Features of maintenance of asthma control in adolescents in the period of the clinical well-doing

Autor: Koloskova, O. K., Shahova, O. O.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2015
Předmět:
Zdroj: Сучасна педіатрія; № 7(71) (2015): Сучасна педіатрія; 76-79
Современная педиатрия; № 7(71) (2015): Современная педиатрия; 76-79
Sovremennaya pediatriya; № 7(71) (2015): Sovremennaya pediatriya; 76-79
ISSN: 1992-5913
2412-4508
Popis: Goal. To investigate the effectiveness of asthma control and to determine risk of its loss in adolescents in clinical remission period, depending on the severity of the disease, and to make a cluster model of the control of this disease of childhood. Materials and methods. The probability of keeping control of the disease and the risk of its loss in the period of remission for the varying severity of asthma was analyzed in 43 adolescents suffering from asthma in a state of clinical well-being. Two asthma control questionnaires were used: ACT-test (astma control test) — which allowed in the presence of 25 points to verify the complete asthma control, 20–24 — partial, less than 20 points — the lack of control over the disease; and GINA-test that reflected in adolescents the same level of control in the presence of the 6 points, 7–9 and 10 points or more respectively. Results. It was shown that adolescents with moderate severity of the disease had more common tendency to achieve full control over the disease, and rarely — lost control during the survey using ACT-test. While the use of GINA-test to assess the level of control made the contradictory results that were more dependent on unaccounted factors than on the severity of asthma before the start of the control treatment. Cluster of adolescents with insufficient control of symptoms was characterized by the increased bronchial hyperresponsiveness and markers of bronchial inflammation. Conclusion. In the period of clinical well-being risk of loss of control of the disease (according to the ACT-test) increased three times in adolescents who suffer from severe persistent asthma compared with their peers with medium-severe form of the disease. In case of the presence of the signs of subclinical inflammation in the bronchi and their hyperresponsiveness in adolescents with severe asthma but with the signs of the clinical well-being, doctor should consider the appointment of the base treatment. Key words: bronchial asthma, adolescents, bronchial lability, hyperreactivity, hyperresponsiveness.
Цель: исследовать эффективность контроля бронхиальной астмы (БА) и определить прогностический риск его удержания у подростков в периоде клинической ремиссии в зависимости от тяжести течения заболевания; создать кластерную модель уровня контроля данной патологии детского возраста. Пациенты и методы. Проведено комплексное обследование 43 детей подросткового возраста, болеющих БА и находящихся в состоянии клинического благополучия. Проанализирована вероятность удержания контроля над заболеванием и риска его утраты в периоде ремиссии при разной степени тяжести БА. Для оценки контроля БА использовали два вопросника: АСТ-тест позволял при наличии у ребенка 25 баллов верифицировать полный контроль БА, 20–24 — частичный, меньше 20 баллов — отсутствие контроля; GINA-тест отражал приведенные уровни контроля при наличии у подростков 6, 7–9, 10 и более баллов соответственно. Результаты. У подростков со среднетяжелым заболеванием чаще выявляется тенденция к достижению полного контроля БА и реже — к его утрате при анкетировании за АСТ-тестом. Использование GINA-теста для оценки уровня контроля дает противоположные результаты, что в большей степени зависит от неучтенных факторов, чем от тяжести астмы до начала контролирующей терапии. Кластер подростков с недостаточным контролем симптомов характеризируется гипервоспримчивостью бронхов и маркерами их воспаления. Выводы. У подростков с тяжелой персистирующей БА в периоде клинического благополучия втрое увеличивается риск утраты контроля над заболеванием (за результатами АСТ-теста) по сравнению со сверстниками со среднетяжелой формой заболевания. При наличии признаков субклинического воспалительного процесса в бронхах и их гипервосприимчивости у подростков с тяжелой БА, но с признаками клинического благополучия, нужно рассматривать вопрос о назначении базисного лечения. Ключевые слова: бронхиальная астма, подростки, лабильность бронхов, гиперреактивность, гипервосприимчивость.
Мета: дослідити ефективність контролю бронхіальної астми (БА) та визначити прогностичний ризик його втримання у підлітків у періоді клінічної ремісії залежно від важкості перебігу захворювання; створити кластерну модель рівня контролю даної патології дитячого віку. Пацієнти і методи. Проведене комплексне обстеження 43 дітей підліткового віку, що хворіють на БА та знаходяться у стані клінічного благополуччя. Проаналізовано вірогідність утримання контролю захворювання та ризику його втрати у періоді ремісії за різного ступеня тяжкості БА. Для оцінки контролю БА використовували два запитальники: АСТ-тест дозволяв за наявності у дитини 25 балів верифікувати повний контроль БА, 20–24 — частковий, менше 20 балів — відсутність контролю; і GINA-тест, що відображав наведені рівні контролю за наявності у підлітків 6, 7–9, 10 і більше балів відповідно. Результати. У підлітків із середньотяжким захворюванням частіше виявляється тенденція до досягнення повного контролю БА та рідше — до його втрати при анкетуванні за АСТ-тестом. Використання GINA#тесту для оцінки рівня контролю дає протилежні результати, що більшою мірою залежить від неврахованих чинників, ніж від важкості астми до початку контролюючої терапії. Кластер підлітків з недостатнім контролем симптомів характеризується гіперсприйнятливістю бронхів та маркерами їх запалення. Висновки. У підлітків з важкою персистуючою БА у періоді клінічного благополуччя утричі зростає ризик втрати контролю над захворюванням (за результатами АСТ-тесту) порівняно з однолітками із середньоважкою формою захворювання. За наявності ознак субклінічного запального процесу в бронхах та їх гіперсприйнятливості у підлітків з важкою БА, проте з ознаками клінічного благополуччя, слід розглянути питання про призначення базисного лікування. Ключові слова: бронхіальна астма, підлітки, лабільність бронхів, гіперреактивність, гіперсприйнятливість.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: