Trabecular bone score and vertebral fracture assessment in portuguese premenopausal women with hyperthyroidism

Autor: Paula Gouveia dos Santos Barbosa, Ana, Rui Guerreiro Mascarenhas, Mário, Diamantino Pires Bicho, Manuel, Manuel Gouveia de Oliveira, António
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: PAIN, JOINTS, SPINE; Том 10, № 2 (2020); 65-71
Боль. Суставы. Позвоночник-Bolʹ, sustavy, pozvonočnik; Том 10, № 2 (2020); 65-71
Біль. Суглоби. Хребет-Bolʹ, sustavy, pozvonočnik; Том 10, № 2 (2020); 65-71
ISSN: 2224-1507
2307-1133
Popis: Hyperthyroidism is a risk factor for reduced bone mineral density (BMD) and osteoporotic fractures. Vertebral fracture assessment (VFA) detects vertebral fractures and trabecular bone score (TBS) is an index of bone microarchitecture. We aimed to evaluate the effects of hyperthyroidism on BMD, soft body tissue composition, prevalence of silent vertebral fractures and TBS. Eighty Portuguese premenopausal women were divided and matched in overt hyperthyroidism (n = 40) and control (n = 40) groups. BMD (g/cm2) at lumbar spine, hip, radius 33 % and whole body and the total body masses (kg) were studied by DXA. VFA was used to detect fractures and those were classified by Genant’s semiquantitative method and confirmed by X-ray. TBS was obtained from lumbar spine DXA images. No patient had previously been treated for hyperthyroidism, osteoporosis or low bone mass. Adequate statistical tests were used. In the hyperthyroidism group, the mean BMD (total hip, femoral neck and whole body), the total lean mass and TBS were significantly lower; according to ISCD classification, there was a trend for a higher prevalence of low BMD; vertebral fractures were significantly higher. These results suggest that in a group of hyperthyroid premenopausal women there are significantly lower BMD, lean mass and TBS. The prevalence of silent vertebral fractures is also significantly higher.
Гипертиреоз является фактором риска снижения минеральной плотности костной ткани (МПКТ) и возникновения остеопоротических переломов. Оценка вертебральных переломов (ОВП) помогает диагностировать вертебральный перелом, а показатель качества трабекулярной костной ткани (ТКТ) — оценить костную микроархитектуру. Мы поставили себе цель оценить влияние гипертиреоза на МПКТ, состав мягких тканей тела, частоту «немых» (невыявленных) вертебральных переломов и ТКТ. 80 пременопаузальных португальских женщин были распределены в группу пациентов с подтвержденным гипертиреозом (n = 40) и контрольную группу (n = 40). МПКТ (г/см2) поясничного отдела позвоночника, бедренной кости, 33 % лучевой кости, всего скелета исследовали с помощью двухэнергетической рентгеновской абсорбциометрии (ДРА) с учетом массы тела (кг) пациентов. ОВП применялась для диагностики переломов, которые впоследствии классифицировали с применением полуколичественного метода Женанта и подтверждали с помощью рентгенографии. Показатель ТКТ получали с помощью ДРА поясничного отдела позвоночника. Ни один пациент ранее не получал лечения по поводу гипертиреоза, остеопороза или пониженной костной массы (остеопении). Полученные результаты подтверждались статистическими подсчетами. В группе пациентов с гипертиреозом средняя МПКТ (МПКТ бедренной кости, шейки бедренной кости, всего скелета), общая обезжиренная масса и ТКТ были достоверно ниже, чем в контрольной группе; согласно классификации Международной ассоциации клинической денситометрии (ISCD), отмечалась тенденция к большей частоте снижения МПКТ; количество вертебральных переломов также достоверно возрастало. Эти результаты свидетельствуют о том, что в группе пременопаузальных женщин с гипертиреозом показатели МПКТ, обезжиренной массы и ТКТ являются достоверно более низкими. Частота «немых» вертебральных переломов также достоверно выше.
Гіпертиреоз є фактором ризику зниження мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) та виникнення остеопоротичних переломів. Оцінка вертебральних переломів (ОВП) допомагає діагностувати вертебральний перелом, а показник якості трабекулярної кісткової тканини (ТКТ) — оцінити кісткову мікроархітектуру. Ми поставили собі за мету оцінити вплив гіпертиреозу на МЩКТ, склад м’яких тканин тіла, частоту «мовчазних» (невиявлених) вертебральних переломів і ТКТ. 80 пременопаузальних португальських жінок були розподілені в групи пацієнтів з підтвердженим гіпертирео­зом (n = 40) і контрольну групу (n = 40). МЩКТ (г/см2) поперекового відділу хребта, стегнової кістки, 33 % променевої кістки, усього скелета досліджували за допомогою двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії (ДРА) з урахуванням маси тіла (кг) пацієнтів. ОВП застосовувалась для діагностики переломів, що згодом класифікували за напівкількісним методом Женанта та підтверджували за допомогою рентгенографії. Показник ТКТ отримували за допомогою ДРА поперекового відділу хребта. Жоден пацієнт раніше не отримував лікування щодо гіпертиреозу, остеопорозу або зниженої кісткової маси (остеопенії). Отримані результати підтверджувалися статистичними підрахунками. У групі пацієнтів з гіпертиреозом середня МЩКТ (МЩКТ стегнової кістки, шийки стегнової кістки, усього скелета), загальна знежирена маса та ТКТ були вірогідно нижчими, ніж у контрольній групі; згідно з класифікацією Міжнародної асоціації клінічної денситометрії (ISCD), відзначалася тенденція до більшої частоти зниження МЩКТ; кількість вертебральних переломів також вірогідно зростала. Ці результати свідчать про те, що в групі пременопаузальних жінок з гіпертиреозом показники МЩКТ, знежиреної маси та ТКТ є вірогідно нижчими. Частота «мовчазних» вертебральних переломів є також вірогідно вищою.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: