Геоэлектрическое строение зоны Дегтярского разлома на Среднем Урале по данным аудиомагнитотеллурических зондирований

Autor: Davydov, V. A.
Jazyk: ruština
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Geofizicheskiy Zhurnal; Том 42, № 3 (2020); 162-174
Геофизический журнал; Том 42, № 3 (2020); 162-174
Геофізичний журнал; Том 42, № 3 (2020); 162-174
ISSN: 0203-3100
2524-1052
Popis: Currently, the reduction of reserves and forecast resources of ore minerals due to the development of previously discovered deposits continues. The reproduction of reserves is possible due to additional exploration of the flanks and deep horizons of known ore objects. To study the geoelectric structure of the Ural ore-bearing structures, audiomagnetotelluric soundings were carried out along sub-latitudinal profiles crossing the zone of the Degtyarsky fault near the largest pyrite deposit in the Middle Urals. Field observations were performed using the OMAR-2 universal broadband equipment developed at the Institute of Geophysics, Ural Branch of the Russian Academy of Sciences for electrometric studies of urbanized territories. The applied hardware-software measuring complex is designed to effectively suppress industrial noise with additional methods for digital filtering of network harmonics. The cameral processing of audiomagnetotelluric data consisted in transforming the obtained frequency sounding curves into deep sections of geoelectric parameters using an original transformation algorithm. Based on the materials of the work, lithological and tectonic boundaries of a complex rock complex adjacent to the Degtyarsky regional fault are identified. Electric prospecting methods confidently trace the surface of the bedrock base, and weakened zones are also traced. Studies have shown a good correlation of geoelectric sections with real geological conditions. Good identification of the fault-bearing and ore-controlling structures is noted, which makes it possible to identify areas of mineralization that are promising for mineralization that do not reach the surface. According to the results of the research, places of possible concentration of copper and nickel-cobalt mineralization are identified.
У даний час триває скорочення запасів і прогнозних ресурсів рудних корисних копалин за рахунок відпрацювання раніше відкритих родовищ. Відтворення запасів можливо за рахунок дорозвідки флангів і глибоких горизонтів відомих рудних об’єктів. Для вивчення геоелектріческого будови уральських рудоносних структур проведено аудіомагнітотеллуричне зондування за субширотними профілями, які перетинають зону Дегтярського розлому поблизу найбільшого на Середньому Уралі колчеданного родовища. Польові спостереження виконані за допомогою універсальної широкосмугового апаратури ОМАР-2, розробленої в Інституті геофізики УрВ РАН для електрометричних досліджень урбанізованих територій. Застосовуваний програмно-апаратний вимірювальний комплекс розрахований на ефективне придушення промислових завад з додатковими способами цифрової фільтрації мережевих гармонік. Камеральна обробка аудіомагнітотеллуричних даних полягала в трансформації отриманих частотних кривих зондувань в глибинні розрізи геоелектричних параметрів за допомогою оригінального алгоритму перетворення. За матеріалами робіт виділено літологічні і тектонічні кордони складного комплексу порід, що примикають до Дегтярського регіональному розлому. Електророзвідувальними методами впевнено простежується поверхня фундаменту корінних порід, а також трасуються ослаблені зони. Проведені дослідження показали хорошу кореляцію геоелектричних розрізів з реальною геологічною обстановкою. Виділяється хороша ідентифікація прирозломного і рудоконтролювальних структур, що дає змогу на їх фоні виявити перспективні на оруднення ділянки, які не виходять на денну поверхню. За результатами проведених досліджень виділено місця можливого зосередження мідної і нікель-кобальтової мінералізації.
В настоящее время продолжается сокращение запасов и прогнозных ресурсов рудных полезных ископаемых за счет отработки ранее открытых месторождений. Воспроизводство запасов возможно за счет доразведки флангов и глубоких горизонтов известных рудных объектов. Для изучения геоэлектрического строения уральских рудоносных структур проведены аудиомагнитотеллурические зондирования по субширотным профилям, пересекающим зону Дегтярского разлома вблизи крупнейшего на Среднем Урале колчеданного месторождения. Полевые наблюдения выполнены с помощью универсальной широкополосной аппаратуры ОМАР-2, разработанной в Институте геофизики УрО РАН для электрометрических исследований урбанизированных территорий. Применяемый программно-аппаратный измерительный комплекс рассчитан на эффективное подавление промышленных помех с дополнительными способами цифровой фильтрации сетевых гармоник. Камеральная обработка аудиомагнитотеллурических данных заключалась в трансформации полученных частотных кривых зондирований в глубинные разрезы геоэлектрических параметров с помощью оригинального алгоритма преобразования. По материалам работ выделены литологические и тектонические границы сложного комплекса пород, примыкающих к Дегтярскому региональному разлому. Электроразведочными методами уверенно прослеживается поверхность фундамента коренных пород, а также трассируются ослабленные зоны. Проведенные исследования показали хорошую корреляцию геоэлектрических разрезов с реальной геологической обстановкой. Отмечается хорошая идентификация приразломных и рудоконтролирующих структур, что позволяет на их фоне выявить перспективные на оруденение участки, не выходящие на дневную поверхность. По результатам проведенных исследований выделены места возможного сосредоточения медной и никель-кобальтовой минерализации.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: