Аудіострімінг як тренд розвитку аудіовізуальних технологій та його вплив на сучасну музичну індустрію

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2023
Předmět:
Zdroj: Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство»; № 48 (2023); 26-32
Bulletin of KNUKiM. Series in Arts; No. 48 (2023); 26-32
Вестник КНУКиИ. Серия «Искусствоведение»; № 48 (2023); 26-32
ISSN: 2410-1176
2616-4183
Popis: The aim of the article is to analyse the features and influence of audio streaming as a trend of audiovisual technology development in the 21st-century music industry. Results. It is revealed that the popularity and active use of audio streaming are associated with the phenomenon that modern researchers call the era of streaming (the Age of Streaming), which has replaced offline and online broadcasting, and is accompanied by the formation of the perception of music as a broadcast and stream, and caused the “second digital music revolution”. Functional and technological advantages of music streaming services are emphasized, including interpersonal dialogue, international audience composition, multi-functionality and multi-format, flexibility and mobility of projects, abandoning oral communication format in favour of written, individual options for the listeners, etc. The article shows that thanks to these advantages, they increase opportunities for the main players in the music industry and change the music culture in the 21st century. The scientific novelty consists in identifying and considering audio streaming as a trend and advanced audiovisual technology that changes the music industry at the present stage. Conclusions. At the beginning of the new century, audiovisual technologies continue to develop dynamically, particularly in the streaming service segment, which is confirmed by the popularity of such a trendy mechanism as audio streaming, thanks to which the music product is “dematerialised” and transformed into a service and stream. Digitalisation and streaming principles replace the hierarchical architecture of society, establish the “culture of a network society”, and transform the music industry, changing the essence and nature of content consumption. The audience, that is, the consumers, along with the performers, become co-creators of musical tastes and industry using mobile devices and numerous music streaming services such as Spotify, Sound Cloud, Google Play Music, Daytrotter.com, Us.napster.com (Rhapsody), Apple Music, Deezer, Pandora, etc.
Метою статті є аналіз особливостей та впливу аудіострімінгу як тренду розвитку аудіовізуальних технологій на музичну індустрію в ХХІ ст. Результати дослідження. Виявлено, що популярність й активне використання аудіострімінгу пов’язана з явищем, яке сучасні дослідники називають епохою стрімінгу (The Age of Streaming) і яке прийшло на зміну offline- та online-мовленню, супроводжується формуванням уявлень про музику як про ефір і потік, спричинило «другу цифрову музичну революцію». Наголошено на функціональних і технологічних перевагах музичних стрімінгових сервісах, серед яких інтраперсональний діалог, інтернаціональний склад аудиторії, поліфункціональність і мультиформатність, гнучкість і мобільність проєктів, відмова від усного формату спілкування на користь письмового, індивідуальні опції для слухачів та ін. Доведено, що завдяки цим перевагам вони збільшують можливості для основних гравців музичної індустрії та змінюють музичну культуру в ХХІ ст. Наукова новизна полягає у виокремлені та розгляді аудіострімінгу як тренду та передової аудіовізуальної технології, що змінює музичну індустрію на сучасному етапі. Висновки. На початку нового століття аудіовізуальні технології продовжують динамічно розвиватися, особливо в сегменті стрімінгового сервісу, що підтверджується популярністю такого трендового механізму, як аудіострімінг, завдяки якому відбувається «дематеріалізація» музичного продукту та перетворення його на сервіс і потік. Діджиталізація та принципи стрімінгового користування витісняють ієрархічну архітектоніку соціуму, фундують «культуру мережевого суспільства» та трансформують музичну індустрію, змінюючи суть і характер споживання контенту. Аудиторія, тобто споживачі, разом з виконавцями стають співтворцями музичних смаків та індустрії за допомогою мобільних девайсів і численних музичних стрімінгових сервісів – Spotify, Sound Cloud, Google Play Music, Daytrotter.com, Us.napster.com (Rhapsody), Apple Music, Deezer, Pandora та ін.
Databáze: OpenAIRE