Семейная комбинированная гиперлипидемия: современные представления о патофизиологии, диагностике и коррекции: Обзор литературы

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Украинский терапевтический журнал; № 2 (2021); 47—56
Український терапевтичний журнал; № 2 (2021); 47—56
Ukrainian Therapeutical Journal; No. 2 (2021); 47—56
ISSN: 1605-7295
2522-1175
Popis: The review is devoted to the current knowledge about pathophysiology, diagnostics and correction of familial combined hyperlipidemia (FCHL) that is considered to be the most frequent among primary dyslipidemias in general population (1 — 3%) as well as among the patients survived after myocardial infarction (20 — 38%). The current knowledge about genetic characterization of FCHL and its pathophysiology are adduced. FCHL is emphasized to be aheterogenic state and many of genetic determinants are involved in its development. Excessive concentration of apolipoprotein B (ApoB)— containing lipoproteins is shown to be the main biochemical sign of FCHL and hence, the genes of proteins participated in their metabolism could be claimed for genes‑candidates of FCHL. Aspecial attention is paid to the diagnostics of FCHL, the most valuable diagnostic signs of FCHL are emphasized because FCHL is not monogenic disorder and due to its phenotype characterized by high levels of low‑density lipoprotein cholesterol and/or triglyceride (TG), this lipid disorder is not frequently diagnosed. Acombination of concentrations of ApoB>120 mg/dl and TG>1.5 mmol/l (> 133 mg/dl) with afamily history of early cardiovascular debut could be used today for revelation of patients with aprobable diagnosis of FCHL. The influence of FCHL on cardiovascular risk (CVR) that is partly realized through its association with metabolic comorbid conditions such as type 2 diabetes mellitus, metabolic syndrome, nonalcoholic fatty liver disease is considered. These comorbid conditions could play arole of etiological causes of cardiovascular disease and could increase aCVR through some common pathophysiological mechanisms such as insulin resistance of muscular and fat tissues and hepatic overproduction of very low‑density lipoproteins. The current approaches to FCHL correction in accordance with acting recommendations are elucidated. They consider its correction to be necessary as aprimary atherogenic dyslipidemia and propose to start intervention from the influence on modified factors of CVR (smoking, alcohol consumption, excessive body mass, obesity). Some differential approaches to correction of lipid exchange disorders in FCHL from the beginning of the first line hypolipidemic agent (statin of fibrate) or their combined usage depended on dyslipidemia phenotype revealed during diagnostics of FCHL are discussed. Update combinations of hypolipidemic agents with an addition to statin and fibrate omega‑3 fatty acids, ezetimibe and inhibitors of PCSK9 (alirocumab, evolocumab) from the point of their influence on areduction of CVR as well as on the components of dyslipidemia phenotype occurred in FCHL are considered.
Обзор посвящен современным представлениям опатофизиологии, диагностике икоррекции семейной комбинированной гиперлипидемии (СКГЛ)— наиболее распространенной среди первичных дислипидемий как вобщей популяции (1 — 3%), так исреди пациентов сперенесенным инфарктом миокарда (20 — 38%). Подчеркивается, что СКГЛ представляет собой гетерогенное состояние, вразвитии которого принимают участие разные генетические детерминанты. Показано, что основным известным биохимическим признаком СКГЛ является избыток вкрови аполипопротеид В (АпоВ)‑содержащих липопротеидов, поэтому гены белков, участвующих вих метаболизме, могут претендовать на роль генов, определяющих развитие СКГЛ. Приведены современные данные огенетической характеристике СКГЛ иее патофизиологии. Особое внимание уделено диагностике СКГЛ, выделены наиболее значимые ее диагностические признаки. Поскольку СКГЛ не является моногенным расстройством, аее фенотип характеризуется высоким уровнем холестерина липопротеидов низкой плотности и/или триглицеридов, это нарушение липидного обмена часто не диагностируется. Сочетание концентрации АпоВ>120 мг/дл итриглицеридов >1,5 ммоль/л (> 133 мг/дл) ссемейным анамнезом раннего дебюта сердечно‑сосудистого заболевания можно использовать для выявления пациентов свероятным диагнозом СКГЛ. Рассмотрено влияние СКГЛ на кардиоваскулярный риск, которое частично реализуется через ее ассоциацию сметаболическими коморбидными состояниями, такими как сахарный диабет 2типа, метаболический синдром, неалкогольная жировая болезнь печени, выступающих вроли этиологических факторов сердечно‑сосудистых заболеваний иповышающих кардиоваскулярный риск через общие патофизиологические механизмы, вчастности, инсулинорезистентность мышечной ижировой ткани игиперпродукцию печенью липопротеидов очень низкой плотности. Освещены современные подходы ккоррекции СКГЛ всоответствии сдействующими рекомендациями, согласно которым целесообразно провести ее коррекцию как первичной атерогенной дислипидемии иначинать вмешательство следует свлияния на модифицируемые факторы кардиоваскулярного риска (табакокурение, потребление алкоголя, избыточная масса тела, ожирение). Обсуждаются дифференцированные подходы ккоррекции нарушений липидного обмена при СКГЛ, начиная свыбора гиполипидемического препарата первой линии (статин, фибрат) или их комбинированного применения взависимости от ведущего фенотипа дислипидемии, выявленного во время диагностики СКГЛ. Рассмотрены современные комбинации гиполипидемических препаратов сдобавлением кстатинам ифибратам ω3‑жирных кислот, эзетимиба иингибиторов PCSK9 (алирокумаб, эволокумаб) спозиции их влияния как на снижение кардиоваскулярного риска, так ина составляющие фенотипа дислипидемии, наблюдающегося при СКГЛ.
Огляд присвячено сучасним уявленням про патофізіологію, діагностику ікорекцію сімейної комбінованої гіперліпідемії (СКГЛ)— найпоширенішої серед первинних дисліпідемій як узагальній популяції (1 — 3%), так ісеред пацієнтів зперенесеним інфарктом міокарда (20 — 38%). Наголошено, що СКГЛ являє собою гетерогенний стан, урозвитку якого беруть участь різні генетичні детермінанти. Показано, що основною відомою біохімічною ознакою СКГЛ єнадлишок укрові аполіпопротеїд В (АпоВ)‑вмісних ліпопротеїдів, тому гени білків, котрі беруть участь вїх метаболізмі, можуть претендувати на роль генів, які визначають розвиток СКГЛ. Наведено сучасні дані щодо генетичної характеристики СКГЛ та її патофізіології. Особливу увагу приділено діагностиці СКГЛ, виділено найбільш значущі її діагностичні ознаки. Оскільки СКГЛ не ємоногенним розладом, аїї фенотип характеризується високим рівнем холестерину ліпопротеїдів низької густини і/або тригліцеридів, це порушення ліпідного обміну часто не діагностується. Поєднання концентрацій АпоВ ≥120 мг/дл ітригліцеридів ≥1,5 ммоль/л (≥ 133 мг/дл) із сімейним анамнезом раннього дебюту серцево‑судинного захворювання можна використовувати для виявлення пацієнтів зімовірним діагнозом СКГЛ. Розглянуто вплив СКГЛ на кардіоваскулярний ризик, який почасти реалізується через її асоціацію зметаболічними коморбідними станами, такими як цукровий діабет 2типу, метаболічний синдром, неалкогольна жирова хвороба печінки, котрі єетіологічними чинниками серцево‑судинних захворювань іпідвищують кардіоваскулярний ризик через спільні патофізіологічні механізми, зокрема інсулінорезистентність м’язової та жирової тканини ігіперпродукцію печінкою ліпопротеїдів дуже низької густини. Висвітлено сучасні підходи до корекції СКГЛ відповідно до чинних рекомендацій, згідно зякими доцільно провести її корекцію як первинної атерогенної дисліпідемії та розпочинати втручання звпливу на чинники кардіоваскулярного ризику, котрі модифікуються (тютюнопаління, споживання алкоголю, надлишкова маса тіла, ожиріння). Обговорюються диференційовані підходи до корекції порушень ліпідного обміну при СКГЛ, починаючи звибору гіполіпідемічного засобу першої лінії (статин, фібрат) або їх комбінованого застосування залежно від провідного фенотипу дисліпідемії, виявленого під час діагностики СКГЛ. Розглянуто сучасні комбінації гіполіпідемічних препаратів із додаванням до статинів іфібратів ω3‑жирних кислот, езетимібу та інгібіторів PCSK9 (алірокумабу, еволокумабу) зпозиції їх впливу як на зниження кардіоваскулярного ризику, так іна складові фенотипу дисліпідемії, котрі спостерігають при СКГЛ.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: