Особливості клітинної ланки імунної відповіді школярів, хворих на бронхіальну астму пізнього початку, залежно від ацетиляторного поліморфізму

Autor: Marusyk, U.I., Bezrukov, I.U.
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2016
Předmět:
Zdroj: CHILD`S HEALTH; № 2.70 (2016); 79-82
Здоровье ребенка-Zdorovʹe rebenka; № 2.70 (2016); 79-82
Здоров'я дитини-Zdorovʹe rebenka; № 2.70 (2016); 79-82
ISSN: 2224-0551
2307-1168
Popis: Background. Bronchial asthma is one of the most common diseases in the world, the number of patients with this disease is increasing, especially among children. They believe that the inefficiency of controlling asthma therapy, which is observed in almost half of patients, is due particularly to the presence of different asthma-phenotypes.Objective. To evaluate some indicators of cellular parts of the immune system in schoolchildren, considering acetylation phenotypes in order to optimize asthma control late-onset asthma.Materials and methods. In pulmonology unit of Chernivtsi Regional Child Clinical Hospital there were examined 72 schoolchildren with late-onset asthma (disease first manifested at the age of 6 years old). By the course of the disease children were divided into two clinical groups. The first group included 34 patients with slow type of acetylation (mean percentage of acetylated sulfadimidine in urine was less than 75.0 %). The second clinical group was formed by 38 students with fast type of acetylation (mean percentage of acetylated sulfadimedin in urine was more than 75.0 %). Blood T-lymphocytes, T-helper cells and T killer/suppressor and B-lymphocytes were tested in all children by immunofluorescent assay method using a set of monoclonal antibodies.Results. The slow type of acetylation in children with late-onset asthma almost triple increased risk of CD3 decline in peripheral blood. Every second child (54.1 ± 10.1 %) with the slow type of acetylation and late-onset asthma had reduced CD8 level (less than 18.0 g/l), while in the comparison group only 21.0 ± 9.3 % of patients had decreased concentration (P
Актуальность. Бронхиальная астма — одно из самых распространенных заболеваний в мире, количество больных которым постоянно увеличивается, особенно среди детей. Считают, что неэффективность контролирующей терапии астмы, которая отмечается практически у половины больных, обусловлена, в частности, наличием различных астма-фенотипов. Цель исследования: для оптимизации контроля астмы позднего начала оценить отдельные показатели клеточного звена иммунной системы у школьников с учетом ацетиляторных фенотипов.Материал и методы. В пульмонологическом отделении Областной детской клинической больницы г. Черновцов обследованы 72 школьника, больных астмой позднего начала (заболевание впервые проявлялось в возрасте старше 6 лет). В зависимости от течения заболевания детей распределяли в две клинические группы. В первую группу вошли 34 пациента, у которых определяли медленный тип ацетилирования (средний процент ацетилированного сульфадимезина в моче составлял менее 75,0 %). Вторую клиническую группу сформировали 38 школьников, у которых отмечался быстрый тип ацетилирования (средний процент ацетилированного сульфадимезина в моче составлял более 75,0 %). Всем детям методом иммунофлуоресценции с использованием наборов моноклональных антител определяли содержание Т-лимфоцитов, Т-хелперов, Т-киллеров/Т-супрессоров и В-лимфоцитов крови.Результаты. Ацетилирование медленного типа у детей, больных бронхиальной астмой позднего начала, повышало риск снижения уровня CD3 в периферической крови практически втрое. У каждого второго ребенка (54,1 ± 10,1 %) при наличии медленного характера ацетилирования при фенотипе астмы позднего начала регистрировалось сниженное содержание CD8 (менее 18,0 г/л), а в группе сравнения — только у 21,0 ± 9,3 % пациентов (Р < 0,05).Заключение. У большинства пациентов с медленным ацетиляторным фенотипом течение бронхиальной астмы позднего начала ассоциируется со снижением содержания CD3, CD4, CD8 в периферической крови и В-лимфоцитов, что косвенно свидетельствует о выраженности хронического воспалительного аллергического процесса в данной когорте лиц и истощении организма.
Актуальність. Бронхіальна астма — одне з найбільш поширених захворювань у світі, кількість хворих на яке постійно збільшується, особливо серед дітей. Вважають, що неефективність контролюючої терапії астми, що відмічається практично в половини хворих, зумовлена, зокрема, наявністю різних астма-фенотипів. Мета дослідження: для оптимізації контролю астми пізнього початку оцінити окремі показники клітинної ланки імунної системи в школярів з урахуванням ацетиляторних фенотипів. Матеріал та методи. У пульмонологічному відділенні Обласної дитячої клінічної лікарні м. Чернівців обстежені 72 школярі, хворі на астму пізнього початку (захворювання вперше проявлялось у віці понад 6 років). Залежно від перебігу захворювання дітей розподіляли на дві клінічні групи. До першої групи увійшли 34 пацієнти, в яких визначали повільний тип ацетилювання (середній відсоток ацетильованого сульфадимезину в сечі становив менше 75,0 %). Другу клінічну групу сформували 38 школярів, у яких відмічався швидкий тип ацетилювання (середній відсоток ацетильованого сульфадимезину в сечі становив більше 75,0 %). Усім дітям методом імунофлуоресценції з використанням наборів моноклональних антитіл визначали вміст Т-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-кілерів/Т-супресорів та В-лімфоцитів крові. Результати. Ацетилювання повільного типу в дітей, хворих на астму пізнього початку, підвищувало ризик зниження рівня CD3 у периферичній крові практично втричі. У кожної другої дитини (54,1 ± 10,1 %) за наявності повільного характеру ацетилювання при фенотипі астми пізнього початку реєструвався знижений вміст CD8 (менше 18,0 Г/л), а в групі порівняння — тільки в 21,0 ± 9,3 % пацієнтів (Р < 0,05). Висновки. У більшості пацієнтів із повільним ацетиляторним фенотипом перебіг бронхіальної астми пізнього початку асоціюється зі зниженням вмісту CD3, CD4, CD8 у периферичній крові та В-лімфоцитів, що опосередковано свідчить про вираженість хронічного запального алергічного процесу в даної когорти осіб та виснаженість організму.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: