Mono- and combined antimicrobial agents efficiency in experimental wound infection
Jazyk: | ukrajinština |
---|---|
Rok vydání: | 2015 |
Předmět: | |
Zdroj: | ScienceRise; Том 10, № 4 (15) (2015); 51-56 |
ISSN: | 2313-6286 2313-8416 |
Popis: | Modern problems of antibiotic therapy are shown by wide range of side effects, both on organism and microbiological levels: the spread of allergies, toxic for organ systems reactions, dysbiosis development, and resistant pathogens formation and dissemination. Therefore the necessity of search for new effective drugs with significant antimicrobial activity applied for the wounds treatment arises. Development of combined remedies on the background of different origin antimicrobial agents’ derivatives is one of the fight directions against infectious diseases in the skin pathology. Recently among the existing antimicrobial agents one should focus on antiseptic drugs, due to degenerative and dysfunctional effect on microbial cell.Aim of research. The comparison of mono- and combined antimicrobial agents chemotherapeutic efficiency in the treatment of localized purulent infection under experimental conditions.Metods. The study of chemotherapeutic efficiency was carried out on the model of localized purulent Staphylococcus infection on albino mice weighting 14 – 16 g. S.aureus ATCC 25923 strains were used as infectious agents. The contamination was performed subcutaneously to the right side of mice’s skin after depilation. The animals were randomly divided into 4 groups: the 1st group – infected mice without treatment (control); the 2nd group – infected mice treated with a ciprofloxacin; the 3rd group – infected mice treated with a Ciprofloxacin and Decamethoxin combination; the 4th group – infected mice treated with a combined drug on the base of mutual prodrugs (Hexamethylenetetramine and Phenyl salicylate).Results. The efficiency of mono- and combined antimicrobial agents under experimental Staphylococcus wound infection conditions was studied. It was found that localized purulent staph center was formed more slowly in comparison with control and mono preparation use (2nd group of animals). The average index of skin lesions in comparison with control and 2nd groups’ data (33 and 24) amounted to 6,4 in the 3rd group and 6,2 in the 4th group per animal respectively. The use of combined remedies №1 and №2 accelerated the recovery periods at 2,2 and 2,8 times in comparison with control group.Conclusion. It was found that the most effective treatment of animals with localized Staphylococcus infection was when used in Ciprofloxacin and Decamethoxin combination, and antiseptics with Salol-dependent principle of action combination.It was proved that on the pre-clinical modeling of localized purulent infection level suggested combinations show satisfactory therapeutic and preventive properties Сучасні проблеми антибіотикотерапїї проявляються широким спектром побічних властивостей, як на організменному так і на мікробіологічному рівнях: поширення алергійних, органотоксичних реакцій, розвиток дисбактеріозу, формування та розповсюдження лікарськостійких варіантів збудників. Тому виникає необхідність пошуку нових ефективних препаратів з вираженою антимікробною активністю для лікування ранових процесів. Одним з напрямків боротьби зі збудниками інфекційних захворювань при патології шкіри є створення комбінованих препаратів на тлі похідних антимікробних препаратів різного походження. На сьогодні серед існуючих протимікробних препаратів особлшиву увагу слід приділити антисептикам, що пов’язано з деструктивно-дисфункціональною дією на мікробну клітину.Мета. Співставлення хіміотерапевтичної ефективності моно- та комбінованих антимікробних препаратів при лікуванні локалізованої гнійної інфекції в умовах експерименту.Методи. Дослідження хіміотерапевтичної ефективності проводили на моделі локалізованої гнійної стафілококової інфекції на білих мишах середньою масою 14 – 16 г. В якості інфекційного агенту використовували штам S.aureus ATCC 25923. Зараження проводили підшкірно в область правого боку депільованої шкіри мишей. Лабораторні тварини були розподілені на 4 групи: 1-а група – інфіковані миші без лікування (контроль); 2-а група – інфіковані миші, яких лікували ципрофлоксацином; 3-а група - інфіковані миші, яких лікували комбінацією ципрофлоксацину та декаметоксину; 4-а група - інфіковані миші, яких лікували комбінованим препаратом на тлі проліків (гексаметилентетраміну та фенілсаліцилату).Результати. Досліджена ефективність моно- та комбінованих антимікробних препаратів в умовах експериментальної стафілококової ранової інфекції. Встановлено, що у порівнянні з контролем та застосуванням монопрепарату (ІІ досліджувана група) місцевий гнійний стафілококовий осередок формувався повільніше. Середній показник ураження у порівнянні з показниками групи контролю й II групи (33 та 24) дорівнював у групі III - 6,4 та у IV групі – 6,2 на одну тварину відповідно. Застосування комбінованих препаратів №1 та №2 прискорювало терміни видужання у 2,2 та 2,8 рази у співставленні з групою контролю.Висновки. Встановлено, що лікування тварин з локалізованою стафілококовою інфекцією, виявилось найбільш ефективним при застосуванні в комбінації ципрофлоксацину та декаметоксину та комбінації антисептиків з салоловозалежним принципом дії.Доведено, що на рівні доклінічного моделювання локалізованої гнійної інфекції запропоновані комбінації виявляють задовільні лікувально-профілактичні властивості |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |