Острые отравления токсическими газами на производстве (лекция)

Autor: Kursov, S.V.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: EMERGENCY MEDICINE; Vol. 16 No. 7-8 (2020); 7-17
МЕДИЦИНА НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ; Том 16 № 7-8 (2020); 7-17
МЕДИЦИНА НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ; Том 16 № 7-8 (2020); 7-17
ISSN: 2224-0586
2307-1230
Popis: The lecture presents the main mechanisms of damage to the body, the typical clinical picture and the principles of emergency medical care (EMС) and intensive care in victims of acute poisonings by toxic gases. Due to the fact that the risk of simultaneous appearance of a large number of victims with such poisonings is always high in the conditions of chemical production, the issue of providing EMС to this group of patients is always relevant. The lecture considers the features of damage to the human body with ammonia, chlorine, hydrogen sulfide, arsine, nitrogen oxides, formaldehyde, carbon monoxide and gasoline vapors. All these chemical compounds are widespread chemical reagents and reaction intermediates in production. The inhalation route by which volatile substances enter the body determines the accelerated development of clinical symptoms due to the rapid pass of toxic chemicals into the blood of patients. Disorders in the functioning of the external respiratory system are among the most common ones when inhaling such aggressive chemical compounds as ammonia, chlorine, nitrogen oxides, formaldehyde, gasoline vapors. The intake of carbon monoxide, nitrogen oxides and hydrogen sulfide poses a high risk of hemic hypoxia and related damage to the central nervous system and cardiovascular system. Inhalation of compounds such as hydrogen sulfide, arsine, formaldehyde, carbon monoxide determines the development of disorders of tissue respiration. Almost all chemical compounds, the action of which is presented in the lecture, can have a general toxic effect on patients. The need to immediately stop the contact with the toxic substance, prevention and intensive care of patients with acute respiratory failure syndrome, use of antidotes and drugs with antihypoxic effect, which improve tissue respiration and promote energy production, are highlighted when considering the aspects of providing EMС.
В лекции представлены ведущие механизмы поражения организма, типичная клиническая картина и принципы оказания экстренной медицинской помощи (ЭМП) и интенсивной терапии пострадавшим с острыми отравлениями токсическими газами. В связи с тем, что риск одновременного появления большого количества пострадавших с указанными отравлениями всегда велик именно в условиях химического производства, вопросы оказания ЭМП этому контингенту больных всегда актуальны. В лекции рассматриваются особенности поражения организма человека аммиаком, хлором, сероводородом, арсином, окислами азота, формальдегидом, монооксидом углерода и парами бензина. Все эти химические соединения являются широко распространенными химическими реагентами и промежуточными продуктами химических реакций на производстве. Ингаляционный путь попадания летучих веществ в организм определяет ускоренное развитие клинической симптоматики вследствие быстрого поступления токсичных химических соединений в кровь пострадавших. Расстройства в функционировании системы внешнего дыхания являются одними из наиболее распространенных при вдыхании таких агрессивных химических соединений, как аммиак, хлор, окислы азота, формальдегид, пары бензина. Поступление в организм угарного газа, окислов азота и сероводорода обусловливает высокий риск образования гемической гипоксии и связанных с ней поражений центральной нервной и сердечно-сосудистой системы. Вдыхание таких соединений, как сероводород, арсин, формальдегид, окись углерода, определяет развитие нарушений функционирования тканевого дыхания. Практически все химические соединения, действие которых представлено в лекции, способны оказывать общий токсический эффект на организм пострадавших. При освещении аспектов предоставления ЭМП подчеркивается потребность в немедленном прекращении контакта пациентов с токсическим веществом, профилактике и интенсивной терапии синдрома острой дыхательной недостаточности, применении антидотов и препаратов с противогипоксическим эффектом, которые улучшают процессы тканевого дыхания и способствуют росту выработки энергии.
В лекції наведені провідні механізми ураження організму, типова клінічна картина і принципи надання екстреної медичної допомоги (ЕМД) та інтенсивної терапії постраждалим з гострими отруєннями токсичними газами. У зв’язку з тим, що ризик одночасної появи великої кількості постраждалих із зазначеними отруєннями завжди великий саме в умовах хімічного виробництва, питання надання ЕМД цьому контингенту хворих є завжди актуальними. В лекції розглядаються особливості ураження організму людини аміаком, хлором, сірководнем, арсином, окислами азоту, формальдегідом, монооксидом вуглецю та парами бензину. Всі ці хімічні сполуки є значно поширеними хімічними реагентами і проміжними продуктами хімічних реакцій на виробництві. Інгаляційний шлях потрапляння летючих речовин до організму визначає прискорений розвиток клінічної симптоматики внаслідок швидкого надходження токсичних хімічних сполук у кров постраждалих. Розлади в функціонуванні системи зовнішнього дихання є одними з найбільш поширених при вдиханні таких агресивних хімічних сполук, як аміак, хлор, окисли азоту, формальдегід, пари бензину. Надходження до організму чадного газу, окислів азоту та сірководню обумовлює великий ризик утворення гемічної гіпоксії та пов’язаних із нею уражень центральної нервової та серцево-судинної системи. Вдихання таких сполук, як сірководень, арсин, формальдегід, монооксид вуглецю, визначає розвиток порушень функціонування тканинного дихання. Практично всі хімічні сполуки, дія яких наведена в лекції, здатні чинити загальнотоксичний ефект на організм пацієнтів. При висвітленні аспектів надання ЕМД підкреслюється потреба в негайному припиненні контакту пацієнтів з токсичною речовиною, профілактиці та інтенсивній терапії синдрому гострої дихальної недостатності, застосуванні антидотів і препаратів з протигіпоксичним ефектом, що покращують процеси тканинного дихання та сприяють зростанню вироблення енергії.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: