Clearing of the expressive acceptance mandoline to instrumental type in works of A.Vivaldi and W.Mozart
| Autor: | Oliynyk, Alexander |
|---|---|
| Jazyk: | ukrajinština |
| Rok vydání: | 2019 |
| Předmět: |
виразні прийоми мандолінної гри
інструменталізм домри і мандоліни стиль мандолінної виразності звучання в музиці бароко стиль мандолінного звучання у віденьських класиків музичний стиль выразительные приемы мандолинной игры инструментализм домры и мандолины стиль мандолинной выразительности звучания в музыке барокко стиль мандолинного звучания у венских классиков музыкальный стиль expressive acceptance mandolin plays instrumental art of domra and mandolins style of mandolin expressiveness in sounding to music baroque style mandolin sounding beside Viennese classicist music style |
| Zdroj: | National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald; № 1 (2019) Вестник Национальной академии руководящих кадров культуры и искусств; № 1 (2019) Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв; № 1 (2019) |
| ISSN: | 2226-3209 2409-0506 |
| Popis: | Метою цього дослідження є висвітлення композиційних і виконавсько-виразних особливостей творів А.Вівальді й В.Моцарта як тих, що живлять впливову неокласичну лінію музики ХХ сторіччя, а також модерн-авангард вказаного Новітнього часу в особах моцартіанців А. Шенберга і А.Веберна як представників Нововіденьської школи й Нової музики минулого сторіччя й сучасності. Методологічною основою роботи є інтонаційний підхід школи Б .Асаф'єва в Україні із властивим йому лінгвістико-культурологічним аспектом трактування музикознавчого методу, з опорою на аналітико-структурний принцип і опорою на порівняльні стилістичні характеристики, герменевтично-інтерпретаційний ракурс музичної семіотики й подальших розробок того в працях І.Ляшенка, О.Сокола, О. Маркової, І.Зінків, у працях автора цього дослідження та ін. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українському музикознавстві здійснено музикознавчий аналіз творів для мандоліни А.Вівальді й Моцарта – в контексті розуміння спорідненості цього інструмента й шляхетської домри українського творчого вжитку. Висновки. В проаналізованому Концерті для мандоліни А. Вівальді виділяється уникнення в тематизмі мелодики оперного типу чи речитативно-драматичного характеру, що нерідко трапляється в його скрипкових Концертах. Мандолінний тематизм більше тяжіє до узагальненості (і навіть до архетиповості) риторичних складових тем. Камерний колорит звучання мандоліни у творах В.Моцарта зближує його з камерно-салонним типом музикування ренесансної доби. Моцартівський досвід використання мандоліни намічає шлях еволюції цього інструмента й домри, як його українського аналога, у ХХ ст. й сучасності. Останнє виразилося в характерній образній тенденції творчості: поєднання ліричної індивідуалізації та колористики звукозображальності. Целью данного исследования является освещение композиционных и исполнительски-выразительных особенностей произведений А.Вивальди и В.Моцарта как тех, которые питают влиятельную неоклассическую линию музыки ХХ века, также модерн-авангард указанного объема Новейшего времени в лице моцартианцев А.Шенберга и А.Веберна как представителей Нововенской школы и Новой музыки минувшего века и современности. Методологической основой работы является интонационный подход школы Б.Асафьева в Украине с присущим ему лингвистико-культурологическим аспектом трактовки музыковедческого метода, с опорой на аналитико-структурный принцип и опорой на сравнительные стилистические характеристики, герменевтично-интерпретационный ракурс музыкальной семиотики и дальнейших разработок его в трудах И.Ляшенко, А.Сокола, Е. Марковой, И.Зинкив, в работах автора данного исследования и др. Научная новизна работы проявляется в том, что впервые в украинском музыковедении осуществлен музыковедческий анализ произведений для мандолины А.Вивальди и Моцарта – в контексте понимания родственности этого инструмента и аристократической домры украинского творческого обихода. Выводы. В проанализированном Концерте для мандолины А. Вивальди выделяется избегание в тематизме мандолины мелодики оперного типа или речитативно-драматичного характера, что нередко встречается в его скрипичных Концертах. Мандолинный тематизм более тяготеет к обобщенности (и даже к архетипичности) риторических слагаемых тем. Камерный колорит звучания мандолины в произведениях В.Моцарта сближает его с камерно-салонным типом музицирования ренессансной поры. Моцартовский опыт использования мандолины намечает путь эволюции этого инструмента и домры, как его украинского аналога, в ХХ ст. и в современности. Последнее выразилось в характерной образной тенденции: объединение лирической индивидуализации и колористики звукозобразительности. The Purpose given studies is an illumination composition and performance-expressive particularities of the works of A.Vivaldi and W.Mozart as that, which supply the influential neoclassical line musics XX century, also style of modern-vanguard of the specified volume of the most Latest time on behalf of followers A.Schänberg and A.Webern as representatives New Wien schools and New music of the past age and contemporaneity. Methodology of the work is intonation approach of the school B.Asafiev in Ukraine with inherent him linguistics- culturology aspect of the interpretation musicology method, with handhold on analyst-structured principle and handhold on comparative stylistic features, hermeneutics-interpretation the foreshortening of the music semiotics " intonation dictionary of the epoch" on Asafiev and further developments in work A.Sokol, E. Markova and others. Scientific novelty of the work reveals itself in that for the first time in Ukrainian musicology is realized musicology analysis of the works for mandolin A.Vivaldi and Mozart - in context of the understanding ties of blood this instrument and aristocratic domra to ukrainian creative everyday life. The Findings. In analyzed Concerto for mandolin A. Vivaldi stands out absence in тематизме mandolins of the melodies of the operatic type or of the recitative-dramatic character that quite often meets in his Violin Concertos. Mandoline themes more gravitate to generalization (and even to archetypes) rhetorical composed that. The chamber coloring of sounding mandolin in works W.Mozart approaches him with the chamber-salon type of musical play of renaissance times. Mozart experience of the use the mandolin marks the way to evolutions of this instrument and domra, as his Ukrainian analog, in XX ct. and in contemporaneity. The last was expressed in typical figurative trend: association to lyrical personalization and coloring type in phone picture. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|