Le genre ballade dans le discours cinеmatographique (la ballade cinеmatographique 'Bouquet' (2000) du rеalisateur tchиque F. A. Brabets)
| Jazyk: | ukrajinština |
|---|---|
| Rok vydání: | 2022 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Current issues of social sciences and history of medicine; No. 3 (31) (2021): Current issues of social studies and history of medicine; 71-77 Enjeux actuels des sciences sociales et de l'histoire de la médecine; No. 3 (31) (2021): Enjeux actuels des sciences sociales et de l'historie de la medecine; 71-77 Актуальные вопросы общественных наук и истории медицины; № 3 (31) (2021): Актуальные вопросы общественных наук и истории медицины; 71-77 Актуальні питання суспільних наук та історії медицини; № 3 (31) (2021): Актуальні питання суспільних наук та історії медицини; 71-77 |
| ISSN: | 2311-9896 2411-6181 |
| Popis: | The objective of the article is to analyze the specifics of cinematic interpretation of the ballads from the collection “A Bouquet of Czech Folk Legends” (1853), written by a famous Czech writer and folklorist K.J.Erben, in the film by F.A.Brabec “Wild Flowers” (2000) within the concept of genre continuity. Methods of research: comparative method, method of intermedial and receptive analysis. Novelty of research: the issue of intermedially oriented genre continuity is investigated for the first time within the discourse of Ukrainian Literary Criticism. Conclusions. The cinematic text of the director F. Brabec fully preserves and conveys all the basic codes of the genre of literary ballad: the preciseness of the narrative, the depth of disclosure of life, the severity of the situations described, the limited personosphere, the dramatic and unexpected denouement. Therefore, the above texts are perceived as short “concentrated tragedies”. In addition, the director broadens the main text of the ballads, supplementing each plot with a backstory; he actively applies montage and film trails, as well as reduces time parameters, fragments and dialogues, at the same time preserving the main content of the original. Particular emphasis in the research has been laid on the fact that each ballad, reproduced by means of cinematic language (“Bouquet”, “The Water-Goblin”, “The Wedding Shirts”, “Lady Midday”, “The Golden Spinning Wheel”, “Daughter’s Curse”, “Christmas Eve”), is presented as a completed independent text and is regarded as an indispensable part of the holistic author’s concept. L'objet de l'article est d'analyser les spécificités de la lecture cinématographique des ballades du recueil "Bouquet" (1853) du célèbre écrivain et folkloriste tchèque K.Ya. Erben réalisé par F.A. Brabetz ("Bouquet" (2000)) dans la lignée du concept de continuité des genres. Méthodes de recherche : méthode comparative, méthode d'analyse intermédiaire et réceptive. La nouveauté de l'ouvrage : pour la première fois dans le discours de la critique littéraire ukrainienne, la question de la continuité du genre dans la tonalité intermédiale est posée. Conclusions. Le texte cinématographique du réalisateur F. Brabets conserve et véhicule au maximum tous les codes clés du genre ballade littéraire : brièveté du récit, profondeur de vie, intrigue intense, acuité des situations décrites, petite personosphère, dénouement dramatique et inattendu. A cet égard, ces textes sont perçus comme de petites « tragédies concentrées ». Dans le même temps, le réalisateur développe le texte principal de la ballade, complétant chaque intrigue par une trame de fond ; utilise activement les tropes de montage et de film, réduit les paramètres temporels, les fragments, les dialogues, tout en conservant le contenu principal de la source originale Цель статьи – проанализировать специфику кинематографического прочтения баллад сборника “Букет” (1853) известного чешского писателя и фольклориста К.Я.Эрбена режиссером Ф.А.Брабецем (“Букет” (2000)) в русле концепции жанровой преемственности. Методы исследования: компаративный метод, метод интермедиального и рецептивного анализа. Новизна работы: впервые в дискурсе украинского литературоведения поднимается вопрос жанровой преемственности в интермедиальном ключе. Выводы. Кинематографический текст режиссера Ф.Брабеца максимально сохраняет и передает все ключевые коды жанра литературной баллады: лаконичность повествования, глубину раскрытия жизни, напряженный сюжет, остроту описанных ситуаций, немногочисленную персоносферу, драматическую и неожиданную развязку. В связи с этим, данные тексты воспринимаются как маленькие “концентрированные трагедии”. В то же время, кинорежиссер расширяет основной текст баллады, дополняя каждый сюжет предысторией; активно использует монтаж и кинотропы, редуцирует временные параметры, фрагменты, диалоги, сохраняя при этом основное содержание первоисточника Мета статті – проаналізувати специфіку кінематографічного прочитання балад збірки "Букет" (1853) відомого чеського письменника та фольклориста К.Я. Ербена режисером Ф.А. Брабецем (“Букет” (2000)) у руслі концепції жанрової наступності. Методи дослідження: компаративний метод, метод інтермедіального та рецептивного аналізу. Новизна роботи: вперше у дискурсі українського літературознавства порушується питання жанрової наступності в інтермедіальному ключі. Висновки. Кінематографічний текст режисера Ф. Брабеца максимально зберігає та передає всі ключові коди жанру літературної балади: лаконічність оповіді, глибину розкриття життя, напружений сюжет, гостроту описаних ситуацій, нечисленну персоносферу, драматичну та несподівану розв'язку. У зв'язку з цим дані тексти сприймаються як маленькі “концентровані трагедії”. У той же час кінорежисер розширює основний текст балади, доповнюючи кожен сюжет передісторією; активно використовує монтаж та кінотропи, редукує тимчасові параметри, фрагменти, діалоги, зберігаючи при цьому основний зміст першоджерела |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|