Остеопонтин та остеокальцин при раку легенів
| Autor: | Stoliarova, O.Yu. |
|---|---|
| Jazyk: | ruština |
| Rok vydání: | 2018 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | PAIN. JOINTS. SPINE; Том 7, № 4 (2017); 167-171 Боль. Суставы. Позвоночник-Bolʹ, sustavy, pozvonočnik; Том 7, № 4 (2017); 167-171 Біль. Суглоби. Хребет-Bolʹ, sustavy, pozvonočnik; Том 7, № 4 (2017); 167-171 |
| ISSN: | 2224-1507 2307-1133 |
| Popis: | Background. Lung cancer (LC) occupies a leading position in the structure of cancer morbidity and is one of the leading causes of death. Search for effective approaches to assess the course of LC using informative criteria is a topical task of modern oncology. LC usually develops with increased level of osteopontin (OP) and osteocalcin (OC) in the blood, which has prognostic significance in the framework of survival of patients. The serum content of these osteooncomarkers is directly associated with presence of metastases in patients and rapid progression of the disease, but these data need further clarification. Purpose of the study was to evaluate clinical-pathogenetic and prognostic significance of OP and OC in patients with different variants of LC course. Materials and methods. 115 patients with LC aged from 24 to 80 (average age 58 years old) were examined, among which there were 78 % of men and 22 % of women. None of the patients were operated for LC previously and before the examination receive radiochemotherapy. Small-cell histological variant of the disease was found in 17 % of cases and non-small-cell — in 83 %. Immunoassay analysis was used to study the levels of OP and OC in the blood serum and vascular endothelial growth factor (VEGF). Results. In patients with LC, the values of oncoosteoassociated markers OP and OC in the serum increased, which were observed in 99 and 98 % of cases, respectively. Changes in OP and OC were associated with the form of the disease, its histological variant, degree of differentiation, integrated severity of LC course, nature of primary tumor complications and peculiarities of metastasis. A high level of markers in the blood had little effect on three-year survival of patients, and OP parameters are prognostic criteria for LC course. OP and OC values in the blood directly correlated with each other, and OP content, in addition, had positive relationships with such tumor marker as VEGF, which refers to the stimulants of neoangiogenesis. Metastatic lesion of skeleton and development of cerebral circulation disorders as a result of subsequent radiochemotherapy was directly related to high concentration of OP in the blood, which is a risk factor for other treatment complications. Conclusion. High levels of OP and OC in the blood have important clinical and pathogenetic significance in LC. Study of these osteooncomarkers indices will contribute to early diagnosis of specific signs of the disease progression, improvement of quality of timely diagnosis of metastasis in the musculoskeletal system and prediction of possible radiochemotherapy complications. Актуальность. Рак легких (РЛ) занимает лидирующую позицию в структуре онкологической заболеваемости и является одной из ведущих причин смерти. Поиск эффективных подходов к оценке течения РЛ с использованием информативных критериев является актуальной задачей современной онкологии. РЛ обычно протекает с повышенным уровнем в крови остеопонтина (ОР) и остеокальцина (ОС), что имеет прогностическую значимость в рамках выживаемости больных. Сывороточное содержание этих остеоонкомаркеров прямо ассоциируется с наличием у больных метастазов и с высокими темпами прогрессирования заболевания, но эти данные требуют дальнейшего уточнения. Цель исследования: оценить клинико-патогенетическую и прогностическую значимость ОР и ОС у больных с разными вариантами течения РЛ. Материалы и методы. Обследовано 115 больных РЛ в возрасте от 24 до 80 лет (в среднем 58 лет), среди которых было 78 % мужчин и 22 % женщин. Ни один пациент по поводу РЛ ранее не был прооперирован и до обследования не получал