Патологические состояния у новорожденных детей на фоне недифференцированной дисплазии соединительной ткани у их матерей

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Сучасна педіатрія. Україна; № 6(118) (2021): Сучасна педіатрія. Україна; 25-31
Modern Pediatrics. Ukraine; No. 6(118) (2021): Modern pediatrics. Ukraine; 25-31
Современная педиатрия. Украина; № 6(118) (2021): Современная педиатрия. Украина; 25-31
ISSN: 2663-7553
2706-6134
Popis: Undifferentiated connective tissue dysplasia (UCTD) in pregnant women reduces the adaptive capacity of their newborns and is an unfavorable background for the development of certain pathological conditions of the perinatal period. At the same time, information on the spectrum of diseases in children born to mothers with clinical manifestations of UCTD is rather contradictory. Purpose — to study the nature and direction of the correlation between certain pathological conditions in newborns and clinical signs of UCTD in their mothers. Materials and methods. We examined 75 women in labor aged 16 to 44 years old and their 75 newborn children (38 boys and 37 girls) during 2018–2020. The number of girls and boys is approximately the same, the gender difference between children did not affect on the results of the study. The newborns gestational age (GA) was 28–42 weeks, and their birth weight (BW) was 1500–4070 g. Among them there were 51 (68%) full-term, and 24 (32%) — preterm infants. Anthropometric indices (AI), which were used to confirm dolichostenomelia as a UCTD marker, were calculated for mothers and their children. The integral indicator of dolichostenomelia (IID) was determined by summing the standardized values of these coefficients for each mother and child. The presence of neonatal encephalopathy, congenital pneumonia, interventricular septal defect (IVSD), intrauterine growth retardation (IUGR), respiratory distress syndrome, asphyxia at birth, grade I–II of intraventricular hemorrhage (IVH), and necrotizing enterocolitis were taken into account in children. As for mothers, the presence of complications of their pregnancy and labor associated with UCTD was taken into consideration, and in addition, hypermobility of the joints was assessed according to the Beighton scale. Women were divided into two groups: group I (n=45) consisted of women with >1 anthropometric marker of UCTD, group II (n=30) involved mothers who did not have any of these markers. Newborn children were divided into two groups, respectively: group I involved newborns from mothers with signs of UCTD, group II consisted of borned from mothers without signs of UCTD. Results. It was found that mothers with UCTD markers reliably more often had children weighing less than 2500 g (ϕс=0.251; р=0.029). According to the results of the morbidity analysis, it was clarified that children borned from mothers with UCTD manifestations, were more often suffering from congenital pneumonia (ϕс=0.218; р=0.049), IVSD (ϕс=0.241; р=0.037) and IUGR (ϕс=0.31; р=0.029). According to the results of the rank correlation analysis, a direct moderate correlation was established between the presence of progression of varicose veins in women during pregnancy and IID both in them (ρ=0.463; p3 UCTD associated obstetric complications with IID of mothers (ρ=0.305; p=0.008) and their children (ρ=0.326; p=0.004) was also found. At the same time, a positive weak correlation was established between mothers' IID and registration of placental dysfunction (ρ=0.231; p=0.046), polyhydramnios (ρ=0.234; p=0.043) in them. As for newborns, their IID had a direct moderate correlation with their mothers' IPD (ρ=0.364; p=0.001), and a weaker correlation with joint hypermobility in their mothers (ρ=0.258; p=0.025) and obstetric ruptures (ρ=0.230; p=0.047). Simultaneously, there were no statistically reliable differences between the groups of children by gender, their GA, age of their mothers and the mode of delivery. Conclusions. Consequently, children borned from mothers with clinical markers of UCTD are more often have low BW (p=0.029); during the neonatal period they have IUGR (p=0.029), congenital pneumonia (p=0.049) and IVSD (p=0.037) more often registered. It should also be noted that integral anthropometric markers of UCTD in newborn children have the most significant correlation with similar markers in their mothers (p=0.001), on the one hand, as well as with the progression of varicose disease in women during pregnancy (p=0.001) and a combination >3 UCTD associated obstetric complications (p=0.004), on the other hand. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of all participating institutions. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors.
