Послеоперационная антиноцицептивная протекция в комплексе лечения хирургических больных абдоминального профиля
Autor: | Homon, M.L., Shaprynskyi, V.O. |
---|---|
Jazyk: | ukrajinština |
Rok vydání: | 2014 |
Předmět: | |
Zdroj: | EMERGENCY MEDICINE; № 7.62 (2014); 95-99 МЕДИЦИНА НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ; № 7.62 (2014); 95-99 МЕДИЦИНА НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ; № 7.62 (2014); 95-99 |
ISSN: | 2224-0586 2307-1230 |
Popis: | The objective of the study — to carry out a comparative analysis of the methods for antinociceptive protection after surgeries on the abdominal organs to select the method, which is optimal by the final outcome in this pathology.Material and Methods. Management of the postoperative period was analyzed n 65 patients with operative risk stage III–IV degree by ASA, who underwent routine high and moderate traumatic surgeries on the abdominal organs. Mean arterial pressure, heart rate, the dose of anesthetics and drugs for symptomatic treatment, time of bowel function recovery were assessed.Results and Their Discussion. It was found that the optimal method of anesthetic management of early postoperative analgesia is a combination of peridural anesthesia with low concentrations of bupivacaine and non-narcotic analgesics compared with the use of narcotic and non-narcotic analgesics or peridural anesthesia as separate techniques. The use for postoperative protection of pharmacological agents is characterized by the emergence of hyperkinetic hemodynamic periods, which can cause complications. The use of peridural anesthesia is dangerous due to hypotension periods. The proposed technique provides adequate postoperative analgesia, hemodynamic stability, optimal use of pharmacological agents, the best early results of surgical treatment in abdominal surgery and fewer complications.Conclusions. The optimal method for anesthetic management of early postoperative period is a combination of peridural analgesia with low concentrations of bupivacaine and non-narcotic analgesics. This technique provides adequate postoperative analgesia, hemodynamic stability, optimal use of pharmacological agents compared with the combination of opioids with non-narcotic analgesics and peridural anesthesia. This technique provides the best early results of surgical treatment in abdominal surgery and fewer complications. Цель исследования — провести сравнительный анализ методов антиноцицептивной протекции после оперативных вмешательств на органах брюшной полости для выбора метода, оптимального по конечному результату при данной патологии. Материал и методы. Проанализировано ведение послеоперационного периода у 65 больных с операционным риском III–IV степени по ASA, которым проводили плановые высоко- и среднетравматические оперативные вмешательства на органах брюшной полости. Оценивали среднее артериальное давление, частоту сердечных сокращений, дозы обезболивающих средств и препаратов симптоматической терапии, срок восстановления функции кишечника. Результаты и их обсуждение. Установлено, что оптимальной методикой анестезиологического обеспечения раннего послеоперационного периода является комбинация перидуральной анальгезии низкими концентрациями бупивакаина с ненаркотическими анальгетиками по сравнению с использованием наркотических и ненаркотических анальгетиков или перидуральной анестезии как отдельных методик. Использование для послеоперационной протекции фармакологических препаратов характеризуется периодами гиперкинетической гемодинамики, что может стать причиной осложнений. Использование перидуральной анестезии опасно из-за периодов гипотонии. Предложенная методика обеспечивает адекватное послеоперационное обезболивание, стабильность гемодинамических показателей, оптимальное использование фармакологических средств, лучшие ранние результаты хирургического лечения в абдоминальной хирургии и меньшее количество осложнений. Выводы. Оптимальной методикой анестезиологического обеспечения раннего послеоперационного периода является комбинация перидуральной анальгезии низкими концентрациями бупивакаина с ненаркотическими анальгетиками. Данная методика обеспечивает адекватное послеоперационное обезболивание, стабильность гемодинамических показателей, оптимальное использование фармакологических средств по сравнению с применением комбинации опиоидов с ненаркотическими анальгетиками и перидуральной анестезии. Данная методика обеспечивает лучшие ранние результаты хирургического лечения в абдоминальной хирургии и меньшее количество осложнений. Мета дослідження — провести порівняльний аналіз методів антиноцицептивної протекції після оперативних втручань на органах черевної порожнини для вибору методу, оптимального за кінцевим результатом при даній патології.Матеріал та методи. Проаналізовано ведення післяопераційного періоду в 65 хворих з оперативним ризиком ІІІ–ІV ступеня за ASA, яким проводили планові високо- та середньотравматичні оперативні втручання на органах черевної порожнини. Оцінювалися середній артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, дози знеболюючих засобів та препаратів симптоматичної терапії, термін відновлення функції кишечника. Результати та їх обговорення. Встановлено, що оптимальною методикою анестезіологічного забезпечення раннього післяопераційного періоду є комбінація перидуральної аналгезії низькими концентраціями бупівакаїну з ненаркотичними аналгетиками порівняно з використанням наркотичних і ненаркотичних аналгетиків або перидуральної анестезії як окремих методик. Використання для післяопераційної протекції фармакологічних препаратів характеризується виникненням періодів гіперкінетичної гемодинаміки, що може стати причиною ускладнень. Використання перидуральної анестезії небезпечне через періоди гіпотонії. Запропонована методика забезпечує адекватне післяопераційне знеболювання, стабільність гемодинамічних показників, оптимальне використання фармакологічних засобів, кращі ранні результати хірургічного лікування в абдомінальній хірургії та меншу кількість ускладнень.Висновки. Оптимальною методикою анестезіологічного забезпечення раннього післяопераційного періоду є комбінація перидуральної аналгезії низькими концентраціями бупівакаїну з ненаркотичними аналгетиками. Дана методика забезпечує адекватне післяопераційне знеболювання, стабільність гемодинамічних показників, оптимальне використання фармакологічних засобів порівняно із застосуванням комбінації опіоїдів із ненаркотичними аналгетиками та перидуральної анастезії. Дана методика забезпечує кращі ранні результати хірургічного лікування в абдомінальній хірургії та меншу кількість ускладнень. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |