Philosophical Principle of the Anthropic Locality Within the Political Governance’s Interdisciplinary Justification

Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2023
Předmět:
Zdroj: Anthropological Measurements of Philosophical Research; No. 23 (2023); 25-33
Антропологические измерения философских исследований; № 23 (2023); 25-33
Антропологічні виміри філософських досліджень; № 23 (2023); 25-33
ISSN: 2227-7242
2304-9685
Popis: The purpose of the article is to clarify the philosophical principle of the local in the context of modern political governance. The theoretical basis of the research embraces scenario analysis, dialectical and existential approaches, as well as philosophical anthropology and philosophy of communication. Local communities are a specific reflection of the connection between a person and a place. The specifics of the formation of a special mode of being, which forms and reproduces relations of loyalty, mutual understanding, and a common feeling in the locus, are established. Originality. The article for the first time focuses on the anthropological content of local existence, which is the matrix of civil culture and the prospects of its integration into the global cultural space. Conclusions. Local identity as an object of purposeful formation in the conditions of nation-building requires considering the philosophical provisions that were introduced in the anthropological discourse. At the current stage, Ukrainian civil culture strives to invent specific local meanings of political identity in the conditions of external aggression. Its main components will be consensus, mutual respect, integrity, and the will to unite in order to protect statehood. Interdisciplinary meanings of locality form subject-object relations within which modern political management should be carried out. Taking into account the ethnic, cultural, and socio-functional, and role aspects of locality promises to ensure effective decision-making and increase the well-being of modern local communities. The political context of locality is formed based on the interaction of local political actors and institutions. Their examination within the framework of the case studies approach allows for empirically substantiating the local priorities of political actions. It also indicates the specific functionality of local political and administrative structures. at the local level, the discussed source of locality is the question of the origin or authenticity of the local population. For political governance, this is one of the meaningful contexts for justifying local autonomy or even sovereignty.
Мета. У статті передбачено з’ясувати особливості філософського принципу локальності в контексті сучасного політичного врядування. Теоретичний базис. Основу дослідження склали сценарний аналіз, діалектичний та екзистенційний підходи, а також філософська антропологія та філософія комунікації. Локальні спільноти виступають специфічним відображенням зв’язку людини й місця. Особливий модус буття формує та відтворює відносини лояльності, взаємного розуміння, відчуття спільного в локусі. Наукова новизна. У статті вперше акцентовано увагу на антропологічному змісті локального буття, яке є матрицею громадянської культури, та перспективах її інтеграції до глобального культурного простору. Висновки. Локальна ідентичність як об’єкт цілеспрямованого формування в умовах націєтворення вимагає врахування філософських положень, які були впроваджені в антропологічному дискурсі. На сучасному етапі українська громадянська культура прагне винайти специфічні локальні смисли політичної ідентичності в умовах зовнішньої агресії. Її основними компонентами будуть консенсус, взаємоповага, доброчесність та воля до об’єднання з метою захисту державності. Міждисциплінарні смисли локальності формують суб’єкт-об’єктні відносини, у рамках яких має здійснюватися сучасний політичний менеджмент. Урахування етнічних, культурних, соціально-функціональних і рольових аспектів локальності обіцяє забезпечити ефективне ухвалення рішень та підвищення добробуту сучасних локальних спільнот. Політичний контекст локальності формується на основі взаємодії локальних політичних акторів та інституцій. Їх розгляд у рамках підходу case studies дозволяє емпірично обґрунтувати локальні пріоритети політичних дій. Це також указує на конкретну функціональність локальних політико-управлінських структур. На локальному рівні обговорюваним джерелом локальності виступає питання походження або автентичності місцевого населення. Для політичного врядування – це один зі смислових контекстів обґрунтування локальної автономії чи навіть суверенітету.
Databáze: OpenAIRE