Можливості ренопротекції при синдромі ендогенної інтоксикації гнійно-септичного генезу в періоді розвитку вторинної токсичної ауто агресії

Autor: Konovchuk, V. M., Maksymchuk, N. O.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2018
Předmět:
Zdroj: Zaporozhye Medical Journal; № 4 (2018)
Запорожский медицинский журнал; № 4 (2018)
ISSN: 2306-4145
2310-1210
Popis: The purpose of the work is to investigate the range of renoprotection, in particular osmotic and volumoregulatory functions, with combined application of sorbitol and L-arginine in patients with endogenous intoxication syndrome of purulent-septic genesis in the period of development of secondary toxic autoagression.Materials and methods. The indices of volumо-, and osmoregulatory functions of the kidneys in three groups of patients were investigated. The first group (control) included 31 patients with systemic inflammatory response syndrome (SIRS). The second group consisted of 27 patients with endogenous intoxication syndrome (EIS) who received standard therapy. The third group consisted of 29 patients with EIS, which on the basis of standard therapy were administered sorbilact. The fourth group included 30 patients with EIS, which on the basis of standard treatment were administered a combination of sorbilact and L-arginine. Infusion of sorbilact for patients of Groups III and IV was carried out at a rate of 6-7 ml/kg bodyweight intravenously at a rate of 7-8 ml/min. After the end of infusion of sorbilact, patients in group IV were infused with 4.2% solution of L-arginine (Tivortin® intravenously according to the instructions). The results of application of the drug in the period of development of secondary toxic autoaggression are presented.Results A decrease in the velocity of glomerular filtration (GFR) was established as 66 ± 2.1 ml/min in patients of group II. The use of sorbitol on the first day of the study in patients with EIS (Group III) increased the GFR and caused increased diuresis. This study establishes that the filtration fraction of sodium and cation excretion increase under the influence of sorbilact. Clearance of osmotically active substances (OAS) in patients with EIS is reduced by 30-35% of the control level (SIRS). Infusion of sorbilact in patients with EIS during the development of early toxic autoaggression while undergoing standard treatment was accompanied by a statistically significant increase in plasma osmolarity, and the filtration fraction of OAS (in relation to the second group). The combined use of sorbilact and L-arginine resulted in statistically significant increases in GFR and sodium clearance.Conclusion. Under conditions of medium-severe EIS, sorbilact corrects the integrity of lost osmotic and volumiregulatory functions of the kidneys, but does not restore them to the control level, in particular the degree of oppression is determined respectively at the level of 37% and 22% (p˂0.05). The combination of sorbilact with L-arginine according to the corresponding indicators of clearance after the first session reduces the deficit of compensating volumuminescence (up to 28%, p˂0.05) and osmoregulatory (up to 15%, p˂0.05) renal functions. The obtained results are the basis for the introduction of the sorbilact-L-arginine complex into the program of intensive therapy for the purpose of renoprotection.
Цель работы – исследовать спектр ренопротекции, в частности осмо- и волюморегуляторних функций при совместном применении сорбитола и L-аргинина у больных с синдромом эндогенной интоксикации гнойно-септического генеза в периоде развития вторичной токсической аутоагрессии.Материалы и методы. Исследованы показатели волюмо- и осморегуляторных функции почек у пациентов трех групп. I группа (контрольная) – 31 больной с синдромом системного воспалительного ответа (ССВО). II группа включала 27 больных с синдромом эндогенной интоксикации (СЭИ), которые получали стандартную терапию. III группа – 29 больных с СЭИ, которым на базе стандартной терапии вводили сорбилакт. IV группа – 30 больных с СЭИ, стандартное лечение которых дополнено совместным применением сорбилакта и L-аргинина. Инфузию сорбилакта пациентам III и IV групп проводили из расчета 6–7 мл/кг массы тела внутривенно капельно со скоростью 7–8 мл/мин. После окончания инфузии сорбилакта пациентам IV группы проводили инфузию 4,2 % раствора L-аргинина (тивортин внутривенно капельно согласно инструкции). Приведены результаты применения препаратов в период развития вторичной токсической аутоагрессии.Результаты. Установлено уменьшение скорости клубочковой фильтрации (СКФ) до 66,0 ± 2,1 мл/мин у больных II группы. Применение сорбилакта на первый день исследования у больных с СЭИ (ІІІ группа) увеличивает СКФ и приводит к повышению диуреза. Установлен рост фильтрационной фракции натрия и увеличение экскреции катиона под влиянием сорбилакта. Клиренс осмотически активных веществ (ОАР) у больных с СЭИ снижается на 30–35 % от уровня контроля (ССВО). Инфузия сорбилакта пациентам с СЭИ в период развития ранней токсической аутоагрессии на фоне стандартной терапии сопровождалась статистически достоверным повышением осмолярности плазмы, фильтрационной фракции ОАР (по отношению к пациентам II группы). Совместное применение сорбилакта и L-аргинина приводило к статистически достоверному повышению СКФ и клиренса натрия.Выводы. В условиях средне-тяжелого течения СЭИ сорбилакт корректирует целостность потерянных осмо- и волюморегуляторних функции почек, но не восстанавливает их до контрольного уровня, в частности степень угнетения определяется на уровне 37 % и 22 % соответственно (р ˂ 0,05). Сочетание сорбилакта с L-аргинином по соответствующим показателям клиренсов после первого сеанса уменьшает дефицит компенсации волюмо- (до 28 %, р ˂ 0,05) и осморегуляторных (до 15 %, р ˂ 0,05) функций почек. Результаты являются основанием для введения в программу интенсивной терапии СЭИ сорбилакт-L-аргининового комплекса с целью нефропротекции.
Мета роботи – дослідити спектр ренопротекції, зокрема осмо- та волюморегуляторних функцій при поєднаному застосуванні сорбілакту та L-аргініну у хворих із синдромом ендогенної інтоксикації гнійно-септичного генезу в періоді розвитку вторинної токсичної аутоагресії.Матеріали та методи. Дослідили показники волюмо- та осморегуляторної функції нирок у пацієнтів трьох груп. І група (контрольна) – 31 хворий із синдромом системної запальної відповіді (ССЗВ). ІІ група ؘ – 27 хворих із синдромом ендогенної інтоксикації (СЕІ), які отримали стандартну терапію. ІІІ група – 29 хворих із СЕІ, яким на базі стандартної терапії вводили сорбілакт. IV група – 30 хворих із СЕІ, стандартне лікування, яких доповнили поєднаним застосуванням сорбілакту та L-аргініну. Інфузію сорбілакту пацієнтам ІІІ та IV груп виконали з розрахунку 6–7 мл/кг маси тіла внутрішньовенно краплинно зі швидкістю 7–8 мл/хв. Після завершення інфузії сорбілакту пацієнтам IV групи виконували інфузію 4,2 % розчину L-аргініну (тівортін внутрішньовенно краплинно згідно з інструкцією). Наведено результати застосування препаратів у періоді розвитку вторинної токсичної аутоагресії.Результати. Встановили зменшення швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) до 66,0 ± 2,1 мл/хв у хворих ІІ групи. Застосування сорбілакту на перший день дослідження у хворих із СЕІ (ІІІ група) збільшує ШКФ і зумовлює підвищення діурезу. Виявили зростання фільтраційної фракції натрію та збільшення екскреції катіону під впливом сорбілакту. Кліренс осмотично активних речовин (ОАР) у хворих із СЕІ знижується на 30–35 % від рівня контролю (ССЗВ). Інфузія сорбілакту пацієнтам із СЕІ в період розвитку ранньої токсичної аутоагресії на тлі стандартної терапії супроводжувалась статистично вірогідним підвищенням осмолярності плазми, фільтраційної фракції ОАР (щодо ІІ групи). Сумісне застосування сорбілакту та L-аргініну зумовлювало статистично вірогідне зростання ШКФ і кліренсу натрію.Висновки. За умов середньо-тяжкого перебігу СЕІ сорбілакт корегує цілісність втраченої осмо- та волюморегуляторної функції нирок, але не відновлює їх до контрольного рівня, зокрема ступінь пригнічення визначається на рівні 37 % та 22 % відповідно (р ˂ 0,05). Поєднання сорбілакту з L-аргініном за відповідними показниками кліренсів після першого сеансу зменшує дефіцит компенсації волюмо- (до 28 %, р ˂ 0,05) та осморегуляторної (до 15 %, р ˂ 0,05) функції нирок. Результати є підставою для введення у програму інтенсивної терапії СЕІ сорбілакт-L-аргінінового комплексу для нефропротекції.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: