СМІШНЕ ТА СТРАШНЕ (РОЗДУМИ НА ПОЛЯХ ГРАФІЧНОГО РОМАНУ)
| Jazyk: | ukrajinština |
|---|---|
| Rok vydání: | 2020 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Doxa; No. 1(33) (2020); 30-40 Докса; № 1(33) (2020); 30-40 |
| ISSN: | 2410-2601 |
| Popis: | The article is devoted to the “non-classical” visual methods of Holocaust commemoration. Graphic novels couldn’t be an instrument of Holocaust commemoration by genre. Article reveals the inner relations between the contingently laughter instruments and the problem of impossibility of Holocaust representation at the example of A. Shpigelman’s graphic novel “Maus”. Author reveals the connections between the notions “experience”, “representation”, “fantasy”. The classical dilemma of the impossibility of tragic experience’s representation appears solving through launching of the “non-serious” instruments. A. Shpigelman’s graphic novel “Maus” shows that working through the tragic past is possible only due the emotional involving into the transformation of our own picture of the world. The laughter instruments make such involvement productive and deep. “Maus” demonstrates us the point of connection of past, present and future in gesture of communication at the art space. Статья посвящена рассмотрению «неклассических» визуальных методов коммеморации трагедии Холокоста – таких, которые по жанровой стилистике, казалось бы, не могут быть языком проговаривания трагедии. В статье выявлена связь между использованием условоно смеховых средств и проблемой невозможности репрезентации Холокоста на примере комикса А. Шпигельмана «Маус». Статтю присвячено дослідженню «некласичних» візуальних методів комеморації трагедії Голокосту – тих, які за своєю жанровою стилістикою не мають бути мовою, якою можна говорити про трагедію, але стають нею. У статті виявлено зв’язок між використанням умовно сміхових засобів та проблемою неможливості репрезентації Голокосту на прикладі коміксу «Маус». |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|