АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПОЗИТНИХ СТРІЧОК ДЛЯ ПІДСИЛЕННЯ ДЕРЕВ’ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ
| Jazyk: | ukrajinština |
|---|---|
| Rok vydání: | 2022 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Будівельні конструкції. Теорія і практика; № 10 (2022): Будівельні конструкції. Теорія і практика; 4-10 Building constructions. Theory and Practice; No. 10 (2022): Building constructions. Theory and practice; 4-10 |
| ISSN: | 2522-4182 |
| DOI: | 10.32347/2522-4182.10.2022 |
| Popis: | In the XXI century, the construction industry is developing at a rapid pace. Competitors of the same material, but reduced in cross-section by strengthening them with composite materials, compete with large-sized structures. Composite materials are considered to have relatively new operational and physical-mechanical properties, which are created due to the joint work of two or more components that differ in structure, chemical composition, physical and mechanical characteristics. One of the first composite materials is considered to be reinforced concrete, which was widely used in the late XIX century. At the beginning of the XX century for the needs of shipbuilding, aviation, aerospace, etc., modern composite materials such as fiberglass, consisting of artificial continuous glass fibers and artificial polymer matrix invented by A.K. Burov and his colleagues in the 30s of last century [1]. During the Great Patriotic War, fiberglass plates were used instead of aluminum in aircraft construction. In the 1960s, carbon fiber was developed in the United Kingdom and boron in the United States, which gave impetus to the development of a new generation of composite materials with high modulus of elasticity and high strength, which significantly increased their scope. . It can be noted that most composite materials are well resistant to many chemical influences: alkalis, acids, chlorides, sulfates, nitrates and others. All of them are not dangerous to human health in normal operation with the use of personal protective equipment in the direct performance of reinforcement work. This allows them to be used both in industrial and agricultural construction where there is a direct impact of the external environment on the structure reinforced with composite materials, and in residential buildings without harm to residents. After analyzing the creation and use of composite materials to strengthen structures of different materials, as well as methods of their application and physical and mechanical properties, it is assumed that such materials can be perfectly combined with solid and glued wood structures, increasing load-bearing capacity while reducing their cross section. В XXI столітті будівельна галузь розвивається шаленими темпами. На конкуренцію великогабаритним конструкція приходять аналоги з такого ж матеріалу, проте зменшені в перерізах за допомогою підсилення їх композитними матеріалами. Можна зазначити, що більшість композитних матеріалів добре опираються багатьом хімічним впливам: лугам, кислотам, хлоридам, сульфатам, нітратам та іншим. Всі вони не є небезпечними для здоров’я людини в умовах нормальної експлуатації при використанні індивідуальних засобів захисту при безпосередньому виконанні робіт по підсиленню. Це дозволяє їх використовувати, як в промисловому та сільськогосподарському будівництві де має місце безпосередній вплив зовнішнього середовища на конструкцію підсилену композитними матеріалами, так і в житлових будівлях без шкоди для жителів.Композитними вважають матеріали з умовно новими експлуатаційними та фізико-механічними властивостями, які створені за рахунок спільної роботи двох або більше компонентів які відрізняються структурою, хімічним складом, фізико-механічними характеристиками. Одними з перших композитних матеріалів вважають залізобетон, який широко застосовувався в кінці XIX століття. На початку XX століття для потреб кораблебудування, авіації, космонавтики тощо, набувають розвитку сучасні композитні матеріали такі, як склопластик, що складався зі штучних непереривних скляних волокон та штучної полімерної матриці винайденої А.К. Буровим і його співробітниками, в 30-х роках минулого сторіччя [1]. За часів Великої Вітчизняної війни пластини з склопластику використовували замість алюмінію в літакобудуванні. В 60-х роках минулого сторіччя у Великобританії були розроблені вуглецеві волокна, а в Сполучених Штатах Америки – борні, що надало поштовх до розвитку нового покоління композитних матеріалів, які мали високий модуль пружності та високу міцність, що дозволило значно збільшити сферу їхнього застосування. Після аналізу створення та використання композитних матеріалів для підсилення конструкцій з різних матеріалів, а також методів їхнього застосування та фізико-механічних властивостей, допущено, що такі матеріали можуть, чудово поєднуватись з конструкціями з цільної та клеєної деревини, дозволяючи збільшити несучу здатність при зменшенні їхнього поперечного перерізу. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|