Особливості виявлення специфічної урогенітальної інфекції у пацієнток з апоплексією яєчника

Autor: Hladchuk, I. Z., Nazarenko, O. Ya., Dymytrova, N. A.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Bukovinian Medical Herald; Vol. 16 No. 4 (64) (2012); 53-57
Буковинский медицинский вестник; Том 16 № 4 (64) (2012); 53-57
Буковинський медичний вісник; Том 16 № 4 (64) (2012); 53-57
ISSN: 1684-7903
2413-0737
Popis: Object. A study of the specific characteristics of infecting with specific urogenital infections of patients with ovarian apoplexy (OA). Material and methods. The diagnosis of specific urogenital infections (chlamydial, mycoplasmal, ureaplasmal, herpetic) in 90 patients with OA in the excretory cervical canal and blood serum was carried out by means of the methods of the immune-enzyme analysis (IEA) and the polymerase chain reaction (PCR); the walls of the cystic hemorrhagic formation in the ovarian tissue (CHFOT) in 45 cases was carried out by means of the reaction of direct immunofluorescence. Results. Specific flora – Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum and Chlamydia trachomatis were detected in the subjects with OA, employing the PCR method of the cervical mucus. The following antigens were most frequently detected in the patients’ cervical canal: Chlamydia trachomatis – 78,9 % of the subject, Mycoplasma hominis and Ureaplasma urealyticum – in 30,0 % and 26,4 % of the subjects respectively. The studies carried out by means of the IEA-method in the blood serum enabled to reveal the largest group of women with an elevated level of IgG to Chlamydia trachomatis – in 33 (36,7 %) patients with OA, in 16 (17,7 %) IgG to Chlamydia trachomatis + IgG to Mycoplasma hominis and in 14 (15,6 %) – IgG to Chlamydia trachomatis + Ig to Ureaplasma urealiticum. All the 10 (11,1 %) women with the presence of "vesicular eruption" on the ovaries and peritoneum underwent a blood analysis by means of the PCR method for herpetic infection, the result turned out to be positive in all the cases. The number of cases of chlamydial-mycoureaplasmal associations considerably increases in these persons – 60,0-70,0 %. Using the method of IEA IgG and IgA to C. trachomatis detected in these groups in 48,3 % of the patients and IgG to Mycoplasma hominis in 15 % in steadily elevated titers made it possible to arrive at a conclusion that a persistent detection of antibodies proves the presence of infection nidi in the ovaries in case of OA accompanied with a blood loss of over 200 ml. Conclusion. Ovarian apoplexy develops against a background of an exacerbation of chronic associated chlamydial, myco- or ureaplasmal infection. Clinical cases of OA accompanied with a moderate or considerable intraperitoneal blood loss are largely connected with an exacerbation of the chronic associated specific infection – C. trachomatis and M. hominis.
С целью обнаружения связи между апоплексией яичника (АЯ) и инфекционно-воспалительными заболеваниями половых органов, вызванными специфической урогенитальной микрофлорой, нами было обследовано 90 больных с внутрибрюшными кровотечениями яичникового происхождения. У исследуемых пациенток проводилась диагностика наличия хламидийной, мико-, уреаплазменной и герпетической инфекции в сыворотке крови и в мазке из цервикального канала, которую осуществляли методами иммуноферментного анализа и полимеразной цепной реакции (ПЦР); в тканях стенки кистозного геморрагического образования яичника (КГОЯ) наличие исследуемых микроорганизмов изучали с помощью реакции прямой иммунофлуоресценции. Установлено, что апоплексия яичника в большинстве случаев развивается на фоне обострения хронической ассоциированной хламидийной, мико- или уреаплазменной инфекции. Клинические случаи апоплексии яичника, сопровождающейся умеренной или значительной внутрибрюшной кровопотерей, в большинстве случаев связаны с обострением хронической ассоциированной специфической инфекции — C. trachomatis і M. hominis. Наибольший уровень инфицированности специфическими микроорганизмами обнаружен у больных с макроперфорациями эндометриоидных кист, что может быть обусловлено не только этиологической ролью инфекционного фактора, но и значительным иммуносупрессивным влиянием эндометриоза на естественную резистентность.
З метою виявлення зв’язку між апоплексією яєчника (АЯ) й інфекційно-запальними захворюваннями статевих органів, спричиненими специфічною урогенітальною мікрофлорою, нами обстежено 90 пацієнтів із внутрішньочеревними кровотечами яєчникового походження. У досліджуваних пацієнток проводилася діагностика наявності хламідійної, міко-, уреаплазмової та герпетичної інфекції в сироватці крові й у мазку із цервікального каналу, що здійснювали методами імуноферментного аналізу й полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). У тканинах стінки кістозного геморагічного утворення яєчника (КГУЯ) наявність досліджуваних мікроорганізмів вивчали за допомогою реакції прямої імунофлуоресценції. Встановлено, що апоплексія яєчника в більшості випадків розвивається на тлі загострення хронічної асоційованої хламідійної, мікоабо уреаплазмової інфекції. Клінічні випадки апоплексії яєчника, що супроводжуються помірною або значною внутрішньочеревною крововтратою, здебільшого пов’язані із загостренням хронічної асоційованої специфічної інфекції – C. trachomatis і M. hominis. Найбільший рівень інфікованості специфічними мікроорганізмами виявлений у пацієнтів із макроперфораціями ендометріоїдних кіст, що може бути зумовлено не тільки етіологічною роллю інфекційного чинника, але й значним імуносупресивним впливом ендометріозу на природну резистентність.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: