Реконструкція традиційних новорічних обрядів у творчості студентського фольклорного колективу

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2023
Předmět:
Zdroj: Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Musical Art; Vol. 6 No. 1 (2023); 53-66
Вестник Киевского национального университета культуры и искусств. Серия: Музыкальное искусство; Том 6 № 1 (2023); 53-66
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво; Том 6 № 1 (2023); 53-66
ISSN: 2616-7581
2617-4030
DOI: 10.31866/2616-7581.6.1.2023
Popis: The purpose of the article is to highlight the Ukrainian New Year’s Carnival rite Malanka, which is best preserved today in the Carpathian region, primarily in the Bukovyna and Galician parts of the Hutsulshchyna region; to characterize the main elements of the ritual performance and to reconstruct it using ethnographic sources collected by students of the Folklore Department of the Rivne State Institute of Culture (now Rivne State University of the Humanities) in the 1980s and 1990s. Research methodology. In the process of searching and analyzing the relevant literature, music-theoretical and source studies methods were used. In the process of collecting folklore and ethnographic material on the state of the Malanka traditions’ preservation, field methods were used, including interviews, observation, etc. with further primary processing of materials in the conditions of a field folklore expedition, decoding (transcribing), archiving of materials and direct rehearsal and stage performance reconstruction. The comparative and analytical method was used to substantiate the conclusions. Scientific novelty of the research. The article reveals the role and significance of the New Year’s Carnival rite Malanka and its influence on the formation of spiritual culture in the student community. Conclusions. In the Ukrainian traditional culture, such a New Year’s Carnival rite as Malanka makes it possible to realize the unity of man and nature. This holiday, in its essence, reflects the worldview of Ukrainians and emphasizes their identity and originality among other Slavic peoples. In the past, it served as a censor of moral norms, actions and behaviour of peasant community members. Unfortunately, the object under study has already passed into the phenomena of entertaining staged carnival and mask culture and has lost its deep semantics. That is why it is so important to reconstruct this example of the spiritual culture of the ancient Slavs in order not to break the connection between the culture of ancient ancestors and the present.
Мета дослідження – висвітлити український новорічно-карнавальний обряд «Маланка», який на сьогодні найкраще зберігся в Карпатському регіоні, насамперед на буковинській та галицькій частині Гуцульщини; схарактеризувати основні елементи обрядового дійства та здійснити його реконструкцію з використанням етнографічних джерел, зібраних студентами кафедри фольклору Рівненського державного інституту культури (нині РДГУ) на межі 1980-х – 1990-х років. Методологія дослідження. У процесі пошуку й аналізу відповідної літератури застосовано музично-теоретичний та джерелознавчий методи. В процесі збору фольклорно-етнографічного матеріалу щодо стану збереження традиції «маланкування» застосовано польові методи, зокрема інтерв’ювання, спостереження та ін. з подальшою первинною обробкою матеріалів в умовах польової фольклорної експедиції, розшифровкою (транскрибуванням), архівуванням матеріалів та безпосередньою репетиційно-сценічною виконавською реконструкцією. Для обґрунтування висновків використано порівняльно-аналітичний метод. Наукова новизна дослідження. У статті розкривається роль та значення новорічно-карнавального обряду «Маланка» та його вплив на формування духовної культури у студентському колективі. Висновки. В українській традиційній культурі такий новорічно-карнавальний обряд, як «Маланка», дає змогу усвідомити єднання людини та природи. Це свято, по своїй суті, відображає світогляд українців, підкреслює їхню самобутність та своєрідність серед інших слов’янських народів. У минулому воно виконувало роль цензури моральних норм, вчинків і поведінки членів селянської громади. На жаль, досліджуваний об’єкт вже перейшов до явищ розважальної постановочної карнавально-маскової культури і втратив свою глибинну семантику. Тому так важливо здійснювати реконструкцію цього зразка духовної культури давніх слов’ян, щоб не перервати зв’язок між культурою далеких пращурів і сьогоденням.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: