Organizational structure of British parliamentary discourse: pragmalinguistic aspect
| Autor: | Zernetsky, Pavlo, Riabokon, Ganna |
|---|---|
| Jazyk: | angličtina |
| Rok vydání: | 2019 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Наукові записки НаУКМА. Мовознавство; Том 2 (2019): НАУКОВІ ЗАПИСКИ НАУКМА. МОВОЗНАВСТВО; 20-29 NaUKMA Research Papers. Linguistics; Vol. 2 (2019): NaUKMA Research Papers. Linguistics; 20-29 |
| ISSN: | 2616-8502 2617-2615 |
| Popis: | The article investigates the peculiarities of utterance construction in British Parliamentary Discourse from the positions of pragmalinguistics. For the basis of the research, the authors take the classification of speech acts by J. Austin and J. Searle combined with the model for spoken discourse analysis by J. Sinclair and M. Coulthard and apply it for the description of the constituent components of speech moves (Pre-Head, Head, and Post-Head) in speech activity of the main participants of British Parliamentary Debates. The authors define pragmatic intentions of the speakers and describe the models of Speech Moves progressions in terms of Pre-Head, Head, and Post-Head ties, which provides the insight into the way the speakers build the utterances in order to realize their speech intentions.Article received 31.08.2018 Стаття досліджує особливості побудови висловлювань у британському парламентському дискурсі з позицій прагмалінгвістики. За основу дослідження автори беруть класифікацію мовленнєвих актів Дж. Остіна та Дж. Серля, об’єднану з моделлю аналізу усного дискурсу Дж. Сінклера та М. Култхарда, і застосовують її для описання складових компонентів мовленнєвих кроків (Перед-ядро, Ядро, Після-ядро) у мовленнєвій діяльності основних учасників британських парламентських дебатів. Автори визначають прагматичні наміри мовців та описують модель прогресії мовленнєвих кроків щодо зв’язків між Перед-ядерним, Ядерним та Після-ядерним компонентами. Це дає розуміння того, як мовці будують висловлювання для реалізації своїх мовленнєвих намірів. Автори доповнили модель дискурс-аналізу мовленнєвої комунікації у класі, розроблену Дж. Сінклером та М. Култхардом, відповідними мовленнєвими актами, якими реалізуються різні мовленнєві наміри, й застосували модель для аналізу трьох уривків дискурсу, які демонструють типові для стін парламенту обговорення: власне дебати, представлення законопроекту та церемоніальне оголошення порядку денного. Уривки дискурсу, що в термінах прагмалінгвістики відповідають мовленнєвим взаємодіям, аналізувались щодо наявності складових компонентів та типів зв’язків між ними. Було визначено, що британському парламентському дискурсу притаманні полікомпонентні мовленнєві акти, тобто ті, що містять Перед-ядро та/або Після-ядро, що забезпечує цілісність та зв’язність дискурсу і є однією з максим мовлення у цьому законодавчому зібранні. Також характерною рисою є багатоядерність мовленнєвих ходів, тобто наявність декількох мовленнєвих актів, які своєю чергою можуть бути моноядерними й позначати однаковий мовленнєвий намір, наприклад, поінформувати, що може бути виражене низкою констативів або поліядреними, тобто реалізовувати декілька мовленнєвих намірів, як-от висловити вдячність і поставити запитання (перформатив + квеситив). Найпоширенішим типом зв’язку між компонентами мовленнєвих ходів у британському парламентському дискурсі є зв’язок між їхніми ядрами, а найбільш притаманним мовленнєвим актом є констативи.Матеріал надійшов 31.08.2018 |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|