Недифференцированная дисплазия соединительной ткани (НДСТ) у беременных женщин снижает адаптивные возможности их новорожденных детей и является неблагоприятным фоном для развития отдельных патологических состояний перинатального периода. В то же время информация относительно спектра заболеваний у детей, рожденных от матерей с клиническими проявлениями НДСТ, является весьма противоречивой. Цель — изучить характер и направленность взаимосвязи между отдельными патологическими состояниями у новорождённых детей и клиническими проявлениями НДСТ у их матерей. Материалы и методы. В течение 2018–2020 гг. обследовано 75 рожениц в возрасте от 16 до 44 лет и их 75 новорожденных детей (38 мальчиков и 37 девочек). Количество девочек и мальчиков было примерно одинаковое, половое различие между детьми на результат исследования не влияло. Гестационный возраст (ГВ) детей составлял 28–42 недели, а масса тела (МТ) при рождении — 1500–4070 г. Среди них доношенных было 51 (68%), преждевременно рожденных — 24 (32%). У матерей и их детей рассчитаны антропометрические индексы (АИ), используемые для подтверждения долихостеномелии как маркера НДСТ. Путём суммации стандартизированных значений этих коэффициентов для каждой матери и ребёнка определен интегральный показатель долихостеномелии (ИПД). У детей оценены неонатальная энцефалопатия, врожденная пневмония, дефект межжелудочковой перегородки (ДМЖП), задержка внутриутробного развития (ЗВУР), дыхательные расстройства, асфиксия в родах, интравентрикулярные кровоизлияния (ИВК) I–II степени, некротизирующий энтероколит. У матерей учитано наличие ассоциированных с НДСТ осложнений беременности и родов, а также оценена гипермобильность суставов по шкале Бейтона. Роженицы разделены на две группы: І группу (n=45) составили женщины с наличием >1 антропометрического маркера НДСТ, ІІ группу (n=30) — матери, у которых не выявлен ни один из таких маркеров. Новорождённые дети разделены на две группы соответственно: І группа — новорождённые от матерей, имеющих проявления НДСТ, ІІ група — рождённые от матерей без признаков НДСТ. Результаты. Установлено, что у матерей с маркерами НДСТ достоверно чаще рождались дети с МТ менее 2500 г (jс=0,251; р=0,029). По результатам анализа заболеваемости выяснено, что у детей, рожденных от матерей с проявлениями НДСТ, чаще регистрируется врождённая пневмония (ϕс=0,218; р=0,049), ДМЖП (ϕс=0,241; р=0,037) и ЗВУР (ϕс=0,31; р=0,029). По итогам рангового корреляционного анализа установлена прямая умеренная корреляция между прогрессированием варикозной болезни у женщин во время беременности и ИПД как у них (ρ=0,463; р3 ассоциированных с НДСТ акушерских осложнений с ИПД матерей (ρ=0,305; р=0,008) и их детей (ρ=0,326; р=0,004). Вместе с тем, положительная слабая корреляция установлена между ИПД матерей и регистрацией у них плацентарной дисфункции (ρ=0,231; ρ=0,046), многоводия (ρ=0,234; р=0,043). Что касается новорожденных детей, то ИПД у них имел прямую умеренную связь с ИПД их матерей (ρ=0,364; р=0,001), а более слабую связь — с гипермобильностью суставов у их матерей (ρ=0,258; р=0,025) и акушерскими разрывами (ρ=0,230; р=0,047). В то же время не выявлены статистически достоверные различия между группами детей по полу, их ГВ, возрасту матерей и способу родоразрешения. Выводы. Следовательно, дети, рождённые от матерей с клиническими маркерами НДСТ, чаще имеют низкую МТ (р=0,029); у них в течение неонатального периода чаще регистрируется ЗВУР (р=0,029), врождённая пневмония (р=0,049) и ДМЖП (р=0,037). Следует отметить, что интегральные антропометрические маркеры НДСТ у новорождённых детей имеют наиболее значимую корреляцию с аналогичными маркерами у их матерей (р=0,001), с одной стороны, а также с прогрессированием варикозной болезни у женщин во время беременности (р=0,001) и комбинацией >3 ассоциированных с НДСТ акушерских осложнений (р=0,004), с другой стороны. Исследования выполнены в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом всех участвующих учреждений. На проведение исследований получено информированное согласие родителей детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.
Недиференційована дисплазія сполучної тканини (НДСТ) у вагітних жінок знижує адаптивні можливості їхніх новонароджених дітей та є несприятливим фоном розвитку окремих патологічних станів перинатального періоду. Водночас інформація щодо спектра захворювань у дітей, народжених від матерів із клінічними проявами НДСТ, є вельми суперечливою. Мета — вивчити характер і спрямованість взаємозв'язку між окремими патологічними станами в новонароджених дітей та клінічними проявами НДСТ в їхніх матерів. Матеріали та методи. Протягом 2018–2020 рр. обстежено 75 породіль віком від 16 до 44 років та їхніх 75 новонароджених дітей (38 хлопчиків і 37 дівчаток). Кількість дівчаток і хлопчиків була приблизно однаковою, статева відмінність між дітьми на результат дослідження не впливала. Гестаційний вік (ГВ) дітей становив 28–42 тижні, а маса тіла (МТ) при народженні — 1500–4070 г. Серед них доношених було 51 (68%), передчасно народжених — 24 (32%). У матерів та їхніх дітей розраховано антропометричні індекси (АІ), які використовувалися для підтвердження доліхостеномелії як маркера НДСТ. Шляхом сумації стандартизованих значень цих коефіцієнтів для кожної матері та дитини визначено інтегральний показник доліхостеномелії (ІПД). У дітей оцінено наявність неонатальної енцефалопатії, вродженої пневмонії, дефекту міжшлуночкової перетинки (ДМШП), затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР), дихальних розладів, асфіксії в пологах, інтравентрикулярних крововиливів (ІВК) І–ІІ ступеня, неонатальної жовтяниці, некротичного ентероколіту. У матерів враховано наявність асоційованих з НДСТ ускладнень вагітності та пологів, а також оцінено гіпермобільність суглобів за шкалою Бейтона. Породіль розподілено на дві групи: І групу (n=45) становили жінки з наявністю >1 антропометричного маркера НДСТ, ІІ групу (n=30) — матері, у яких не виявлено жодного з таких маркерів. Новонароджених дітей розподілено на дві групи відповідно: І група — народжені від матерів із проявами НДСТ, ІІ група — народжені від матерів без ознак НДСТ. Результати. Установлено, що в матерів із маркерами НДСТ достовірно частіше народжувалися діти з МТ меншою за 2500 г (ϕс=0,251; р=0,029). За результатами аналізу захворюваності з'ясовано, що в дітей, народжених від матерів із проявами НДСТ, частіше реєструвалися вроджена пневмонія (ϕс=0,218; р=0,049), ДМШП (ϕс=0,241; р=0,037) і ЗВУР (ϕс=0,310; р=0,029). За результатами рангового кореляційного аналізу встановлено пряму помірну кореляцію між прогресуванням варикозної хвороби в жінок під час вагітності та ІПД як у них (ρ=0,463; р3 асоційованих з НДСТ акушерських ускладнень з ІПД матерів (ρ=0,305; р=0,008) та їхніх дітей (ρ=0,326; р=0,004). Водночас позитивну слабку кореляцію встановлено між ІПД матерів і реєстрацією в них плацентарної дисфункції (ρ=0,231; р=0,046), багатоводдя (ρ=0,234; р=0,043). Щодо новонароджених дітей, то ІПД у них мав прямий помірний зв'язок з ІПД їхніх матерів (ρ=0,364; р=0,001), а слабкіший зв'язок — з гіпермобільністю суглобів в їхніх матерів (ρ=0,258; р=0,025) та акушерськими розривами (ρ=0,230; р=0,047). Водночас не виявлено статистично достовірних відмінностей між групами за статтю дітей, їхнім ГВ, віком матерів і способом розродження. Висновки. Отже, діти, народжені від матерів із клінічними маркерами НДСТ, частіше мають низьку МТ (р=0,029); у них протягом неонатального періоду частіше реєструються ЗВУР (р=0,029), вроджена пневмонія (р=0,049) і ДМШП (р=0,037). Слід зауважити, що інтегральні антропометричні маркери НДСТ у новонароджених дітей мають найбільш значущу кореляцію з аналогічними маркерами в їхніх матерів (р=0,001), з одного боку, та з прогресуванням варикозної хвороби в жінок під час вагітності (р=0,001) і комбінацією >3 асоційованих з НДСТ акушерських ускладнень (р=0,004), з іншого боку. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: