Оборонне планування на основі спроможностей в Україні: поточний стан і перспективи

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Collection of the scientific papers of the Centre for Military and Strategic Studies of the National Defence University; Том 0, № 3-70 (2020); 54-61
Сборник научных трудов Центра военно-стратегических исследований НУОУ имени Ивана Черняховского; Том 0, № 3-70 (2020); 54-61
Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського; №3(70) 2020; 54-61
ISSN: 2304-2699
2304-2745
Popis: The main features and problematic issues of defense planning in Ukraine are considered in the article. Nowadays, in developed countries and in interstate integration alliances, especially in NATO, capability-based defense planning (CBDP) is becoming more widespread. Starting in 2017, this approach to defense planning has started in Ukraine as well. And this is natural, because the irreversibility of the European and Euro-Atlantic course of Ukraine is provided by the preamble of the Constitution of Ukraine. And the approved National Security Strategy of Ukraine declares that in order to strengthen the special partnership with NATO and gain full membership in this organization, Ukraine plans to: achieve in the shortest possible time sufficient compatibility of the Armed Forces of Ukraine and other components of the security and defense sector; significantly intensify the reforms that need to be implemented in order to meet the criteria for NATO membership. The implementation of CBDP is one of the components of the relevant reforms.It should be noted that the process of implementation of the CBDP institute in Ukraine is only at the initial stage and is characterized, on the one hand, by significant substantive uncertainty, and on the other – almost complete lack of legal regulation of relations in this important area. Based on the recognition of the chronological primacy of the first over the second, the task of eliminating substantive uncertainty is a priority for further research. Subject to its resolution, the relevant results should be enshrined in a special legislative act on defense planning, and the mechanisms for implementing the basic legislative requirements – in the bylaws, including those that will be approved by the Ministry of Defense and registered with the Ministry of Justice of Ukraine.
В статье рассмотрены основные особенности и проблемные вопросы оборонного планирования в Украине. В данный период в развитых странах и межгосударственных интеграционных объединениях, прежде всего в НАТО, все большее распространение приобретает оборонное планирование на основе способностей (ОПОС). Начиная с 2017 г., такой подход к оборонному планированию стартовал и в Украине. И это закономерно, поскольку необратимость европейского и евроатлантического курса Украины предусмотрена преамбулой Конституции Украины. В утвержденной 14.09.2020 г. Стратегии национальной безопасности Украины задекларировано, что для укрепления особенного партнерства с НАТО и приобретения полноправного членства в этой организации Украина планирует: достичь в максимально сжатые сроки достаточной совместимости Вооруженных Сил Украины и других составляющих сил безопасности и обороны с соответствующими структурами стран Альянса; существенно активизировать реформы, которые необходимо внедрить с целью достижения соответствия критериям членства в НАТО. Внедрение ОПОС является одной из составляющих соответствующих реформ.Следует отметить, что процесс внедрен6ия в Украине института ОПОС находится только на начальном этапе и характеризуется, с одной стороны, существенной содержательной неопределенностью, а с другой ‑ почти полным отсутствием нормативно-правовой регламентации отношений в этой важной сфере. Исходя из признания хронологического примата первого над вторым, задача устранения существенной неопределенности является первоочередной для дальнейших научных исследований. При условии ее решения, соответствующие результаты должны быть закреплены в специальном законодательном акте по вопросам оборонного планирования, а механизмы реализации базовых законодательных требований ‑ в подзаконных НПА, в том числе тех, которые будут утверждены Минобороны и зарегистрированы в Минюсте Украины.
У статті розглянуто основні особливості і проблемні питання оборонного планування в Україні. В сучасний період у розвинених країнах та в міждержавних інтеграційних об’єднаннях, насамперед в НАТО, все більшого поширення набуває оборонне планування на основі спроможностей (ОПОС). Починаючи з 2017 р. такий підхід до оборонного планування стартував і в Україні. І це закономірно, оскільки незворотність європейського та євроатлантичного курсу України передбачена преамбулою Конституції України. А у затвердженій Стратегії національної безпеки України декларовано, що для зміцнення особливого партнерства з НАТО та набуття повноправного членства в цій організації Україна планує: досягти у максимально стислі строки достатньої сумісності Збройних Сил України та інших складових сектору безпеки і оборони з відповідними структурами держав Альянсу; суттєво активізувати реформи, які необхідно впровадити з метою досягнення відповідності критеріям членства в НАТО. Впровадження ОПОС є однією зі складових відповідних реформ.Варто зазначити, що процес впровадження в Україні інституту ОПОС знаходиться лише на початковому етапі і характеризується, з одного боку, суттєвою змістовною невизначеністю, а з другого – майже повною відсутністю нормативно-правової регламентації відносин в цій важливій сфері. Виходячи з визнання хронологічного примату першого над другим, задача усунення змістовної невизначеності є першочерговою для подальших наукових досліджень. За умови її вирішення, відповідні результати мають бути закріплені у спеціальному законодавчому акті з питань оборонного планування, а механізми реалізації базових законодавчих вимог – у підзаконних нормативно-правових актах, у т.ч. тих, що будуть затверджені Міноборони і зареєстровані в Мінюсті України.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: