ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФІЛАКТИКИ РОТАЦІЇ ПРОТЕЗА МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ У ВІДДАЛЕНОМУ ТРИРІЧНОМУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ

Autor: Zakhartseva, O. I., Susak, Ya. M., Markulan, L. Yu.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Clinical anatomy and operative surgery; Vol. 18 No. 4 (2019); 29-36
Клиническая анатомия и оперативная хирургия; Том 18 № 4 (2019); 29-36
Клінічна анатомія та оперативна хірургія; Том 18 № 4 (2019); 29-36
ISSN: 1727-0847
1993-5897
Popis: Mammary gland prosthesis rotation (MGPR) after augmentation mammoplasty is a poorly studied complication of plastic surgery. The frequency of MGPR is not well known. There are indications that MGPR of 90○ , which is considered clinically significant, ranges from 0.9 % to 14 %. Preventing methods of MGPR are not developed enough. Aim: determination of the effectiveness of the upper pole reinforcement of «neo pocket» with prolen thread for the prevention of MGPR after primary augmentative mammoplasty (PAMP) in three years of postoperative period. Material and methods. The invectigation is performed on the basis of the Surgery Department No. 4 of Bogomolets NMU in the period from 2013 to 2018. A prospective, independent comparison of the primary augmentative mammaplasty results between three independent groups of patients was performed: two groups of comparison and one main groups. The first group of comparison (Group P1) included 94 patients who evaluated the results of augmentative mammaplasty one year after the operation, the second comparison group (Group P3) – 63 patients three years after this operation. The main group (group O) included 76 patients who had a prospective study after one (group O1) and then three years later (group O3) – 62 patients. In the comparison groups, the standard MGPR was performed, in the main group – according to the developed method. The patients did not differ statistically by age, body mass index (BMI), weight of prostheses, percentage of pregnant women and patients with lactation period. In all the cases, textured prostheses with high and medium profile were implanted. The majority of patients were operated with prostheses from 325-335 ml and 375 ml. The MGPR evaluation was carried out in accordance with the developed method using the ultrasound of the ESAOTE firmware model Technos Partner with a linear sensor with frequency of 12.5 MHz. Data analysis was performed using the IBM SPSS Statistics 22 statistical analysis packets. Results. One year after the operation in the P1 group, a slightly lower, but not reliable percentage of prosthesis rotation – 143 (76.1 %) against 103 (81.7 %) in the group P3, p=0.231, was diagnosed. At the same time, in the P1 group only 4 (4.3 %) women did not have the rotation of the prosthetics of both mammary gland (MG) and in the P3 group 2 women (3.2 %), p=0.001. Significant difference of the frequency of patients with clinically significant MGPR: 11 (11.7 %) patients in the P1 group versus 12 (19.0 %) in the P3 group (p = 0.202) and 13 (6.9 %) in the P1 group against 13 (10.3 %) of the prostheses in the group P3 (p=0.284). In patients in the main group, a small (30.9%) frequency of clinically insignificant MGPR was noticed after PAMP and it did not increase after the three years period (32.1%). In the P1 group, 143 (76.1 %) prostheses were diagnosed with rotation, in the group O1 – 46 (30.3 %), p = 0.001. At the same time, in the P1 group, only 4 (1.6 %) women didn`t have the rotation of the of both MG prostheses and in the group – 39 (51.3 %), p = 0.001, which indicates the effectiveness of the developed methodology. A similar trend was observed in the case of comparison of the three years results between the group P3 and the group O3. The absence of rotation of prostheses was diagnosed in 83 (66.9 %) O3 group and 26 (20.6 %) in the P group, and there was no clinically significant rotation of O3 patients versus group P where these patients were observed: 12 (19.0% ), p=0.001. Conclusion: the method of fixation of the submuscular «neo pocket» upper pole with prolen thread, provides stable protective effect of MGPR and gives a possibility to avoid a clinically significant rotation(more than 900) throughout three years after augmentative mammoplasty comparing with a traditional method – 11.7 %, patients in a year – 19 %, in three years after PAMP, р
