Острый аппендицит у новорожденных (обзор литературы и собственное наблюдение)
Jazyk: | ukrajinština |
---|---|
Rok vydání: | 2023 |
Předmět: | |
Zdroj: | Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics; No. 1(93) (2023): Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics; 108-112 Украинский журнал Перинатология и Педиатрия; № 1(93) (2023): Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics; 108-112 Український журнал Перинатологія і Педіатрія; № 1(93) (2023): Український журнал Перинатологія і Педіатрія; 108-112 |
ISSN: | 2706-8757 2707-1375 |
Popis: | Most often, acute appendicitis occurs in premature babies. The mortality rate from neonatal acute appendicitis in 2000 was 25-28%. Most often, the cause of inflammation of the appendix in newborns is a local form of necrotizing enterocolitis. Purpose - is to provide up-to-date information and to familiarise a wide range of medical professionals with the current issues of diagnosis and treatment of acute appendicitis in newborns. Acute appendicitis in newborns has a similar course to necrotizing enterocolitis. However, it should be noted that treatment tactics for these diseases are different. Necrotic enterocolitis in the absence of perforation and peritonitis is treated with conservative methods, while appendicitis is treated surgically in all cases. Ultrasound diagnosis has an advantage over computed tomography because it does not have a radiation burden on the newborn, so it is recommended as the first line of diagnosis among other imaging methods. In the case of appendage perforation, an important method is inspection radiography and the search for free gas in the abdominal cavity (52% of appendage perforations are visualized by inspection roentgenography). Сonclusions. Due to the rare occurrence of acute appendicitis among newborns, doctors may be less wary of this pathology, which often causes significant changes in the child's body and is a frequent cause of septic conditions due to the rapid spread of the inflammatory process due to the anatomical and physiological characteristics of newborns. The speed of diagnosis and medical care, the correct determination of treatment tactics directly reduces the frequency and severity of postoperative complications, including purulent inflammatory diseases of the abdominal cavity and abdominal wall, as well as adhesive disease and adhesive intestinal obstruction in the first place. No conflict of interests was declared by the authors. Чаще острый аппендицит встречается у недоношенных детей. Летальность от неонатального острого аппендицита в 2000 гг. составила 25-28%. Чаще всего причиной воспаления аппендикса у новорожденных является локальная форма некротического энтероколита. Цель - предоставить современную информацию и ознакомить широкий круг специалистов медицинской отрасли с актуальными вопросами диагностики и лечения острого аппендицита у новорожденных. Острый аппендицит у новорожденных имеет подобное течение некротического энтероколита. Однако следует отметить, что лечебная тактика при данных заболеваниях отличается. Некротический энтероколит при отсутствии перфорации и перитонита лечится консервативными методами, при аппендиците же лечение хирургическое во всех случаях. Ультразвуковая диагностика имеет преимущество над компьютерной томографией, поскольку не имеет лучевой нагрузки на новорожденного, поэтому рекомендуется в качестве первой линии диагностики среди других методов визуализации. При перфорации отростка важным методом является обзорная рентгенография и поиск свободного газа в брюшной полости (52% перфораций отростка визуализируются при обзорной рентгенографии). Выводы. В связи с редкой встречаемостью острого аппендицита среди новорожденных может уменьшаться настороженность врачей относительно этой патологии, которая часто вызывает веские изменения в организме ребенка и является частой причиной септических состояний в связи с стремительным распространением воспалительного процесса вследствие анатомо-физиологических особенностей новорожденных. Скорость диагностики и оказания медицинской помощи, правильное определение тактики лечения прямо пропорционально уменьшает частоту и степень выраженности послеоперационных осложнений, в том числе гнойно-воспалительных заболеваний брюшной полости и брюшной стенки, а также спаечной болезни и спаечной кишечной непроходимости в первую очередь. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов. Найчастіше гострий апендицит трапляється в недоношених дітей. Летальність від неонатального гострого апендициту у 2000 р. становила 25-28%. Найчастіше причиною запалення апендикса в новонароджених є локальна форма некротичного ентероколіту. Мета - надати сучасну інформацію та ознайомити широке коло фахівців медичної галузі з актуальними питаннями діагностики та лікування гострого апендициту у новонароджених. Гострий апендицит в новонароджених має подібний перебіг до некротичного ентероколіту. Проте слід зазначити, що лікувальна тактика при цих захворюваннях різниться. Некротичний ентероколіт за відсутності перфорації та перитоніту лікується консервативними методами, при апендициті ж лікування хірургічне у всіх випадках. Ультразвукова діагностика має перевагу над комп’ютерною томографією, оскільки не чинить променевого навантаження на новонародженого, тому рекомендується як перша лінія діагностики серед інших методів візуалізації. У разі перфорації відростка важливим методом є оглядова рентгенографія та пошук вільного газу в черевній порожнині (52% перфорацій відростка візуалізуються при оглядовій рентгенографії). Висновки. У зв’язку з рідкою зустрічальністю гострого апендициту серед новонароджених може зменшуватися настороженість лікарів щодо цієї патології, яка часто викликає вагомі зміни в організмі дитини та спричиняє септичні стани у зв’язку зі стрімким поширенням запального процесу внаслідок анатомо-фізіологічних особливостей новонароджених. Швидкість діагностики та надання медичної допомоги, правильне визначення тактики лікування прямо пропорційно зменшує частоту та ступінь вираженості післяопераційних ускладнень, у тому числі гнійно-запальних захворювань черевної порожнини та черевної стінки, а також спайкової хвороби і спайкової кишкової непрохідності в першу чергу. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |