АВСТРО-УГОРСЬКА ТА РОСІЙСЬКА ПРОПАГАНДА СЕРЕД ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: АНАЛІЗ ПРАКТИК

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2018
Předmět:
Zdroj: Intermarum history policy culture; No. 5 (2018): Інтермарум: історія, політика, культура ; 371-380
INTERMARUM: historia, polityka, kultura; Nr 5 (2018): Інтермарум: історія, політика, культура ; 371-380
Інтермарум: історія, політика, культура; № 5 (2018): Інтермарум: історія, політика, культура ; 371-380
ISSN: 2518-7694
2518-7708
Popis: The article traces the peculiarities of the Austro-Hungarian and Russian propaganda on prisoners of war and interned persons. The state of the study of the topic in the modern historical literature is analyzed and unresolved aspects are indicated. The use of prisoners of war for political and military purposes was sought by both empires. In the course of the First World War, the Russian command took such a step as the formation of military units from the prisoners of war of the hostile army – Czechs, Slovaks and Serbs. These units were created not only as purely military but also political units – for the agitation of the Slavic population of Austria-Hungary to the rebellion against government. In the Habsburg monarchy also hoped to use prisoners of war to undermine the combat capability of the Russian army. For this purpose, the Austro-Hungarian camps began the differentiation of the prisoners on a national basis. Ukrainian and Polish prisoners of war of the czar’s army were under privileged conditions, better provided with food, as well as better conditions for leisure and educational practices. Significant work in this direction was deployed by Ukrainian organizations that functioned on the territory of Austria-Hungary. Political agitation was supplemented by religious, which was carried out by Ukrainian priests from Galicia and Bukovina. National-cultural propaganda of the Union of the Liberation of Ukraine (SVU) and the separation of prisoners on national grounds for the Austrian military command were a means of recruiting volunteers for front-line propaganda, organizing an uprising in the rear of the Russian army in the Caucasus and the Kuban. Imperial propaganda was carried out mainly through print media specifically designed for prisoners of war.A promising object of historical research is the study of the content and visual aspects of propaganda, the peculiarities of the cooperation of the Austro-Hungarian and Russian authorities with representatives of national organizations in organizing propaganda among prisoners of war.
Artykuł dotyczy specyfiki austro-węgierskiej i rosyjskiej propagandy skierowanej do jeńców wojennych przez wrogie wojsko podczas I wojny światowej. Skala Pierwszej wojny światowej doprowadziła do schwytania milionów ludzi. Wzrost wydatków gospodarczych i wojskowych zmusił walczące strony do refleksji nad perspektywami zaangażowania kontyngentu więźniów po ich stronie. Jednocześnie zarówno imperia wojskowe, jak i politycy zwracały uwagę na działania propagandowe wśród jeńców wojennych. Oba imperia próbowały wykorzystać destrukcyjny potencjał pytania narodowego dla osiągnięcia celów militarnych. Imperium Rosyjskie utrzymało uprzywilejowaną pozycję więźniów austro-węgierskich i internowane osob pochodzenia słowiańskiego. Podczas wojny Czesi, Słowacy i Serbowie tworzyli oddziały ochotnicze w rosyjskiej armii. Przywódcy rosyjscy postrzegali je jako środek łagodzenia Austro-Węgier i tworzenia niezależnych państw słowiańskich na jej miejscu. Austro-Węgry z kolei podzieliły więźniów rosyjskiej armii na narodową i religijną podstawę dla ich informacji i leczenia psychologicznego. Celem propagandy austro-węgierskiej było osłabienie Rosji poprzez stymulowanie ruchów narodowo-wyzwoleńczych na obrzeżach imperium rosyjskiego i tworzenia państw buforowych.
У статті розглядаються особливості австро-угорської та російської пропаганди, спрямованої на військовополонених ворожої армії в роки Першої світової війни. Масштаби Першої світової війни призвели до того, що в полоні опинилися мільйонів людей. Зростання економічних та військових витрат змусило воюючі сторони замислитися про перспективи залучення на свою сторону контингенту полонених. При цьому політики і військові обох імперій приділяли увагу пропагандистській роботі серед військовополонених. Обидві імперії намагалися використати руйнівний потенціал національного питання для досягнення військових цілей. Російська імперія тримала в привілейованому положенні австро-угорських полонених та інтернованих осіб слов’янського походження. Протягом війни з чехів, словаків, сербів формували добровольчі з’єднання у складі російської армії. Російське керівництво розглядало їх як засіб ослаблення Австро-Угорщини та створення на її місці самостійних слов’янських держав. Австро-Угорщина, в свою чергу, розділяла полонених російської армії за національною та релігійною ознакою для їх інформаційно-психологічної обробки. Метою австро-угорської пропаганди стало ослаблення Росії через стимулювання національно-визвольних рухів на окраїнах Російської імперії та утворення буферних держав.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: