О ПРИРОДЕ ЦИКЛОВ В ГЕНЕЗИСЕ САМОРАЗВИВАЮЩИХСЯ СИСТЕМ: СОЦИАЛЬНО-ФИЛОСОФСКИЙ АСПЕКТ
Jazyk: | ruština |
---|---|
Rok vydání: | 2013 |
Předmět: | |
Zdroj: | INTELLECT. PERSONALITY. CIVILIZATION; № 11 (2013): ; 34-42 ИНТЕЛЛЕКТ. ЛИЧНОСТЬ. ЦИВИЛИЗАЦИЯ; № 11 (2013): ; 34-42 ІНТЕЛЕКТ.ОСОБИСТІСТЬ.ЦИВІЛІЗАЦІЯ; № 11 (2013): Черговий випуск; 34-42 |
ISSN: | 2079-4835 |
Popis: | Мета. Перевірка гіпотези про інтерференційну природу макроциклів систем, що саморозвиваються. Методика. Історичний метод; кількісне моделювання; спектральний аналіз, що заснований на Фур'є перетвореннях літопису подій з історії науки і техніки з 1669 до 2010 років.Результати. Виявлено три частоти (з періодами в 19±1, 74±6 і 280±40 років), що домінували в спектрі літопису відкриттів хімічних елементів за останні три з половиною століття. Детальний аналіз цього спектра надав підстави інтерпретувати природу довгих циклів як результат взаємодії (інтерференції) більш високочастотних феноменів. Інакше, «довгі» цикли (у нашому випадку це процеси з періодами в 74±6 і 280±40 років) можуть формуватися за рахунок особливої синхронізації більш короткоживучих випадковостей (у нашому випадку це процеси з періодами близько 19±1 років, котрі можуть бути порівнянні з середнім часом активної роботи окремого дослідника в науці). При цьому за рахунок такої інтерференції коротких циклів (тобто за рахунок взаємного посилення або придушення реально існуючих «короткоживучих» систем) створюється лише певна схильність (деякий потенційний підйом або спад у майбутньому, істотно віддаленому від сьогодення). Аналіз літопису та його спектра показав, що, як правило, проходить багато коротких циклів, перш ніж якийсь випадок (поодинока та неповторна подія) цю схильність-можливість реалізує, виявить і структурує. Таким чином, короткострокове внутрішньосистемне взаємне пригнічення елементів (або їх взаємне посилення) може розглядатися як один із провідних чинників у формуванні тривалих циклів (макроциклів) великих систем, що саморозвиваються. Objective. To test the hypothesis about the interferential nature of macro cycles of selfdeve¬loping systems. Methods. Historical method; quantitative modeling; spectrum analysis based on Fourier transforms of the chronicle of scientific and technical history events from 1669 to 2010 years.Results. Three frequencies (with the periods of 19±1, 74±6 and 280±40 years) dominating in the spectrum of chronicle of chemical elements discoveries of the last three and a half centuries were revealed. After detail analysis, the spectrum made it possible to interpret the long cycles nature as the result of higher frequencies phenomena interaction (interference). In other words, «long» cycles (in the present case, they are processes of 74±6 and 280±40 years) may be formed due to a special synchronization of short-term chances (in the present case, they are 19-year periods which may correspond to an average time of a scientist’s active work on a problem). Due to this short cycles interference (i.e. due to a reciprocal enhancement or oppression of existing «short-termed» systems), only a certain predisposition is created (a potential rise or fall in the long run). The analysis of the chronicle and its spectrum has shown that, as a rule, a lot of cycles should happen before a random chance (a single and unique event) can realize, demonstrate and structuralize this predisposition-possibility. Therefore, a short-term reciprocal suppression of the elements inside a system (or their reciprocal enhancement) can be considered to be one of the leading factors for forming long cycles (macrocycles) of large self-developing systems. Scientific novelty. Quantitative characteristics of semantic cycles spectrum of scientific communities were obtained for the first time.Practical value. The results may be used for non-linear social processes prognostication, including science and technology development forecasting. Цель. Проверка гипотезы об интерференционной природе макроциклов саморазвивающихся систем.Методика. Исторический метод; количественное моделирование; спектральный анализ, основанный на преобразованиях Фурье летописи событий из истории науки и техники с 1669 по 2010 год.Результаты. Обнаружены три частоты (с периодами в 19±1, 74±6 и 280±40 лет), которые доминировали в спектре летописи открытий химических элементов за последние три с половиной столетия. Детальный анализ этого спектра дал основания интерпретировать природу длинных циклов как результат взаимодействия (интерференции) более высокочастотных феноменов. Иначе говоря, «длинные» циклы (в нашем случае это процессы с периодами в 74±6 и 280±40 лет) могут формироваться за счёт особой синхронизации более «короткоживущих» случайностей (процессы с периодами около 19±1 год, которые сопоставимы со средним временем активной работы отдельного исследователя в науке). При этом за счет такой интерференции коротких циклов (то есть за счет взаимного усиления или подавления реально существующих «короткоживущих» систем) создаётся всего лишь определенная предрасположенность (некий потенциальный подъём или спад в будущем, существенно удалённом от настоящего). Анализ летописи и её спектра показал, что, как правило, проходит много коротких циклов, прежде чем некий случай (единичное и неповторимое событие) эту предрасположенность-возможность реализует, проявит и структурирует. Таким образом, краткосрочное внутрисистемное взаимоподавление элементов (либо их взаимо¬усиление) может рассматриваться как один из ведущих факторов в формировании длительных циклов (макроциклов) больших саморазвивающихся систем.Научная новизна. Впервые получены количественные характеристики спектров семантических циклов научных сообществ.Практическая значимость. Результаты могут быть использованы при нелинейном прогнозировании социальных процессов, в том числе прогнозировании развития науки и техники. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |