«ЭСХАТОЛОГИЯ ЛИЧНОСТИ» В ПРОИЗВЕДЕНИИ И. А. БУНИНА «СНЫ ЧАНГА»

Jazyk: ruština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Мова; No. 34 (2020)
Мова; № 34 (2020)
ISSN: 2307-4558
2414-9489
Popis: Summary. The purpose of the article is to determinate of a ground for “personal eschatology” in Bunin`s “Chung`s dreams”. The subject of the study is a problem of “personal eschatology” in Bunin`s “Chung`s dreams”. A result of the research is a determination of the position for “personal eschatology” in Bunin`s legacy. Method of paradigmatic sifting for lexicon is used in this linguistic research. A ground of “personal eschatology” is a one of the dominate grounds in Bunin`s legacy. In “Chung`s dreams” “personal eschatology” are represented by paradigm of Chung`s reflection and Chung`s baas reflections. Projective set of the novel (paradigm NATURE (winter; snow; sea; wind; black waves)) leads to actualization of the conceptual set. We can see “personal eschatology” on the level of intertextuality like a referrals to Old testament`s discourse (Book of Job; Ecclesiastes; Song of Songs). Narrative strategies of the novel are represented by paradigm CHUNG`S DREAMS. Commixture of time mine for temporal paradigm and area mine for deixis paradigm is an approximation to “stream of consciousness” poetic. “Eschatology” in “Chung`s dreams” happens on the microcosmic levels of Chung and Chung`s baas. The captain`s tragedy is an emptiness of hope to possibility of the “blessedness” after lover`s in fidelity.
Аннотация. Цель статьи ‒ определение мотивов «эсхатологии личности» в произведении И. А. Бунина «Сны Чанга». Предмет рассмотрения ‒ проблема «эсхатологии личности» в произведении И. А. Бунина «Сны Чанга». Результат изучения этой проблемы ‒ определение места «эсхатологии личности» в творческом наследии И. А. Бунина. Метод исследования ‒ парадигматический анализ лексики. Мотив «эсхатологии личности» занимает одно из центральных мест в системе бунинского идиолекта. В «Снах Чанга» «эсхатология личности» репрезентирована парадигмами рефлексий Чанга и его хозяина. Актуализации концептуальной составляющей произведения способствует проективная составляющая (парадигма ПРИРОДА (зима; снег; море; ветер; чёрные волны). «Эсхатология личности» проявляется на уровне интертекстуальности: в тексте наличествуют отсылки к ветхозаветному дискурсу (книга Иова; книга Экклезиаста; Песнь Песней). Нарративные стратегии произведения репрезентированы посредством парадигмы СНЫ ЧАНГА. Смешение временных и пространственных пластов темпоральной и дейктической парадигм сближает поэтику «Снов Чанга» с поэтикой «потока сознания» у ранних модернистов. «Эсхатология» «Снов Чанга» происходит на уровне микрокосмов Чанга и его хозяина. Трагедия капитана из «Снов Чанга» заключается не в осознании капитаном собственного «несчастья», а в отсутствии надежды на возможность «счастья» после пережитой капитаном неверности любимой женщины.
Анотація. Мета статті ‒ визначити мотиви «есхатології особистості» у творі І. О. Буніна «Чангові сни». Предмет розгляду ‒ проблема «есхатології особистості» у творі І. О. Буніна «Чангові сни». Результат вивчення цієї проблеми ‒ «есхатологія особистості» та її місце у творчій спадщині І. О. Буніна. Метод дослідження ‒ парадигматичний аналіз лексики. Мотиву «есхатології особистості» відведено одне з провідних місць у системі ідіолекту І. О. Буніна. У «Чангових снах» «есхатологія особистості» репрезентована парадигмами рефлексій Чанга та його власника. Актуалізації концептуальної складової твору сприяє проективна складова (парадигма ПРИРОДА (зима; сніг; море; вітер; чорні хвилі). «Есхатологія особистості» простежується на рівні інтертекстуальності: в тексті є вказівки на старозаповітній дискурс (книга Йова; книга Екклезіястова; книга Пісень Соломонових). Наративні стратегії твору репрезентовано крізь парадигму ЧАНГОВІ СНИ. Змішання часових та просторових пластів темпоральної та дейксисної парадигм наближає поетику «Чангових снів» до поетики «потоку свідомості» раннього модернізму. «Есхатологія» «Чангових снів» відбувається на рівні мікрокосмів Чанга та його власника. Трагедія капітана з «Чангових снів» полягає не в усвідомленні капітаном власного «нещастя», а у відсутності надії на можливість «щастя» після зради коханої жінки, що сталася в капітановому житті. Чанг є капітановим «альтер-его». Капітан із «Чангових снів» переживає «класичну» для чоловіків усіх часів та народів трагедію ‒ зраду коханої жінки.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: