ЗАКОНОДАВСТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ В УКРАЇНІ ТА ПОЛЬЩІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Autor: Mazur, Tamara, Myshchak, Ivan
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald; № 1 (2019)
Вестник Национальной академии руководящих кадров культуры и искусств; № 1 (2019)
Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв; № 1 (2019)
ISSN: 2226-3209
2409-0506
Popis: The purpose of the article is a comparative analysis of legislation on the cultural heritage protection in Ukraine and Poland, its gaps identification and the formulation of proposals for possible applying of foreign experience. Methodology: historical method, which allowed to trace the genesis of the cultural heritage legal protection in Ukraine and Poland; analysis and synthesis methods, their application assisted in the legal analysis of the basic normative acts, in the identification of legal regulation gaps; the forecasting method made it possible to develop proposals regarding concrete rules for improving the legislation on the cultural heritage protection in Ukraine. Scientific novelty. The attention was focused on basic normative acts in the sphere of cultural heritage protection in Ukraine and Poland; the common and distinctive features of the cultural heritage legal protection of the two countries was analyzed; the main activity directions of the Ukrainian and Polish institutions responsible for the cultural heritage protection are ostended; the ways of improving the cultural heritage legislative protection in Ukraine based on the Polish experience applying was suggested. Conclusions. In general, it can be stated that the Polish and Ukrainian legislation on cultural heritage protection is quite similar and is currently being improved considering international norms and standards. The common is the presence of specialized Ministry of Culture of Ukraine and the Ministry of Culture and National Heritage Protection in Poland, which define the state policy and ensure the cultural heritage protection. At the same time, in Poland, to local self-government bodies, more powers were given, and Ukraine has just begun to transfer the respective powers to the regions. In addition, in Poland, owners and users of cultural heritage monuments are more responsible for keeping them in good condition, restoration, conservation, etc., while state bodies provide financial, organizational and methodological support, coordinate activities, etc. A number of norms of the Polish Law «On the Protection of Monuments and Custody of Monuments» are designated as useful in the context of reforming the legislation on the cultural heritage protection in Ukraine.
Целью статьи является сравнительный анализ законодательства в области охраны культурного наследия в Украине и Польше, выявление его пробелов и формулирование предложений для возможных заимствований зарубежного опыта. Методологические основы исследования: исторический метод, который позволил проследить генезис правового обеспечения охраны культурного наследия в Украине и Польше; методы анализа и синтеза, применение которых способствовало правовому анализу основных нормативных актов, выявлению пробелов правового регулирования; метод прогнозирования позволил предложить конкретные нормы для совершенствования законодательства в сфере охраны культурного наследия в Украине. Научная новизна. Акцентировано внимание на базовых нормативных актах в сфере охраны культурного наследия в Украине и Польше; проанализированы общие и отличительные черты правового обеспечения охраны культурного наследия двух стран; раскрыты основные направления деятельности украинских и польских институтов, ответственных за охрану культурного наследия; предложены пути совершенствования законодательного обеспечения охраны культурного наследия в Украине на основе заимствования польского опыта. Выводы. Польское и украинское законодательство в сфере охраны культурного наследия является достаточно похожим и совершенствуется с учетом международных норм и стандартов. Общим является наличие профильных Министерства культуры Украины и Министерства культуры и охраны национального наследия в Польше, которые определяют государственную политику и обеспечивают охрану культурного наследия. В то же время в Польше больше полномочий предоставлено органам местного самоуправления, а Украина только начала передачу соответствующих полномочий на места. Кроме того, в Польше на владельцах и пользователях памятников культурного наследия лежит большая ответственность за их содержание в надлежащем состоянии, реставрацию, консервацию и т.д., а государственные органы оказывают финансовую поддержку, организационно-методическое обеспечение, координируют деятельность и т. п. Отмечен ряд норм польского закона «Об охране памятников и опеке над памятниками», которые могут быть полезными в контексте реформирования законодательства в сфере охраны культурного наследия в Украине.
Метою статті є порівняльний аналіз законодавства у сфері охорони культурної спадщини в Україні та Польщі, виявлення його прогалин і формування пропозицій для можливих запозичень зарубіжного досвіду. Методологічні засади дослідження: історичний метод, який дозволив простежити генезу правового забезпечення охорони культурної спадщини в Україні та Польщі; методи аналізу та синтезу, застосування яких посприяло правовому аналізу основних нормативних актів, виявленню прогалин правового регулювання; метод прогнозування дав змогу запропонувати конкретні норми для удосконалення законодавства у сфері охорони культурної спадщини в Україні. Наукова новизна. Акцентовано увагу на базових нормативних актах у сфері охорони культурної спадщини в Україні та Польщі; проаналізовано спільні та відмінні риси правового забезпечення охорони культурної спадщини двох країн; розкрито основні напрямки діяльності українських та польських інституцій, відповідальних за охорону культурної спадщини; запропоновано шляхи удосконалення законодавчого забезпечення охорони культурної спадщини в Україні на основі запозичення польського досвіду. Висновки. Польське та українське законодавство у сфері охорони культурної спадщини є схожим й удосконалюється з урахуванням міжнародних норм і стандартів. Спільним є наявність профільних Міністерства культури України й Міністерства культури та охорони національної спадщини у Польщі, які визначають державну політику та забезпечують охорону культурної спадщини. Водночас у Польщі більше повноважень надано органам місцевого самоврядування, а Україна лише розпочала передачу відповідних повноважень на місця. Крім того, у Польщі на власниках та користувачах пам’яток культурної спадщини лежить більша відповідальність за їх утримання в належному стані, реставрацію, консервацію тощо, натомість державні органи надають фінансову підтримку, організаційно-методичне забезпечення, координують діяльність тощо. Відзначено ряд норм польського Закону «Про охорону пам’яток та опіку над пам’ятками», які можуть бути корисними в контексті реформування законодавства у сфері охорони культурної спадщини в Україні.
Databáze: OpenAIRE