Інструментарій архівної інтернет-комунікації в аспекті розвитку соціальних мереж

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Ukrainian Journal on Library and Information Science; No. 9 (2022); 138-147
Украинский журнал по библиотековедению и информационным наукам; № 9 (2022); 138-147
Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук; № 9 (2022); 138-147
ISSN: 2616-7654
2617-8427
DOI: 10.31866/2616-7654.9.2022
Popis: The maximum use of Internet communication by archival institutions can ensure two-way interaction between the archive and users of its services. In this Internet ecosystem, the archive will have a timely relationship with the society, and through the prism of this relationship, the archival institution will have the opportunity to self-promote, create a new image among the Internet audience and attract potential donors. This effectiveness can be achieved through its own, unique content on online platforms that are part of the network Internet communication system of the archival institution. The aim of the article is to determine effective means of archival Internet communication through the prism of social network accounts. The research methodology is based on the use of general scientific methods, namely synthesis, description, explanation, analysis, and comparison. Scientific novelty. The study describes the content of social network accounts of Ukrainian archival institutions, and provides recommendations for its improvement to advance archival Internet communication. The study is based on the social network accounts of the archives (Facebook, Instagram, Twitter, YouTube) as a source of archival Internet communication. The network activity of 9 central state archives, 24 state regional archives, and the State Archive of Kyiv is analysed. For comparison, the article provides an analysis of the social networks of the US National Archives through which network Internet communication is carried out. The study showed that 9 central archives, 24 regional archives, and the State Archive of Kyiv had Facebook accounts, there are 16 archival institutions on Instagram, 17 on YouTube, and 2 on Twitter. Conclusions. Thus, archival institutions can accumulate their potential to produce quality, interesting, and most importantly unique content in one of the social networks to achieve maximum results in promoting their page on the social network. It is proposed to actively promote Facebook accounts, as the starting data of profiles of this social network are the highest given the number of subscribers and the experience of page administration.
Максимальне використання архівними установами інтернет-комунікації може забезпечити двосторонню взаємодію між архівом і користувачами її послуг. У цій інтернет-екосистемі відбуватиметься своєчасний взаємозв’язок архіву із суспільством, через призму цього взаємозв’язку архівна установа отримає можливість самореклами, створення нового іміджу серед інтернет-аудиторії і залучення потенційних донорів. Така результативність може бути досягнута через власний унікальний контент на онлайн-платформах, що входять до системи мережевої інтернет-комунікації архівної установи. Метою дослідження є визначення ефективних засобів архівної інтернет-комунікації через призму акаунтів у соціальних мережах. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових методів, а саме синтезу, опису, пояснення, аналізу, порівняння. Наукова новизна. У дослідженні схарактеризовано контент акаунтів соціальних мереж українських архівних установ, подано рекомендації щодо його удосконалення для поліпшення архівної інтернет-комунікації. За основу дослідження взято акаунти соціальних мереж архівів (Facebook, Instagram, Twitter, YouTube) як джерело архівної інтернет-комунікації. Було проаналізовано мережеву активність 9 центральних державних архівів, 24 державних обласних архіви і Державний архів м. Києва. Для порівняння проведено аналіз соціальних мереж Національних архівів США, за допомогою яких здійснюється мережева інтернет-комунікація. Дослідження показало, що 9 центральних архівів, 24 обласні архіви та архів у м. Києві мають акаунти у Facebook, 16 архівних установ присутні в Instagram, YouTube – 17 каналів, у Twitter представлено 2 архіви. Висновки. Отже, архівні установи можуть акумулювати свій потенціал для продукування якісного, цікавого, а головне – унікального контенту в одній із соціальних мереж, щоб досягти максимальних результатів у популяризації своєї сторінки у соціальній мережі. Пропонується активно займатися просуванням акаунтів у Facebook, оскільки стартові дані профілів у цій соціальній мережі є найбільш високими, враховуючи кількість підписників і наявний досвід адміністрування сторінок.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: