Аналіз післяопераційного періоду при первинному ендопротезуванні кульшового суглоба переломів проксимального відділу стегна в залежності від дренування післяопераційної рани

Autor: Babalian, Volodymyr
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2018
Předmět:
Zdroj: ScienceRise: Medical Science; № 7 (27) (2018); 4-7
ScienceRise. Medical Science; № 7 (27) (2018); 4-7
ISSN: 2519-478X
2519-4798
Popis: Drainage of postoperative wounds for a long time remained the obligatory stage of operative intervention at arthroplasty of a hip joint. But recently in many clinics there are a tendency for a total refusal from this stage. The results of the research highlight only the positive features of these changes, but our experience has shown both an improvement and a decrease in the outcome of treatment.The aim of the research is to establish the expediency of refusing to drain postoperative wounds after hip replacement with fractures of the proximal thigh.Material and methods. The analysis of 44 patients with fractures of the proximal thigh after the initial replacement with unipolar prothesis with a dual movement head was performed. Representative groups have been formed depending on the use of post-operative wound layer drainage. In the postoperative period, an assessment of pain syndrome for VAS was used. We applied a visual assessment of health (EQ VAS) and questionnaires EQ-5D-5L. Hidden blood loss = BCC x (hematocrit before - hematocrit after), where hematocrit before is the value of the indicator for the operation, hematocrit after - the value of the index for 7 days after the operation. The determination of the volume of circulating blood (BCC) was carried out using the formula by Nadler, Hidalgo and Bloch: PBV=K1×height (m)3+K2×weight (kg)+K3, where K1=0.3669, K2=0.03219, K3=0.6041 for men; K1=0.3561, K2=0.03308, K3=0.1833 for women.Results. The intensification of pain syndrome was detected up to 3 days after the postoperative term in the case of failure of layer drainage. There was no statistically significant difference in the indicators of the quality of life assessment, but the patient's ability to raise the straightened limb with refusal of drainage was observed more often than 2 days compared with 4 days in patients who performed layered drainage of postoperative wound. Significantly improved hemodynamic rates to 7 days of the postoperative period and consequently reduced blood loss. Twice times more often, hyperemia of the postoperative wound was observed in the event of withdrawal from drainage. Increase the length of the hip circumference and regress to 7 days. According to the assessment of the questionnaire EQ-5D-5L, there was no statistically significant difference in the assessment of the quality of life of the affected, depending on drainage.Conclusions. Denial from drainage improves hemodynamic rates in the postoperative period in the study group, slightly increasing the pain syndrome from the first to the third day. Refusal from the layered drainage of the postoperative wound with the fractures of the proximal thigh section in the primary arthroplasty is reasonable
Дренирование послеоперационной раны долгое время оставалось обязательным этапом оперативного вмешательства при эндопротезировании тазобедренного сустава. Но в последнее время во многих клиниках приобретает тенденция тотального отказа от этого этапа. Результаты исследований освещают только положительные черты этих изменений, но наш опыт показал как улучшение так и снижение показателей результата лечения.Цель исследования. Установить целесообразность отказа от дренирования послеоперационной раны после эндопротезирования тазобедренного сустава при переломах проксимального отдела бедра.Материал и методы. Проведен анализ 44 пострадавших с переломами проксимального отдела бедра после первичного эндопротезирования биполярными протезами. Сформированные репрезентативные группы в зависимости от применения послойного дренирование послеоперационной раны. В послеоперационном периоде применялась оценка болевого синдрома по ВАШ. Применяли визуальную оценку состояния здоровья (EQ VAS), анкетирование EQ-5D-5L. Скрытая кровопотеря = ОЦК х (гематокрит до – гематокрит после), где гематокрит к – значение показателя к операции, гематокрит после – значение показателя на 7 сутки после операции. Определение объема циркулирующей крови (ОЦК) проводили по формуле Nadler, Hidalgo and Bloch: PBV=К1×рост (м) 3 + K2×вес (кг) + K3, где K1=0.3669, K2=0.03219, K3=0.6041 для мужчин; К1=0,3561, K2=0,03308, K3=0,1833 для женщин.Результаты. Выявлено усиление болевого синдрома до 3 суток послеоперационного срока при отказе от послойного дренирования. Не мало статистической достоверной разницы в показателях оценки качества жизни, но возможность больного поднять выпрямленную конечность при отказе от дренирования наблюдали чаще всего до 2 суток по сравнению с 4 временем у больных, которым выполняли послойное дренирование послеоперационной раны. Значительно улучшились показатели гемоконцентрация к 7 суткам послеоперационного периода и соответственно была снижена скрытая кровопотеря. Вдвое чаще наблюдали гиперемию послеоперационной раны в случае отказа от дренирования. Увеличение длины окружности бедра и регресс к 7 суткам. По оценке анкетирование EQ-5D-5L не обнаружено статистически достоверной разницы в оценке качества жизни пострадавших в зависимости от дренирования.Выводы. Отказ от дренирования улучшает показатели гемоконцентрация в послеоперационном периоде изучаемой группы, незначительно усиливает болевой синдром с первой до третьей суток. Целесообразен отказ от послойного дренирования послеоперационной раны пострадавшим с переломами проксимального отдела бедра при первичном эндопротезировании
Дренування післяопераційної рани довгий час залишалось обов’язковим етапом оперативного втручання при ендопротезуванні кульшового суглоба. Але останнім часом в багатьох клініках набуває тенденція тотальної відмови від цього етапу. Результати досліджень висвітлюють тільки позитивні риси від цих змін але наш досвід виявив як поліпшення так і зниження показників результату лікування. Мета дослідження. Встановити доцільність відмови від дренування післяопераційної рани після ендопротезування кульшового суглоби при переломах проксимального відділу стегна.Матеріал та методи. Проведено аналіз 44 постраждалих з переломами проксимального відділу стегна після первинного ендопротезування біполярними протезами. Сформовані репрезентативні групи в залежності від застосування пошарового дренування післяопераційної рани. В післяопераційному періоді застосовувалась оцінка больового синдрому за ВАШ. Застосовували візуальну оцінку стану здоров’я (EQ VAS), анкетування EQ-5D-5L. Прихована крововтрата = ОЦК х (гематокрит до – гематокрит після), де гематокрит до – значення показника до операції, гематокрит після – значення показника на 7 добу після операції. Визначення об’єму циркулюючої крові (ОЦК) проводили за формулою Nadler, Hidalgo and Bloch: PBV=К1×зріст (м)3+ K2×вага(кг)+K3, де K1=0.3669, K2=0.03219, K3=0.6041 для чоловіків; К1=0,3561, K2=0,03308, K3=0,1833 для жінок.Результати. Виявлено посилення больового синдрому до 3 доби післяопераційного терміну при відмові від пошарового дренування. Не мало статистичної достовірної різниці у показниках оцінки якості життя, але можливість хворого підняти випрямлену кінцівку при відмові від дренування спостерігали найчастіше до 2 доби в порівнянні з 4 добою у хворих котрим виконували пошарове дренування післяопераційної рани. Значно покращились показники гемоконцентрації к 7 добі післяопераційного періоду та відповідно була знижена прихована крововтрата. Вдвічі частіше спостерігали гіперемію післяопераційної рани у випадку відмови від дренування. Збільшення довжини окружності стегна та регрес к 7 добі. За оцінкою анкетування EQ-5D-5L не виявлено статистично достовірної різниці в оцінці якості життя постраждалих в залежності від дренування.Висновки. Відмова від дренування поліпшує показники гемоконцентрації в післяопераційному періоді у вивчаємої групи, незначно посилює больовий синдром з першої до третьої доби. Доцільна відмова від пошарового дренування післяопераційної рани постраждалим з переломами проксимального відділу стегна при первинному ендопротезуванні
Databáze: OpenAIRE