Оцінка ефективності схем тривалого комплексного лікування хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки у поєднанні з ренопаренхіматозною артеріальною гіпертензією

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2023
Předmět:
Zdroj: Modern Gastroenterology; No. 2 (2023); 5-13
Современная гастроэнтерология; № 2 (2023); 5-13
Сучасна гастроентерологія; № 2 (2023); 5-13
ISSN: 1727-5725
2521-649X
Popis: Objective — to evaluate the effectiveness and safety of the use of original schemes of complex treatment of patients with non‑alcoholic fatty liver disease (NAFLD) and renal parenchymal arterial hypertension (RPAH). Materials and methods. Investigation involved 45 patients with NAFLD and RPAH grade 2. The state of the liver was assessed with ultrasound examination. Liver steatosis, inflammation and fibrosis were evaluated with the use of FibroMax test (France). Blood biochemistry was analyzed with the standard generally accepted methods: lipids, aminotransferases, gamma‑glutamyl transpeptidase (GGTP), glucose, glycosylated hemoglobin, insulin, HOMA index, glomerular filtration rate (GFR) were determined according to the CKD‑EPI formula. Blood Levels of cytokeratin‑18, adiponectin, fetuin A, tumor necrosis factor‑α, and interleukin‑6 were determined by ELISA. The indicators of malondialdehyde and diene conjugates and superoxide dismutase were determined by spectrophotometry. Patients were divided into two groups. Group Apatients (n=23) received losartan 25—50mg/day in combination with indapamide 1.5—2.5 mg and atorvastatin 10—20 mg/day for 12 months. Group Bpatients (n=22) received extended complex treatment (ECT) losartan 25—50 mg/day in combination with indapamide 1.5—2.5 mg and atorvastatin 10—20 mg/day in combination with complex ω‑3 polyunsaturated fatty acids in adose of 2 g/day and ursodeoxycholic acid (UDCA) in adose of 10 mg/kg/day for 12months. Results. Both regimens of 12‑month complex treatment of patients with NAFLD and RPAH effectively improved parameters of blood pressure, carbohydrate, lipid metabolism, renal function, inflammation and oxidative stress indicators. There was no significant difference in the effects on anthropometric indicators and systolic BP (p>0.05). Meanwhile, there was asignificant difference in favor of ECT according to the diastolic BP— the difference in the shift of the indicator was 2.213 mm Hg (p0.05). There was also asignificant difference between shifts in glycosylated hemoglobin in favor of the ECT scheme, the difference was 0.197% (p0.05). The difference in blood creatinine and GFR shifts was significant and was 6.806 mol/L and 6.156 ml/min/1.73 m2, respectively (p0.05). Conclusions. The treatment scheme of a12‑month complex treatment with the addition of ω‑3 polyunsaturated fatty acids 2 g/day and UDCA 10 mg/kg/day is more effective in terms of impact on clinical and laboratory indicators.  
Мета— оцінити ефективність та безпечність застосування оригінальних схем комплексного лікування пацієнтів знеалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) та ренопаренхіматозною артеріальною гіпертензією (РПАГ). Матеріали та методи. Обстежено 45 хворих на НАЖХП зРПАГ 2 ступеня. Для діагностики стану печінки використовували ультразвуковий метод дослідження. Увсіх пацієнтів стеатоз, запалення та фіброз печінки вивчали за допомогою тесту «ФіброМакс» (Франція). Біохімічні показники крові визначали за стандартними загальноприйнятими методиками, швидкість клубочкової фільтрації— за формулою CKD‑EPI, рівень цитокератину‑18, адипонектину, фетуїну А, фактора некрозу пухлини α та інтерлейкіну‑6 укрові— методом імуноферментного аналізу, вміст малонового діальдегіду, дієнових кон’югатів та супероксиддисмутази— при проведенні спектрофотометрії. Пацієнтів розділили на дві групи. Пацієнти групи А (n=23) отримували лозартан удозі 25—50 мг/добу, індапамід удозі 1,5—2,5 мг іаторвастатин удозі 10—20 мг/добу протягом 12міс, пацієнти групи Б (n=22)— розширене комплексне лікування (РКЛ): лозартан удозі 25—50 мг/добу, індапамід удозі 1,5—2,5 мг іаторвастатин удозі 10—20 мг/добу, атакож препарат ω3‑поліненасичених жирних кислот удозі 2 г/добу та урсодезоксихолевої кислоти удозі 10 мг/кг маси тіла на добу протягом 12 міс. Результати. Обидві схеми 12‑місячного комплексного лікування пацієнтів з НАЖХП та РПАГ ефективно впливали на показники артеріального тиску (АТ), вуглеводний і ліпідний обмін, ниркову функцію, показники запалення та оксидантного стресу. Статистично значущої різниці за впливом на антропометричні показники і систолічний АТ не виявлено, тоді як у групі Б зміна діастолічного АТ була статистично значущо більшою на 2,213 мм рт.ст. (p0,05). Виявлено статистично значущу різницю зсувів рівня глікозильованого гемоглобіну на користь схеми РКЛ (0,197%, p0,05). Різниця зсувів вмісту креатиніну в крові та швидкості клубочкової фільтрації була статистично значущою і становила 6,806 мкмоль/л та 6,156 мл/(хв·1,73 м2) відповідно (p0,05). Висновки. Схема 12‑місячного комплексного лікування здодаванням ω3‑поліненасичених жирних кислот удозі 2 г/добу та урсодезоксихолевої кислоти удозі 10 мг/кг маси тіла на добу єефективнішою щодо впливу на клініко‑лабораторні показники.  
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: