Комбинированный пренатальный скрининг І триместра беременности как прогностический маркер развития «больших акушерских синдромов»

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Ukrainian Journal «Health of Woman»; No. 3(160) (2022): Ukrainian Journal Health of Woman; 36-41
Ukrainian Journal «Health of Woman»; № 3(160) (2022): Ukrainian Journal Health of Woman; 36-41
Український журнал "Здоров'я жінки"; № 3(160) (2022): Український журнал Здоров’я жінки; 36-41
ISSN: 2786-6009
2786-6017
Popis: Purpose - to conduct an analysis of the combined prenatal screening of the trimester I of pregnancy in women who had complications from the group of great obstetric syndromes. Materials and methods. A retrospective statistical analysis of the combined prenatal screening of the trimester I was carried out. Of the 239 pregnant women (Group I - main) who had complications from the group of great obstetric syndromes, according to the data of the pregnancy monitoring exchange cards, combined prenatal screening of the trimester I was carried out in 65.3% of pregnant women, which amounted to 156 pregnant women who were divided into three subgroups: Ia (n=74) pregnant women with severe preeclampsia, Ib (n=40) pregnant women with placental insufficiency, clinically verified fetal growth retardation; Ic (n=42) of pregnant women with spontaneous premature birth in the gestation period of 22-36 weeks. The control group (CG) was 56 practically healthy pregnant women with a healthy reproductive history and an uncomplicated course of this pregnancy. Statistical processing of the research results was carried out using standard Microsoft Excel 5.0 and Statistica 6.0 programs. Results. In the Group I, the average term of trimester I screening was 12 weeks 3±4 days, in the CG - 12 weeks 1±3 days, the difference in the gestational term of the trimester I combined screening was statistically insignificant. The lowest level of PAPP-A was determined in subgroups Ia and subgroup Ic. In the Group I, the level of PAPP-A was on average 2.16 (1.35-3.24) IU/l and 0.836 (0.571-1.14) MoM, and in CG - 2.62 (1.82-4, 12) MO/l and 1.16 (0.786-1.7) MoM. According to the relative number of patients with a level of PAPP-A 1.5 MoM, on the contrary, turned out to be the largest in CG - 15 (26.8%) compared to 23 (14.7%) in the Group I and with subgroup Ia - 9 (12.2%). The level of β-hCG in the studied groups was not statistically significant. There was no statistically significant difference in the thickness of the nuchal translucency, but in the Group I this indicator was slightly higher. The largest nuchal translucency value was in subgroup 1b. There were no statistically significant differences in the frequency of the absence of imaging of the nasal bone during ultrasound screening. According to the frequency of detection of reverse blood flow in the ductus venosus, it was not possible to detect statistically significant differences. This sign occurred only in 3 (1.92%) patients of the Group 1 (1 patient in each subgroup) and in 1 (1.78%) patient of CG. Conclusions. In patients who later developed pregnancy complications belonging to the group of great obstetric syndromes, in the trimester I, a number of prenatal screening indicators differ from those in patients with a physiological course of pregnancy. When conducting a standard set of prenatal diagnostics, the most significant differences were found in the level of PAPP-A (MoM). The results obtained during the analysis of PAPP-A are promising from the point of view of using this parameter as an element of the prognostic model of great obstetric syndromes for the successful course of pregnancy and the birth of a child with a normal body weight. The research was carried out in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The research protocol was approved by the Local Ethics Committee of the institution mentioned in the work. Women’s informed consent was obtained for the study. No conflict of interests was declared by the author.
Цель - проанализировать комбинированный пренатальный скрининг І триместра беременности у женщин с осложнениями из группы «больших акушерских синдромов». Материалы и методы. Проведен ретроспективный статистический анализ комбинированного пренатального скрининга І триместра. Из 239 беременных женщин (I группа - основная), которые имели осложнения из группы «больших акушерских синдромов», по данным обменных карт наблюдения за беременностью, комбинированный пренатальный скрининг I триместра проведен 65,3% беременных, что составило 156 беременных, поделенных на три подгруппы: Iа (n=74) - беременные с тяжелой преэклампсией, Iб (n=40) - беременные с плацентарной недостаточностью, клинически верифицированной задержкой роста плода; Iв (n=42) - беременные со спонтанными преждевременными родами в сроке гестации 22-36 недель. Контрольная группа (КГ) - 56 практически здоровых беременных женщин с благополучным репродуктивным анамнезом и неосложненным течением данной беременности. Статистическая обработка результатов исследования выполнена с использованием стандартных программ «Microsoft Excel 5.0» и «Statistica 6.0». Результаты. В I группе средний срок проведения скрининга І триместра составлял 12 недель 3±4 дня, в КГ - 12 недель 1±3 дня, разница в сроке проведения комбинированного пренатального скрининга І триместра статистически не значима. Самый низкий уровень РАРР-А выявлен в подгруппах Iа и Ів. В I группе он в среднем составлял 2,16 (1,35-3,24) МЕ/л и 0,836 (0,571-1,14) МоМ, а в КГ - 2,62 (1,82-4,12) МЕ/л и 1,16 (0,786-1,7) МоМ. По относительному количеству пациенток с уровнем РАРР-А 1,5 МоМ, напротив, оказалось наибольшим в КГ - 15 (26,8%) по сравнению с 23 (14,7%) женщинами I группы и 9 (12,2%) женщинами подгруппы Iа. Уровень β-ХГЧ в исследуемых группах был статистически не значимым. По величине толщины воротникового пространства статистически достоверной разницы не получено, но в I группе этот показатель был несколько выше. Наибольшая величина толщины воротникового пространства была в подгруппе 1б. По частоте отсутствия визуализации носовой кости при УЗИ-скрининге статистически достоверных отличий не получено. По частоте обнаружения реверсного кровотока в венозном проливе не удалось выявить статистически достоверных отличий. Этот признак имел место только у 3 (1,92%) пациенток I группы (по 1 пациентке в каждой подгруппе) и у 1 (1,78%) пациентки КГ. Выводы. У пациенток, у которых в дальнейшем развивались осложнения течения беременности, относящиеся к группе «больших акушерских синдромов», в I триместре ряд показателей пренатального скрининга отличался от таковых у пациенток с физиологическим течением беременности. При проведении стандартного комплекса пренатальной диагностики наиболее значимые отличия обнаружены по уровню РАРР-А (МоМ). Результаты, полученные при анализе РАРР-А, перспективны с позиций использования данного параметра как элемента прогностической модели «больших акушерских синдромов» для благополучного завершения беременности и рождения ребенка с нормальной массой тела. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом указанного в работе учреждения. На проведение исследования получено информированное согласие женщин. Автор заявляет об отсутствии конфликта интересов.
Мета - проаналізувати комбінований пренатальний скринінг І триместру вагітності в жінок, які мали ускладнення з групи «великих акушерських синдромів». Матеріали та методи. Проведено ретроспективний статистичний аналіз комбінованого пренатального скринінгу І триместру. Із 239 вагітних жінок (І група - основна), які мали ускладнення з групи «великих акушерських синдромів», за даними обмінних карт спостереження за вагітністю, комбінований пренатальний скринінг І триместру проведено 65,3% вагітних, що становило 156 вагітних, поділених на три підгрупи: Iа (n=74) - вагітні з тяжкою прееклампсією, Iб (n=40) - вагітні з плацентарною недостатністю, клінічно верифікованою затримкою росту плода; Ів (n=42) - вагітні зі спонтанними передчасними пологами в терміні гестації 22-36 тижнів. Контрольна група - 56 практично здорових вагітних жінок зі сприятливим репродуктивним анамнезом і неускладненим перебігом цієї вагітності. Статистичну обробку результатів дослідження проведено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» та «Statistica 6.0». Результати. У І групі середній термін проведення скринінгу І триместру становив 12 тижнів 3±4 дні, у контрольній - 12 тижнів 1±3 дні, різниця в терміні проведення комбінованого пренатального скринінгу І триместру статистично не значуща. Найнижчий рівень РАРР-А визначено в підгрупах Іа та Ів. У І групі він у середньому становив 2,16 (1,35-3,24) МО/л та 0,836 (0,571-1,14) МоМ, а в контрольній - 2,62 (1,82-4,12) МО/л та 1,16 (0,786-1,7) МоМ. За відносною кількістю пацієнток із рівнем РАРР-А 1,5 МоМ, навпаки, була найбільшою в контрольній групі - 15 (26,8%) жінок порівняно з 23 (14,7%) жінками І групи та 9 (12,2%) жінками підгрупи Іа. Рівень β-ХГЛ у досліджуваних групах був статистично не значущим. За величиною товщини комірцевого простору статистично достовірної різниці не отримано, але в І групі цей показник був дещо вищим порівняно з контрольною. Найбільша величина товщини комірцевого простору була в підгрупі 1б. За частотою відсутності візуалізації носової кістки при УЗД-скринінгу статистично достовірних відмінностей не отримано. За частотою виявлення реверсного кровотоку у венозній протоці не вдалося виявити статистично достовірних відмінностей. Ця ознака була лише в 3 (1,92%) пацієнток І групи (по 1 пацієнтці в кожній підгрупі) та в 1 (1,78%) пацієнтки контрольної групи. Висновки. У пацієнток, в яких у подальшому розвивалися ускладнення перебігу вагітності, що належать до групи «великих акушерських синдромів», у І триместрі ряд показників пренатального скринінгу відрізнявся від таких у пацієнток із фізіологічним перебігом вагітності. Під час проведення стандартного комплексу пренатальної діагностики найбільш значущі відмінності виявлено за рівнем РАРР-А (МоМ). Результати, отримані при аналізі РАРР-А, були перспективними з позицій використання цього параметра як елемента прогностичної моделі «великих акушерських синдромів» для сприятливого завершення вагітності і народження дитини з нормальною масою тіла. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Databáze: OpenAIRE