ЕМОЦІЙНО-ЕКСПРЕСИВНІ ТА СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ КАНОНІЧНОГО КУЛЬТОВОГО ЖИВОПИСУ РУСИ-УКРАЇНИ XIII–XIV СТ

Autor: Kozinchuk, Vitalii
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство»; № 42 (2020); 29-35
Bulletin of KNUKiM. Series in Arts; No. 42 (2020); 29-35
Вестник КНУКиИ. Серия «Искусствоведение»; № 42 (2020); 29-35
ISSN: 2410-1176
2616-4183
Popis: The article purpose is to analyse the state of scientific learning of the canon of the Ukrainian and foreign studies ofart; to find out the emotional, expressive and pictorial style features in the canonical sacred painting of Rus-Ukraine ofthe 13th to the 14th century. The research methodology is to combine the analytical review and analysis and methods ofcognition (to provide an objective analysis of research literature and primary sources that reflect the main trends in thedevelopment and functioning of the iconographic canon); sociocultural methodology (the ancient sacred Ukrainian artas a component of the Christian paintings of the Kyivan Church tradition was researched); the sociocultural approach(to determine the unity of the Eastern Christian aesthetic principles); historical method (to review the historical stages offormation and transformation of the iconographic canon); phenomenological method (to learn the importance of sacredart). The scientific novelty of the article lies in the fact that in the Ukrainian Art Studies for the first time there is a study onthe subject of the iconographic canon as an important artistic principle of national iconography; the state of the scientificconception of the canon has been analysed; the emotional, expressive and pictorial style features in the canonical sacredpainting of Rus-Ukraine of the 13th‑14th centuries were discussed. Conclusions. We have identified the role of the canonin the art system of ecclesiastical art, its influence on art perception; the principles of the relationship between the canonand sacred art, etc. The study clearly shows that during the process of the historical development of ecclesiastical art theiconographic canon was being gradually destroyed (modified) on the territory of Rus-Ukraine. It is stated that isographiccanon was a moving spirit mostly for a little-known gifted icon-painters of the past.
Цель статьи – проанализировать состояние научного осмысления канона в украинском и зарубежномискусствоведении; выяснить эмоциональные, экспрессивные и живописные стилевые особенности в каноническойкультовой живописи Руси-Украины XIII–XIV вв. Методология исследования состоит в соединении обзорно-аналитического анализа и методов познания (для объективного анализа научной литературы и историческихисточников, которые отражают основные тенденции развития и функционирования иконографического канона);социокультурной методологии (рассмотрено древнее украинское культовое искусство как составляющую христианскойживописи Киевской церковной традиции); социокультурный подход (для выяснения единства основоположныхвосточно-христианских эстетических принципов); исторический метод (для рассмотрения исторических этаповстановления и трансформации иконописного канона); феноменологический метод (для осмысления важностисакрального искусства). Новизна статьи состоит в том, что в украинском искусствоведении впервые проводитсянаучное исследование, посвященное теме иконографического канона как важного художественного принципаотечественной иконописи; выяснены эмоциональные, экспрессивные и живописные стилевые особенностив канонической культовой живописи Руси-Украины XIII–XIV вв. Выводы. Выяснена роль канона в художественнойсистеме церковного искусства, его влияние на художественное восприятие; рассмотрены принципы взаимосвязиканона с культовым искусством и др. Выявлено, что в процессе исторического развития церковного искусстваиконографический канон на территории Руси-Украины постепенно разрушался (модифицировался). Констатируется,что изографический канон был преимущественно вдохновителем для малоизвестных талантливых иконописцевпрошлого.
Мета статті – проаналізувати стан наукового осмислення канону в українському та зарубіжному мистецтвознавстві;з’ясувати емоційні, експресивні й живописні стильові особливості в канонічному культовому живописі Руси-України XIII–XIV ст. Методологія дослідження полягає у поєднанні оглядово-аналітичного аналізу та методівпізнання (для об’єктивного аналізу наукової літератури й історичних джерел, що відображають основні тенденціїрозвитку та функціонування іконографічного канону); соціокультурної методології (розглянуто давнє українськекультове мистецтво як складник християнського живопису Київської церковної традиції); соціокультурний підхід (дляз’ясування єдності основоположних східно-християнських естетичних принципів); історичний метод (для розглядуісторичних етапів становлення і трансформації іконописного канону); феноменологічний метод (для осмисленнявагомості сакрального мистецтва). Наукова новизна статті полягає в тому, що в українському мистецтвознавствівперше проводиться дослідження, присвячене темі іконографічного канону як важливому художньому принципувітчизняного іконопису; проаналізовано стан наукового осмислення канону; з’ясовано емоційні, експресивній живописні стильові особливості в канонічному культовому живописі Руси-України XIII–XIV ст. Висновки.З’ясовано роль канону в художній системі церковного мистецтва, його вплив на художнє сприйняття; розглянутопринципи взаємозв’язку канону з культовим мистецтвом та ін. Виявлено, що в процесі історичного розвиткуцерковного мистецтва іконографічний канон на теренах Руси-України поступово руйнувався (модифікувався).Констатується, що ізографічний канон був переважно натхненником для маловідомих великих іконописців минулого.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: