The Healthcare System of Ukraine reforming: the important tasks of the current stage

Autor: Yakovenko, I.V., Tsarenko, A.V., Tikhonenko, S.V.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2020
Předmět:
реформування системи охорони здоров’я
механізми фінансування закладів охорони здоров’я
нормативно-правова база
соціально-медичні центри
первинна медична допомога
вторинна і третинна медична допомога
медичне страхування
реформирование системы здравоохранения
механизмы финансирования учреждений здравоохранения
нормативно-правовая база
социально-медицинские центры
первичная медицинская помощь
вторичная и третичная медицинская помощь
медицинское страхование
health care reform
health care facilities funding mechanisms
regulatory framework
socio-medical centers
primary health care
secondary and tertiary health care
health care insurance
Zdroj: Health of Society; Том 9, № 4 (2020); 161-166
Здоровье общества-Zdorov'a suspil'stva; Том 9, № 4 (2020); 161-166
Здоров'я суспільства-Zdorov'a suspil'stva; Том 9, № 4 (2020); 161-166
ISSN: 2306-2436
2617-2593
Popis: Цель исследования: обсудить и определить оптимальные подходы и пути решения кризисной ситуации по обеспечению финансовой доступности населения Украины к вторичной и третичной медицинской помощи в условиях реформы системы здравоохранения и борьбы с пандемией заболевания Covid-19. Материалы и методы. Использовались нормативно-правовые акты, источники научной литературы; методы исследования: системного подхода, системного анализа, сравнения и обобщения. Результаты. Анализ модели реформирования системы здравоохранения свидетельствует о значительной нехватке средств на финансирование медицинской отрасли. На кризисную финансовую ситуацию в области здравоохранения повлияло также существенное перераспределение средств в пользу первичной медицинской помощи (ПМП). Чтобы исправить эту ситуацию, необходимо привлекать объединенные территориальные общины (ОТО) к финансированию медицинской помощи, в том числе дать право ОТО оплачивать лечение жителям общины за счет местных бюджетов. Также очевидной становится необходимость разработки особого механизма медицинской помощи пациентам с хроническими заболеваниями. Целесообразно перепрофилировать какую-то часть учреждений здравоохранения (УЗ) в социально-медицинские центры, где хронические больные, в т. ч. паллиативные пациенты, смогут получать плановую поддерживающую терапию и реабилитацию, а при определенных ситуациях даже изоляцию. Это могут быть учреждения сестринского ухода, где основное внимание уделяется выполнению назначений врача, психологической и социальной поддержке и духовному сопровождению. Еще одним важным и болезненным вопросом является дальнейшая судьба ведущих медицинских центров и клиник Национальной академии медицинских наук Украины, МЗ Украины и Государственного управления делами. Многие направления реформирования системы здравоохранения требуют проведения кардинальных мер по корректировке предварительно запущенных механизмов, а также внедрению инновационных подходов. Выводы. Анализ внедрения Программы медицинских гарантий в рамках реформирования системы здравоохранения позволил выявить существенные недостатки механизмов финансирования УЗ вторичной и третичной медицинской помощи. Необходимо внедрять изменения организационной модели ПМП, где основным звеном должна стать амбулатория семейной медицины на правах юридического лица. Необходимо внедрять инновационные подходы и дополнительные источники финансирования. Для этого нужны дополнения к действующей нормативно-правовой базе, которые бы учли недостатки действующей модели реформирования системы здравоохранения и опыт регионов.
Мета дослідження: обговорити і визначити оптимальні підходи і шляхи вирішення кризової ситуації щодо забезпечення фінансової доступності населення України до вторинної та третинної медичної допомоги в умовах реформи системи охорони здоров’я і боротьби з пандемією захворювання на Covid-19. Матеріали та методи. Нормативно-правові акти, джерела наукової літератури; методи дослідження: системного підходу, системного аналізу, порівняння і узагальнення. Результати. Аналіз моделі реформування системи охорони здоров’я свідчить про значну нестачу коштів на фінансування медичної галузі. На кризову фінансову ситуацію в галузі охорони здоров’я вплинув також істотний перерозподіл коштів на користь первинної медичної допомоги (ПМД). Щоб виправити цю ситуацію, необхідно залучати об’єднані територіальні громади (ОТГ) до фінансуванні медичної допомоги, зокрема дати право ОТГ оплачувати лікування жителям громади за рахунок місцевих бюджетів. Також очевидною стає необхідність розробки особливого механізму медичної допомоги пацієнтам з хронічними захворюваннями. Доцільно перепрофілювати якусь частину закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) в соціально-медичні центри, де хронічні хворі, у т. ч. паліативні пацієнти, зможуть одержувати планову підтримуючу терапію і реабілітацію, а при певних ситуаціях навіть ізоляцію. Це можуть бути заклади сестринського догляду, де основна увага приділяється виконанню призначень лікаря, психологічній та соціальній підтримці і духовному супроводу. Ще одним важливим і болючим питанням є подальша доля провідних медичних центрів і клінік Національної академії медичних наук України, МОЗ України та Державного управління справами. Багато напрямів реформування системи охорони здоров'я потребують проведення кардинальних заходів щодо корегування попередньо запущених механізмів, а також впровадженню інноваційних підходів. Висновки. Аналіз стану впровадження Програми медичних гарантій в межах реформування системи охорони здоров’я дозволив виявити суттєві недоліки механізмів фінансування ЗОЗ вторинної та третинної медичної допомоги. Необхідно впроваджувати зміни організаційної моделі ПМД, де основною ланкою повинна стати амбулаторія сімейної медицини на правах юридичної особи. Необхідно впроваджувати інноваційні підходи та додаткові джерела фінансування. Для цього потрібні доповнення до чинної нормативно-правової бази, які б врахували недоліки чинної моделі реформування системи охорони здоров’я та досвід регіонів.
Background. Purpose of the study was to discuss and determine the optimal approaches and solutions to the crisis situation to ensure the financial accessibility of the population of Ukraine to secondary and tertiary medical care in the context of the Healthcare System reforming and the Covid-19 pandemic fighting. Materials and methods. Regulatory-legal acts, sources of scientific literature; research methods: system approach, system analysis, comparison and generalization. Results. An analysis of the Healthcare System reforming model indicates a significant shortage of the medical sector funds. The financial crisis in the health sector was also affected by a significant reallocation of funds in favor of primary health care (PHC). To remedy this situation, it is necessary to involve United Territorial Communities (UTC) in financing medical care, including to give to the UTC the right to pay for treatment of community residents at the expense of local budgets. It is necessary to develop a special mechanism for medical care for patients with chronic diseases. It is advisable to convert some part of healthcare facilities (HCF) into social and medical centers, where chronic patients, including palliative patients, will be able to receive planned maintenance therapy and rehabilitation, and in certain situations, even isolation. These may be nursing facilities that focus on physician prescriptions fulfilling, psychological and social support, and spiritual guidance. Another important and painful issue is the future of the leading medical centers and clinics of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, the Ministry of Health of Ukraine and the State Administration Affairs. Many areas of the Healthcare System reforming require drastic measures to correct previously launched mechanisms, as well as the innovative approaches introduction. Conclusions. The analysis of the current situation of the Health Guarantee Program within the framework of healthcare reform implementation has revealed significant shortcomings in the legal framework and mechanisms for financing secondary and tertiary health care. It is necessary to introduce changes in the organizational model of PHC, where the main link should be a family medicine ambulant clinic as a legal entity. Innovative approaches and additional sources of health care funding should be implemented. This requires additions to the current legal framework, which would take into account the shortcomings of the health care reform current model and the experience of the regions.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: