TOPOGRAPHIC-ANATOMICAL PECULIARITIES OF THE TEMPOROMANDIBULAR JOINT IN THE THIRD TRIMESTER OF THE INTRAUTERINE DEVELOPMENT AND NEONATES

Autor: Stoliar, D. B., Slobodian, О. М., Lavriv, L. P., Kavun, M. P.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2018
Předmět:
Zdroj: Clinical anatomy and operative surgery; Том 17, № 4 (2018); 36-40
Клиническая анатомия и оперативная хирургия; Том 17, № 4 (2018); 36-40
Клінічна анатомія та оперативна хірургія; Том 17, № 4 (2018); 36-40
ISSN: 1727-0847
1993-5897
Popis: In spite of a certain progress and intensive development of dental technologies there are a number of unsolved issues concerning the dentoalveolar system structures. A considerable number of publications in scientific literature dealing with various aspects of dental anatomy still do not sufficiently study age anatomy and morphological preconditions promoting occurrence of temporomandibular joint pathology, irrespective of their important practical value. The study was conducted on 19 samples of fetuses 301,0-450,0 mm of the parietal-calcaneal length and 6 samples of neonates by means of the methods of morphometry and craniometry, macro- and micropreparation, computed tomography and statistical analysis. The majority of morphometric parameters in the dynamics of the third trimester increase evenly. More intensive increase can be detected concerning head circumference – on the 28th, 29th and 30th weeks; cranial length – on the 28th, 29th and 35th weeks; biparietal diameter – on the 30-31st and 35-36th weeks. The majority of craniometric parameters in neonates increase evenly. On the 38th week the head circumference increases more intensively. In neonates the temporomandibular joint becomes of a definite structure, is characterized by slightly concave articular fossa and pronounced articular tubercle. At the early neonatal period all the craniometric parameters increase which is indicative of enlargement of general osseous cranial mass, mandible and increasing the size of the temporomandibular joint. Further study of the temporomandibular joint will promote verification of the findings obtained by means of USD, CT, MRI, and will form the basis for detection of critical periods in the development of the facial part of the human cranium in fetuses.
Аномалии развития височно-нижнечелюстного сустава способствуют изменениям очертаний или развитию деформации лица, дегенерации или гипертрофии жевательных и мимических мышц, нарушают глотательные и жевательные движения, прикус или окклюзию. Исследование проведено на 19 препаратах плодов 301,0-450,0 мм теменно-пяточной длины и 6 препаратах новорожденных методами морфометрии и краниометрии, макро- и микропрепарирования, компьютерной томографии и статистического анализа. Большинство морфометрических параметров в динамике третьего триместра растет равномерно. Интенсивнее увеличиваются окружность головы - на 28-й, 29-й и 30-й неделе; длина черепа - на 28-й, 29-й и 35-й неделе; бипариетальный диаметр - на 30-31-й и 35-36-й неделе. Большинство краниометрических параметров у новорожденных увеличиваются равномерно. Несколько интенсивнее увеличивается окружность головы на 38-й неделе. У новорожденных височно-нижнечелюстной сустав приобретает дефинитивных черт строения, характеризуется наличием незначительно вогнутой суставной ямки и выраженного суставного бугорка. В раннем неонатальном периоде наблюдается увеличение всех краниометрических показателей, что свидетельствует о наращивании общей костной массы черепа, нижней челюсти и увеличении размеров височно-нижнечелюстного сустава. Дальнейшее изучение височно-нижнечелюстного сустава поспособствует верификации данных полученных путем УЗИ, КТ, МРТ, а также может служить основой для определения критических периодов в развитии лицевой области черепа плода человека.
Незважаючи на певний прогрес та інтенсивний розвиток стоматологічних технологій, досі існує безліч нез’ясованих питань щодо будови елементів зубощелепної системи. Аномалії розвитку скронево-нижньощелепного суглоба сприяють змінам обрису або розвитку деформації лиця, дегенерації або гіпертрофії жувальних та мімічних м’язів, порушують ковтальні та жувальні рухи, прикус або оклюзію. Дослідження проведено на 19 препаратах плодів 301,0-450,0 мм тім’яно-п’яткової довжини та 6 препаратах новонароджених методами морфометрії та краніометрії, макро- та мікропрепарування, комп’ютерної томографії та статистичного аналізу. Більшість морфометричних параметрів у динаміці третього триместру зростає рівномірно. Інтенсивніше збільшуються окружність голови – на 28-му, 29-му та 30-му тижнях; довжина черепа – на 28-му, 29-му та 35-му тижнях; біпарієтальний діаметр – на 30-31-му та 35-36-му тижнях. Більшість краніометричних параметрів у новонароджених збільшуються рівномірно. Дещо інтенсивніше збільшується окружність голови на 38-му тижні. У новонароджених скронево-нижньощелепний суглоб набуває дефінітивних рис будови, характеризується наявністю незначно ввігнутої суглобової ямки та вираженого суглобового горбика. В ранньому неонатальному періоді спостерігається збільшення всіх краніометричних показників, що свідчить про нарощування загальної кісткової маси черепа, нижньої щелепи та збільшення розмірів скронево-нижньощелепного суглоба. Подальше вивчення скронево-нижньощелепний суглоба сприятиме верифікації даних отриманих шляхом УЗД, КТ, МРТ, а також може слугувати підґрунтям для визначення критичних періодів в розвитку лицевої ділянки черепа плода людини.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: