Статеві особливості реакції вегетативної нервової системи старих щурів на розвиток некротичного процесу в серці на тлі мелатоніну

Autor: Khara, M. R., Hevyk, Z. S.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2016
Předmět:
Zdroj: Патологія; № 1 (2016)
Pathologia; № 1 (2016)
Патология; № 1 (2016)
ISSN: 2306-8027
2310-1237
Popis: Aim. An effect of melatonin on the autonomic regulation of the heart in terms of damage was studied in adult and old male and female rats.Methods and results. Necrotic process in the myocardium was caused by the injection of epinephrine (1 mg / kg, single dose, intramuscular) 1 h after injection of melatonin (5 mg / kg intravenous). In 1 and 24 hours after administration of epinephrine heart rate was determined and features of autonomic regulation of the heart on indicators Mo (mode), AMo (mode amplitude), ΔH (variation range of cardio intervals), and SI (stress index of regulatory mechanisms) were evaluated. It was found that the effects of melatonin aimed at increasing the role of cholinergic ANS link in the formation of heart rate and reducing the adrenergic participation in the body of older individuals significantly decreased. To a greater extent this applies to older males. In the dynamics of adrenalin necrosis the character of vegetative regulation of heart rate of old rats reflects greater, than in adults, role of adrenergic link in animals of both sexes and reduce of the impact of cholinergic one – only in older males, which resulted in a significant tension of regulatory mechanisms.Conclusion. The obtained results show that with increasing age in rats effectiveness of melatonin as a drug which can affect the autonomic regulation of the heart by activating cardio-protective effects decreases, especially in male rats.
Цель работы – определить половые особенности влияния мелатонина на вегетативную регуляцию сердца старых животных в условиях патогенного действия адреналина.На взрослых и старых самцах, самках крыс исследовано влияние мелатонина на вегетативную регуляцию сердца в условиях его повреждения. Некротический процесс в миокарде вызвали введением адреналина (1 мг/кг, однократно, внутримышечно) через 1 час после инъекции мелатонина (5 мг/кг внутрибрюшинно). Через 1 и 24 часа после введения адреналина определяли частоту сердечных сокращений и оценивали особенности вегетативной регуляции сердца по показателям Мо (мода), АМо (амплитуда моды), ΔХ (вариационный размах кардиоинтервалов) и ИН (индекс напряжения регуляторных механизмов). Установлено, что эффекты мелатонина, направленные на рост роли холинергического звена АНС в формировании ритма сердца и уменьшение участия адренергического в организме старых особей существенно уменьшалось. В большей степени это касалось старых самцов. В динамике развития адреналиновых некрозов характер вегетативной регуляции сердечного ритма старых крыс отражал большую, чем у взрослых особей, роль адренергического звена у животных обоих полов, а уменьшение влияния холинергического – только у старых самцов и как следствие – более существенное напряжение регуляторных механизмов.Полученные результаты показывают, что с увеличением возраста крыс эффективность мелатонина как препарата, способного влиять на вегетативную регуляцию сердца путём активации кардиопротекторных воздействий, уменьшается, особенно у самцов крыс.
Мета роботи – встановити статеві відмінності впливу мелатоніну на вегетативну регуляцію серця старих тварин в умовах патогенної дії адреналіну.На дорослих і старих самцях, самицях щурів дослідили вплив мелатоніну на вегетативну регуляцію серця в умовах його пошкодження. Некротичний процес у міокарді викликали введенням адреналіну (1 мг/кг, одноразово, внутрішньом’язово) через одну годину після ін’єкції мелатоніну (5 мг/кг внутрішньоочеревно). Через 1 та 24 години після введення адреналіну визначали частоту серцевих скорочень та оцінили особливості вегетативної регуляції серця за показниками Мо (мода), АМо (амплітуда моди), ΔХ (варіаційний розмах кардіоінтервалів) та ІН (індекс напруження регуляторних механізмів).Встановили, що ефекти мелатоніну, котрі спрямовані на зростання ролі холінергічної ланки АНС у формуванні ритму серця та зменшення участі адренергічної в організмі старих особин, суттєво зменшувалися. Передусім це стосувалося старих самців. У динаміці розвитку адреналінових некрозів характер вегетативної регуляції серцевого ритму старих щурів показував більшу, ніж у дорослих особин, роль адренергічної ланки у тварин обох статей, а зменшення впливу холінергічної – лише в старих самців, що мало наслідком більш суттєве напруження регуляторних механізмів.Результати засвідчили, що зі збільшенням віку щурів ефективність мелатоніну як препарату, котрий здатний впливати на вегетативну регуляцію серця шляхом активації кардіопротекторних впливів, зменшується, особливо в самців щурів.
Databáze: OpenAIRE