INTEGRATION OR DISINTEGRATION: EURO-ZONE REFORM LESSONS

Autor: Revenko, Anatolii
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти; № 4 (2019); 104-114
International Relations: Theory and Practical Aspects; № 4 (2019); 104-114
Международные отношения: теоретико-практические аспекты; № 4 (2019); 104-114
ISSN: 2616-745X
2616-7794
Popis: Мета дослідження – аналіз ендогенних дестабілізуючих і дезінтеграційних тенденцій в рамках кризи Європейського валютного союзу, яка переросла в кризу реальної економіки, що охопила водночас декілька країн-членів ЄС. Досягнення даної мети потребує звернення до низки теоретичних та історичних уроків, які вказують на важливу дилему для виживання європейського проекту в майбутньому. Методи дослідження: системний до дослідження країн-суб'єктів Єврозони, учасників інтеграційного проекту та дезінтеграційних впливів; інституційний підхід до виявлення та аналізу дисфункційної інституційної конфігурації в рамках Європейського валютного союзу. Важливе значення для дослідження проблем економічної інтеграції і дезінтеграції займає використання принципів загальнонаукової методології, що включають комплексний підхід до вирішення проблем, який передбачає загальне бачення руху капіталу в контексті європейського інтеграційного проекту, а ще застосування методів логічних моделей, індукції та дедукції, єдності логічного та історичного в розвитку об'єкта дослідження, щоб підтвердити синергічний ефект історичних і теоретичних уроків. Головні результати і висновки дослідження полягають у тому, що сформульовано чітку і важливу дилему для виживання європейського економічного проекту: створення політичного союзу з функціонуючою інституційною конфігурацією федеральних держав, або повторна націоналізація безлічі політичних сфер (фінансовий контроль і обмеження, грошовий суверенітет, торговельна політика тощо). Беручи до уваги історію Єврозони, важливо розуміти, що виникла ситуація, яка більше нагадує не конфліктну, а латентну дезінтеграцію, котра замість однократного спалаху конфліктів спостерігається і точиться тривалий період.
Цель исследования – анализ эндогенных дестабилизирующих и дезинтеграционных тенденций в рамках кризиса Европейского валютного союза, который перерос в кризис реальной экономики, охвативший одновременно несколько стран-членов ЕС. Реализация данной цели требует обращения к ряду теоретических и исторических уроков, которые указывают на важную дилемму для выживания европейского проекта в будущем. Методы исследования: системный к исследованию стран-субъектов Еврозоны, участников интеграционного проекта и дезинтеграционных воздействий; институциональный подход к выявлению и анализу дисфункциональной институциональной конфигурации в рамках Европейского валютного союза. Важное значение для исследования проблем экономической интеграции и дезинтеграции имело использование принципов общенаучной методологии, включающее комплексный подход к решению проблем, который предусматривает общее видение движения капитала в контексте европейского интеграционного проекта, а еще применение методов логических моделей, индукции и дедукции, единства логического и исторического в развитии объекта исследования, чтобы подтвердить синергический эффект исторических и теоретических уроков. Главные результаты и выводы исследования заключаются в том, что сформулировано четкую и важную дилемму для выживания европейского экономического проекта: создание политического союза с функционирующей институциональной конфигурации федеральных государств, или повторная национализация множества политических сфер (финансовый контроль и ограничения, денежный суверенитет, торговая политика и т. д.). Принимая во внимание историю Еврозоны, важно понимать, что возникшая ситуация больше напоминает не конфликтную, а латентную дезинтеграцию, и вместо однократной вспышки конфликтов наблюдается и тянется длительный период.
Мain objective of the study is to analyze endogenous destabilizing and disintegration tendencies within the framework of the European Monetary Union crisis, which grew into a crisis of a real economy, which simultaneously involved several EU member-states. Achieving this goal requires addressing a number of theoretical and historical lessons that highlight an important dilemma for the survival of the European project in the future. Research methods are systematic, procedural and situational approaches to the study of the Euro-zone countries, participants in the integration project and disintegration influences; institutional approach to the detection and analysis of dysfunctional institutional configuration within the framework of the European Monetary Union. Of great importance for the study of the economic integration and disintegration’s problems is the use of the universal scientific methodology principles, including an integrated approach to problem solving, envisaging a general vision of the movement of capital in the context of the European integration project, as well as the application of methods of logical models, induction and deduction, the unity of logical and historical in the development of a research object confirming the synergistic effect of historical and theoretical lessons. The main results and conclusions of the study are to formulate a clear and important dilemma for the survival of the European economic project: the creation of a political union with a functioning institutional configuration of the federal states, or the re-nationalization of many political spheres (financial control and restrictions, monetary sovereignty, trade policy, etc.). Taking into account the history of the Euro-zone, it is important to understand that there is a situation that more closely resembles a non-conflict but latent disintegration, which, instead of a single outbreak of conflicts, has been observed and lasted for a long period.
Databáze: OpenAIRE