АКТОРСЬКИЙ ТРЕНІНГ У КОНТЕКСТІ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ
Jazyk: | ukrajinština |
---|---|
Rok vydání: | 2021 |
Zdroj: | National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald; No. 2 (2021); 334-339 Вестник Национальной академии руководящих кадров культуры и искусств; № 2 (2021); 334-339 Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв; № 2 (2021); 334-339 |
ISSN: | 2226-3209 2409-0506 |
Popis: | The purpose of the article is to identify the features of teaching traditional acting techniques within the framework of new technologies and digital communication using the example of acting training in the context of distance education. Methodology. The topic of the article determined the use of an integrated approach using general scientific and theatrical research methods - this made it possible to determine a set of factors that determine the quality of teaching acting training in conditions of distance education. The method of theoretical study of foreign literature on the research problem has been applied; the method of studying and analyzing pedagogical experience; the method of systems analysis, which contributed to the consideration of online learning in the context of theatrical pedagogy as a kind of integrity in the variety of its internal and external connections; typological method, in order to identify the specifics of teaching acting training in the conditions of distance learning, etc. Scientific novelty. Investigated innovative approaches to teaching actors in the context of the use of new technologies in acting training; analyzed the specificity of cognitive, social and educational presence as key elements in the development and implementation of online education in the context of the peculiarities of teaching the skill of an actor; the features of transformation of acting training exercises, associated with tactile sensations, were revealed; it was stated that in the conditions of distance education in acting training, direct contact (touch of the body) can be mediated by means of vibrotactile quality of the voice. Conclusions. Teaching acting training can take on new forms, provided it is conducted in an online format. The study showed that the structure of theater pedagogy in general and teaching of acting training in particular requires a revision of co-presence as an ontological condition for the transfer of tacit knowledge, which has traditionally been in the epistemological structure of theater pedagogy. The shift in emphasis in teaching an actor from traditional to innovative ways is associated with a broad approach to the decentralization of the preliminary epistemological interpretation of the body as its unique and, accordingly, central direction. The biggest challenge for the teacher of acting in the transition to the online format is that this subject is predominantly group-oriented, based on working in physical spaces. Teaching acting training in the context of distance learning requires a holistic understanding of how the digital space works, and acting training, using these limitations, should be initially planned and created taking into account the dynamics of the networked world. When conducting acting training in a digital environment, the lack of contact must be replaced with other sensory sensations. An important aspect in the context of the designated problems is the social aspect, which forms the group dynamics among students. For this aspect, it is advisable to use a number of auxiliary applications, including the social network Facebook (for scheduling and quickly sharing visual materials) and software for web conferencing "Adobe Acrobat Connect". Мета статті – виявити особливості викладання традиційних технік акторської майстерності в межах нових технологій та цифрового зв’язку на прикладі акторського тренінгу в умовах дистанційної освіти. Методологія дослідження. Тема статті зумовила застосування комплексного підходу з використанням загальнонаукових та театрознавчих методів дослідження. Це дозволило визначити сукупність факторів, що зумовлюють якість викладання акторського тренінгу в умовах дистанційної освіти. Застосовано метод теоретичного вивчення закордонної літератури з проблеми дослідження; метод вивчення та аналізу педагогічного досвіду; метод системного аналізу, що посприяв розгляду онлайн-навчання в контексті театральної педагогіки як певної цілісності в розмаїтті її внутрішніх та зовнішніх зв’язків; типологічний метод, для виявлення специфіки викладання акторського тренінгу в умовах дистанційного навчання та ін. Наукова новизна. Досліджено новаторські підходи до навчання актора у контексті використання нових технологій в акторських тренінгах; проаналізовано специфіку когнітивної, соціальної та навчальної присутності як ключових елементів у процесі розробки та реалізації онлайн-освіти в контексті особливостей викладання майстерності актора; виявлено особливості трансформації вправ акторського тренінгу, що пов’язані з тактильними відчуттями; констатовано, що в умовах дистанційної освіти в акторському тренінгу безпосередній контакт (дотик тіла) може бути опосередкований засобами вібротактильних якостей голосу. Висновки. Викладання акторського тренінгу може набути нові форми за умови проведення в онлайн форматі. Дослідження виявило, що структура театральної педагогіки в цілому та викладання акторського тренінгу зокрема, вимагає перегляду співприсутності як онтологічної умови для передачі неявного знання, що традиційно було епістемологічною структурою театральної педагогіки. Зміщення акцентів у навчанні актора з традиційних на новаторські способи, пов’язане з широким підходом до децентралізації попереднього епістемологічного трактування тіла як його унікального і, відповідно, центрального напрямку. Найбільша проблема для викладача майстерності актора при переході на онлайн формат полягає в тому, що цей предмет переважно має груповий характер, заснований на роботі у фізичних просторах. Викладання акторського тренінгу в умовах дистанційного навчання вимагає цілісного розуміння того, як працює цифровий простір, а акторське навчання, що використовує ці обмеження, від початку повинно плануватися та створюватися з урахуванням динаміки мережевого світу. Під час проведення акторського тренінгу в цифровому середовищі відсутність дотику необхідно замінити іншими сенсорними відчуттями. Важливим аспектом у контексті означеної проблематики є соціальний, що формує групову динаміку серед студентів. Для цього аспекту доцільно використовувати ряд допоміжних додатків, зокрема соціальну мережу Facebook (для планування та швидкого обміну візуальними матеріалами) та програмне забезпечення для веб-конференцій «Adobe Acrobat Connect». |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |