PROBLEMS OF THE EARTH GRANITE LAYER FORMATION (MASS GRANITE FORMATION) BASED ON SEISMIC TOMOGRAPHY

Autor: Shevchuk, V.V.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2017
Předmět:
Zdroj: Geological Journal; № 2 (2017); ст. 93-106
Геологический журнал; № 2 (2017); ст. 93-106
Геологічний журнал; № 2 (2017); ст. 93-106
ISSN: 1025-6814
2522-4107
Popis: Комплексна проблема формування гранітного шару Землі певним чином відображає глобальну еволюцію планети, її речовинну диференціацію, формування ядра, літосфери та зовнішніх оболонок. Усе більш досконалі сейсмотомографічні дослідження, які суттєво конкретизують будову глибинних геосфер та візуалізують з’язки між ними, дають нові імпульси для пошуків нових вирішень ряду давніх проблем, зокрема «проблеми гранітів». Аналіз еволюції уявлень про гранітоутворення та формування гранітного шару, що формувались як у рамках геосинклінально-платформної, так і плитотектонічної концепцій, на новій сейсмотомографічній основі дозволяє виділення двох відносно незалежних різнорівневих флюїдно-магматичних систем: базальтоїдної (тектоносферної) і гранітоїдної (наскрізномантійно-тектоносферної) та запропонувати схему-модель формування і розвитку значною мірою гіпотетичної гранітоїдної флюїдно-магматичної системи. Модель передбачає формування на межі «ядро – мантія» критичних за масштабами і тисками термофлюїдних скупчень із стійкою кремній-лужною хімічною спеціалізацією – результатом диференціації у рідкому середовищі та послідовне їх проникнення до верхніх рівнів планети, де в силу відповідних p,t-умов можливе формування кварц-польовошпатових мінеральних асоціацій (гранітоутворення). Ареали гранітоутворення на верхньокоровому рівні визначаються не окремими тектонічними режимами чи геодинамічними обстановками, а масштабами глибинних термофлюїдних аномалій, які опосередковано пов’язані із формуванням тектоносферних базальтоїдних флюїдно-магматичних систем і трансформуються коровими структурами. Гранітоутворення здійснюється шляхом взаємодії гранітизуючих флюїдів із базальтоїдними розплавами різних рівнів зародження та з твердим верхньокоровим субстратом різного віку та походження. Таким чином формуються метамагматичні, гібридні, строкаті за складом, з переважанням порфіроподібних, часом рапаківіподібних граніти, тіла яких несуть ознаки алохтонного залягання, та автохтонні палінгенно-метасоматичні мігматити і гранітоїди, становлення яких супроводжується специфічним коровим тектогенезом. Дискретні процеси масового гранітоутворення можуть частково збігатися із тектоносферними базальтоїдними флюїдно-магматичними системами, які мають переважно перманентний розвиток.
Комплексная проблема формирования гранитного слоя Земли определенным образом отражает глобальную эволюцию планеты, ее вещественную дифференциацию, формирование ядра, литосферы и внешних оболочек. Все более совершенные сейсмотомографические исследования, существенно конкретизирующие строение глубинных геосфер и визуализирущие связи между ними, предоставляют новые импульсы для поисков новых решений ряда давних проблем, в частности «пробемы гранитов». Анализ эволюции представлений о гранитообразовании и формировании гранитного слоя, которые формировались в рамках как геосинклинально-платформенной, так и плитотектонической концепций, на новой сейсмотомографической основе позволяет выделить две относительно независимые разноуровневые флюидно-магматические системы: базальтоидную (тектоносферную) и гранитоидную (сквозьмантийно-тектоносферную) и предложить схему-модель формирования и развития в большей мере гипотетической гранитоидной флюидно-магматичсекой системы. Модель предусматривает формирование на границе «ядро–мантия» критичных по масштабам и давлениям термофлюидных скоплений с устойчивой кремний-щелочной химической специализацией – результатом дифференциации в жидкой среде и последовательное их проникновение к верхним уровням планеты, где в силу соответствующих p,t-условий возможно формирование кварц-полевошпатовых минеральных ассоциаций (гранитообразование). Ареалы гранитообразования на верхнекоровом уровне определяются не отдельными тектоническими режимами или геодинамическими обстановками, а масштабами глубинных термофлюидных аномалий, которые опосредованно связаны с формированием тектоносферных базальтоидных флюидно-магматичсеких систем и трансформируются коровыми структурами. Гранитообразование осуществляется путем взаимодействия гранитизирующих флюидов с базальтоидными расплавами различных уровней зарождения и с твердым верхнекоровым субстратом разного возраста и происхождения. Таким образом формируются метамагматические, гибридные, пестрые, с преобладанием порфировидных, временами рапакививидных граниты, тела которых имеют признаки аллохтонного залегания, или автохтонные палингенно-метасоматические мигматиты и гранитоиды, становление которых сопровождается специфическим коровым тектогенезом. Дискретные процессы массового гранитообразования могут частично совмещаться с тектоносферными базальтоидными флюидно-магматическими системами, имеющими преимущественно перманентное развитие.
Complex problem of granite layer formation of the Earth reflects some extent global evolution of the planet, its substantial differentiation, formation of core, lithosphere and outer shells. Increasingly perfect seismotomographic investigations essentially concretizing structure of deep geospheres and visualizing connections between it, give new impulses for search of new solutions for a range of age-old challenges, in particular “challenge of granites”. Evolution analysis of ideas about granite deposits and formation of granite layer, which was formed both within geosynclinal platform and plate tectonic concepts on a new seismotomographic basis allows to distinguish two relatively independent fluid magmatic systems of various levels: basaltoid (tectonospheric) and granitoid (mantle to the core and tectonospheric) and to propose a model scheme for formation and development of hypothetic granitoid fluid magmatic system to a significant extent. The model foresees formation of thermo-fluid conglomerations critical in scale and pressures on the edge core-mantle, with stable silicon alkaline chemical specialization – the result of differentiation in the rear medium and its consecutive penetration to the upper levels of the planet, where formation of quartzo-feldspathic mineral associations (granite formation) is possible due to the appropriate RT-conditions. Geographical ranges of granite formation at the upper crustal level are determined not with separate tectonic modes or geodynamical atmospheres but scales of deep thermofluid anomalies which are indirectly connected with formation of tectonospheric basaltoid fluid magmatic systems and transformed with crustal structures. Granite is formed by granitizing fluid interaction with basaltoid melts of different generation levels and with solid upper crustal substrate of different age and origin. In this way metamagmatic, hybrid, diverse in composition, with prevailing porphyro-granitic sometimes rapakivi granites, whereof bodies have signs of allochthonic deposits, and autochthonous palingenic and metasomatic migmatites and granitoids, whereof establishing is accompanied with specific crustal tectogenesis. Discrete processes of mass granite formation can be partially combined with tectonospheric basaltoid fluid magmatic systems having predominantly permanent development.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: