлункової залози, купірування ендогенної інтоксикації, респіраторна підтримка, імунозамісна терапія, корекція порушень гемокоагуляції і профілактика тромбозу глибоких вен. На нашу думку, як при асептичному, так і інфікованому некротичному панкреатиті відмінностей в інтенсивній терапії практично немає. Виняток становить лише розділ «пригнічення секреторної функції підшлункової залози». Ці препарати доцільно застосовувати лише в перші години від початку хвороби, але така можливість зустрічається досить рідко. Разом з тим в процесі лікування можуть на перший план виходити ті чи інші ускладнення, корекція яких потребує посилення якогось конкретного напрямку інтенсивної терапії. Висновок. Медикаментозна терапія є надзвичайно важливим компонентом комплексного лікування пацієнтів з гострим панкреатитом. Повноцінна консервативна терапія в поєднанні з адекватним хірургічним втручанням — це запорука успіху лікування гострого панкреатиту. Сьогодні не викликає сумнівів теза про те, що активна консервативна терапія повинна бути розпочата якомога раніше, тобто відразу ж при надходженні хворого. Основним принципом комплексної консервативної терапії є її повнота, індивідуальна обгрунтованість і вплив на всі механізми патогенезу гострого панкреатиту з обов'язковим урахуванням стадії запального процесу, ускладнень з боку черевної і плевральної порожнин, а також системних ускладнень.Наведені основні напрямки консервативного лікування гострого панкреатиту не є вичерпними. Це лише спроба поділитися з колегами нашим скромним досвідом лікування такої грізної патології, як гострий панкреатит. В теперішній час хірурги і анестезіологи мають у своєму розпорядженні цілий ряд високоефективних лікарських засобів і різних допоміжних заходів для забезпечення високого лікувального ефекту консервативної терапії. Однак до повної перемоги, на жаль, ще дуже і дуже далеко.
Objective: to provide general principles of conservative treatment of acute pancreatitis.Material and methods. From 1983 to 2013 in the clinic of surgery and endoscopy donetsk national medical university of maxim gorky based on city clinical hospital №16 (donetsk) on treatment were 7368 patients with acute pancreatitis. The age of patients ranged from 18 to 89 years, including patients aged 50 years who comprised 86,5%. The men was 5047 (68.5%), women — 2321 (31.5%), ratio of 2:1. Duration of the disease up to 24 hours was noted in 3116 (42,3%) patients. The period of the disease up to 25 to 72 hours was observed in 1503 (20,4%) patients. Duration of the disease more than 72 hours was marked in 2749 (37,3%) patients. In 3433 (46.6%) patients the cause of acute necrotizing pancreatitis were monotonous food (excessive fatty meal), in 3264 (44.3%) — alcohol consumption (alcohol excess) or its surrogates, the pathology of the terminal part of the common bile duct (the so-called «biliary pancreatitis») — in 383 (5.2%), other causes — in 287 (3.9%). 947 (12.9%) patients were operated. Were treated conservatively — 6421 (87.1%).Results and discussion. For today is indisputable that the treatment of all patients with acute pancreatitis should be carried out only in a surgical hospital. However, in the general surgical department can be treated only patients with mild (edematous) pancreatitis. The patients with severe (necrotizing) pancreatitis immediately should be hospitalized in the intensive care unit. Conservative treatment of non-severe acute pancreatitis usually is not difficulties. This category includes patients with edematous (interstitial) pancreatitis, as well as with necrotizing pancreatitis with a lesion of pancreatic parenchyma not more than 10 %, as a rule, without parapancreatitis. In an absolute majority of observations treatment of these patients do not require the use of expensive drugs. Аcute pancreatitis in these patients is regressing in 5-7 days. The main directions of the conservative treatment of non-severe acute pancreatitis: painkillers, antispasmodics, drugs that inhibit gastric secretion, infusion therapy, drugs that inhibit the secretion of the pancreas, nutritional support.The main objectives of intensive therapy in severe acute pancreatitis: maintaining the patient's life, prevention of systemic complications of the disease, the restriction zone parapancreatitis and infection of pancreatic parenchyma. The main systemic complications of acute pancreatitis are acute cardiovascular, respiratory and renal failure. To our deep regret due to late treatment in most patients for medical care, we are not able to influence the restriction zones of necrosis in the pancreas (usually it happens in the next few hours from the disease beginning!).The main directions of complex conservative treatment of severe acute pancreatitis: adequate analgesia, hemodynamic support, antimicrobial therapy, nutritional support, prevention formation of acute gastroduodenal ulcers and erosions, the suppression of the secretory function of the pancreas, cupping endogenous intoxication, respiratory support, the immune replacement therapy, correction of coagulation and prevention of deep vein thrombosis.In our opinion, the differences in the intensive care for aseptic and infected necrotizing pancreatitis virtually none. Only exception is the "suppression of the secretory function of the pancreas". These drugs are appropriate to apply only the first few hours of the onset of the disease, but this possibility is quite rare. However, in process of treatment may come to the forefront these or other complications that require correction or amplification of intensive therapy.Conclusion. Medical therapy is a critical component of complex treatment of patients with acute pancreatitis. A complete conservative therapy in combinationWith adequate surgical operation — is the key to the success of the treatment of acute pancreatitis. Today no doubt the thesis that an active conservative therapy should be initiated as early as possible, ie immediately after hospitalization. The basic principle of the complex conservative therapy is its completeness, individual substantiation and impact on all the mechanisms of the pathogenesis of acute pancreatitis with the obligatory based on your stage of the inflammatory process, complications from the abdominal and pleural cavities, as well as systemic complications. These main directions of conservative treatment of acute pancreatitis are not exhaustive. This is just an attempt to share with colleagues our modest experience in treating this formidable disease as acute pancreatitis. Currently, surgeons and anesthesiologists have a number of highly effective medicines and various supportive measures to ensure a high therapeutic effect of conservative therapy. However, to complete victory, unfortunately, still very, very far away.
Databáze: OpenAIRE