радиохимиотерапию. Мелкоклеточный гистологический вариант РЛ установлен у 17 % больных, немелкоклеточный — у 83 %. Иммуноферментным анализом изучали в сыворотке крови показатели ОР, ОС и сосудистого эндотелиального фактора роста (VEGF). Результаты. У больных РЛ возрастают в сыворотке крови показатели онкоостеоассоциированных маркеров OP и OC, что наблюдается соответственно в 99 и 98 % случаев. Изменения ОР и ОС связаны с формой заболевания, гистологическим его вариантом, степенью дифференциации, интегральной тяжестью течения РЛ, характером осложнений первичной опухоли и особенностями метастазирования. Высокий уровень маркеров в крови мало влияет на трехлетнюю выживаемость пациентов, а прогнознегативными критериями в отношении течения РЛ являются параметры ОР. Показатели ОР и ОС в крови прямо коррелируют между собой, а содержание ОР, кроме того, имеет позитивные соотношения с таким опухолевым маркером, как VEGF, который относится к стимуляторам неоангиогенеза. Метастатическое поражение скелета и развитие нарушений мозгового кровообращения вследствие последующей радиохимиотерапии прямо связаны с высокой концентрацией в крови ОР, который является фактором риска и других осложнений лечения. Выводы. Повышенные уровни ОР и ОС в крови имеют важное клинико-патогенетическое значение при РЛ, а изучение показателей этих остеоонкомаркеров будет способствовать ранней диагностике отдельных признаков заболевания, повышению качества оценки метастазирования в костно-суставной аппарат и прогнозированию возможных осложнений радиохимиотерапии. Актуальність. Рак легенів (РЛ) займає лідуючу позицію в структурі онкологічної захворюваності та є однією з провідних причин смерті від онкозахворювань. Пошук ефективних підходів до оцінки перебігу РЛ з використанням інформативних критеріїв є актуальним завданням сучасної онкології. РЛ зазвичай перебігає з підвищеним рівнем у крові остеопонтину (ОР) та остеокальцину (ОС), що має прогностичну значущість у рамках виживання хворих. Сироватковий вміст цих остеоонкомаркерів прямо асоціюється з наявністю у хворих метастазів і з високими темпами прогресування захворювання, але ці дані вимагають подальшого уточнення. Мета дослідження: оцінити клініко-патогенетичну й прогностичну значущість ОР та ОС у хворих із різними варіантами перебігу РЛ. Матеріали та методи. Обстежено 115 хворих на РЛ віком від 24 до 80 років (у середньому 58 років), серед яких було 78 % чоловіків і 22 % жінок. Жоден пацієнт раніше не був прооперований із приводу РЛ і до обстеження не отримував радіохіміотерапію. Дрібноклітинний гістологічний варіант РЛ встановлений у 17 % від числа хворих, недрібноклітинний — у 83 %. Імуноферментним аналізом вивчали в сироватці крові показники ОР, ОС і судинного ендотеліального фактору росту (VEGF). Результати. У хворих на РЛ збільшуються в сироватці крові показники онкоостеоасоційованих маркерів OP та OC, що спостерігається відповідно в 99 і 98 % випадків. Зміни ОР і ОС пов’язані з формою захворювання, гістологічним його варіантом, ступенем диференціації, інтегральною тяжкістю перебігу РЛ, характером ускладнень первинної пухлини й особливостями метастазування. Високий рівень маркерів у крові мало впливає на трирічне виживання пацієнтів, а прогнознегативними критеріями відносно перебігу РЛ є параметри ОР. Показники ОР і ОС у крові між собою прямо корелюють, а вміст ОР, окрім того, має позитивні співвідношення з таким пухлинним маркером, як VEGF, що належить до стимуляторів неоангіогенезу. Метастатичне ураження скелету й розвиток порушень мозкового кровообігу внаслідок подальшої радіохіміотерапії прямо пов’язані з високою концентрацією в крові ОР, який також є чинником ризику інших ускладнень лікування. Висновки. Підвищені рівні в крові ОР і ОС мають важливе клініко-патогенетичне значення при РЛ, а вивчення показників цих остеоонкомаркерів сприятиме ранній діагностиці окремих ознак перебігу захворювання, підвищенню якості оцінки метастазування в кістково-суглобовий апарат і прогнозуванню можливих ускладнень радіохіміотерапії. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|