Ротация протезов молочной железы (РПМЖ) после аугментационных маммопластики – малоизученое осложнение пластических операций. Частота РПМЖ достоменно не известна. Существуют информация, что РПМЖ на 90○, которую считают клинически значимой возникает от 0,9 % дo 14 %. Сами методы профилактики РПМЖ разработаны недоста-точно. Цель: определение эффективности укрепления верхнего полюса неокармана проленовой сеткой для профилактики РПМЖ при первичной аугментационной маммопластике (ПАМП) в трехлетнем послеопе-рационном периоде. Материал и методы: Работа выполнялась на базах кафедры хи-рургии № 4 НМУ имени О.О. Богомольца в период с 2013 по 2018 гг. Проведенное проспективное независимое сравнение результатов после первичной аугментационной маммопластики в трех независимых груп-пах пациенток: две группы сравнения и одна основная . В первую груп-пу сравнения (Группа П1) вошли 94 пациентки, которым проведена оценка результатов аугментационных маммопластики через год после операции во вторую группу сравнения (Группа П3) – 63 пациентки че-рез три года после данной операции. Основную группу (группа В) со-ставили 76 пациенток, которым проведено проспективное исследование через один (группа О1) и затем через три года (группа О3) – 62 паци-ентки. В группах сравнения были выполнены стандартную ПАМП, в основной группе – по разработанной методике. Пациентки статистиче-ски не отличались по возрасту, индексу массы тела, (ИМТ), массой про-тезов, были беременные и лактировали. Во всех случаях имплантирова-ли текстурированные протезы с высоким и средним профилем. Боль-шинству пациенток устанавливали протезы объемом от 325-335 мл и 375 мл. Оценку РПМЖ проводили согласно разработанной методики с помощью УЗИ аппарата фирмы ESAOTE модель Technos Partner с линейным датчиком с частотой 12,5 МГц. Анализ данных проводился с использованием пакетов статистического анализа IBM SPSS Statistics 22. Результаты. Через год после операции в группе П1 диагностиро-вано незначительно менше, но не достоверный процент ротации проте-зов молочных желез (МЖ) – 143 (76,1 %) против 103 (81,7 %) в группе П3, р=0,231. При этом в группе П1 только у 4 (4,3 %) женщин не было ротации протезов обоих молочных желез а в группе П3 таких женщин было 2 (3,2 %), р=0,001. Достоверного различия между группами в частоте пациенток с клинически значимой РПМЖ не было: 11 (11,7 %) пациенток в группе П1 против 12 (19,0 %) в группе П3 (р=0,202) и частоты РПМЖ 13 (6,9%) протезов в группе П1 против 13 (10,3%) протезов в группе П3 (р = 0,284). У пациенток в основной группе отмечалось незначительная (30,9%) частота клинически незначимыми РПМЖ после ПАМП, которая не увеличилась за три года (32,1%). В группе П1 диагностирована ротация в 143 (76,1 %) протезов, в группа О1 – 46 (30,3 %), р=0,001. При этом в группе П1 только у 4 (1,6 %) женщин не было ротации протезов обоих МЖ а в группе О1 таких женщин было 39 (51,3%), р=0,001, что указывает на эффективность разработанной методики. Аналогичная тенденция отмечалась и в случае сравнения трехлет-них результатов между группой П3 и группой О3. Отсутствие ротации протезов МЖ диагностировали 83 (66,9 %) группы О3 и у 26 (20,6 %) в группе ПО и отсутствие случаев клинически значимой ротации пациенток группы О3 против группе П в которой отмечалось таких пациенток 12 (19,0% ), р=0,001. Вывод. Разработанный метод фиксации верхнего полюса субму-скулярного неокармана с применением проленовой сетки обеспечивает устойчивый протективный эффект в отношении РПМЖ и позволяет из-бежать клинически значимой ротации (более 900) в течение трех лет по-сле аугментационной маммопластики в отличие от традиционной мето-дики – 11,7 % пациенток через год и 19,0 % через три года после ПАМП, р
Ротація протезів молочної залози (РПМЗ) після аугментаційної мамопластики – маловивченне ускладнення пластичних операції. Частота РПМЗ достоменно не відома. Існують вказівки, що РПМЗ на 900 , яку вважають клінічно значимою, виникає від 0,9 % дo 14 %. Методи профілактики РПМЗ розробленні недостатньо. Мета: визначення ефективності укріплення верхнього полюса неокишені проленовою сіткою для профілактики РПМЗ при первинній аугментаційній мамопластиці (ПАМП) у трирічному післяопераційному періоді. Матеріал та методи: Роботу виконано на базах кафедри хірургії № 4 НМУ імені О.О. Богомольця в період з 2013 р. по 2018 р. Проведене проспективне незалежне порівняння результатів після первинної аугментаційної мамопластики в трьох незалежних групах пацієнток: дві групи порівняння і одна основна. У першу групу порівняння (група П1) увійшли 94 пацієнтки, яким проведено оцінку результатів аугментаційної мамопластики через рік після операції; у другу групу порівняння (група П3) – 63 пацієнтки через три роки після даної операції. Основну групу (група О) сформували з 76 пацієнток, яким проведено проспективне дослідження через один (група О1) та потім через три роки (група О3) – 62 пацієнтки. У групах порівняння виконано стандартну ПАМП, в основній групі – за розробленою методикою. Пацієнтки статистично не відрізнялися за віком, індексом маси тіла, (ІМТ), масою протезів, відсотком хворих, що вагітніли та вигодовували груддю. В усіх випадках імплантували текстуровані протези з високим та середнім профілем. Більшості пацієнток встановлювали протези об’ємом від 325-335 мл та 375 мл. Оцінку РПМЗ проводили згідно з розробленою методикою за допомогою УЗД апарата фірми ESAOTE, модель Technos Partner з лінійним датчиком з частотою 12,5 мГц. Аналіз даних проводився з використанням пакетів статистичного аналізу IBM SPSS Statistics 22. Результати. Через рік після операції у групі П1 діагностований трохи менший, але недостовірний відсоток ротації протезів молочних залоз (МЗ) – 143 (76,1 %) проти, 103 (81,7 %) у групі П3, р=0,231. При цьому в групі П1 лише у 4 (4,3 %) жінок не було ротації протезів обох МЗ, а в групі П3 таких жінок було 2 (3,2 %), р=0,001. Достовірної відмінності між групами у частоті пацієнток із клінічно значимою РПМЗ не було: 11 (11,7 %) пацієнток у групі П1 проти 12 (19,0 %) у групі П3 (р=0,202) та частоти РПМЗ 13 (6,9 %) протезів у групі П1 проти 13 (10,3 %) протезів у групі П3 (р=0,284). У пацієнток в основній групі відзначалася незначна (30,9 %) частота клінічно незначимої РПМЗ після ПАМП, яка не збільшилася через три роки (32,1 %). У групі П1 діагностована ротація у 143 (76,1 %) протезів, у групі О1 – 46 (30,3 %), р=0,001. При цьому в групі П1 лише у 4 (1,6 %) жінок не було ротації протезів обох МЗ, а в групі О1 таких жінок було 39 (51,3 %), р=0,001, що вказує на ефективність розробленої методики. Аналогічна тенденція відзначалась і у разі порівняння трирічних результатів між групою П3 та групою О3. Відсутність ротації протезів МЗ діагностували 83 (66,9 %) групи О3 та у 26 (20,6 %) у групі ПЗ та відсутність випадків клінічно значимої ротації пацієнток групи О3 супроти групі П, у якій відзначалось таких пацієнток 12 (19,0 %), р = 0,001. Висновок. Розроблений метод фіксації верхнього полюсу субмускулярної неокишені з застосуванням проленової сітки забезпечує стійкий протективний ефект щодо РПМЗ і дає змогу уникнути клінічно значимої ротації (понад 900 ) протягом трьох років після аугментаційної мамопластики на відміну від традиційної методики – 11,7 % пацієнток через рік та 19,0 % через три роки після ПАМП, р
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: