Порівняння різних методів післяопераційного знеболення у дітей з перитонітом, ускладненим інтраабдомінальною гіпертензією

Autor:	Perova-Sharonova, V.
Jazyk:	ukrajinština
Rok vydání:	2020
Předmět:	intra-abdominal hypertension pain intravenous lidocaine infusion epidural anesthesia інтраабдомінальна гіпертензія біль внутрішньовенна інфузія лідокаїну епідуральна анестезія интраабдоминальная гипертензия боль инфузия лидокаина эпидуральная анестезия
Zdroj:	PAEDIATRIC SURGERY. UKRAINE; № 1(66) (2020): Paediatric surgery. Ukraine; 41-50 ХИРУРГИЯ ДЕТСКОГО ВОЗРАСТА; № 1(66) (2020): Хирургия детского возраста; 41-50 Хірургія дитячого віку; № 1(66) (2020): Хірургія дитячого віку; 41-50
ISSN:	2304-0041 2521-1358
Popis:	Appendicular peritonitis is the most common cause of complicated intra-abdominal infection in children that leads to risk of development intra-abdominal hypertension (IAH). Post-operative pain in patients with peritonitis and IAH is associated not only with surgical trauma, but may also have somato-visceral origin. Analgesia is recommended in patients with IAH treatment to improve abdominal wall compliance. Optimal method of analgesia for patients with peritonitis and IAH has not been find out.Objective. To investigate effect of different analgesia methods on postoperative pain intensity in children with IAH after appendicular peritonitis surgery.Materials and methods. Seventy-three children who underwent appendicular peritonitis surgery were randomized into three groups depending on the postoperative analgesia method: «Opioids» (n=25, intravenous morphine infusion), «Lidocaine» (n=22, intravenous infusion) and «EA» (n=26, epidural anesthesia). Postoperatively, evaluation of pain intensity with NRS or FLACC scale, and intra-abdominal pressure level (IAP) measurement were performed in all children. Depending on the IAP level, children were retrospectively divided into subgroups: «No IAH» (IAT˂10 mmHg) and «IAH» (IAT>10 mmHg).Results. IAP was statistically significantly higher in children with IAH in «Opioids» group compared to «Lidocaine» (Р0.05) and during movements (Р>0.05) and in the morphine daily dose (Р>0.05) in children without IAH and with IAH between the «Lidocaine» and «EA» groups. Postoperative pain intensity during movements (P=0.026) and morphine daily dose (P=0.032) were statistically significantly higher in subgroup «IAH» compared to subgroup «Without IAH» in «Opioids» group. Correlation between IAP and postoperative pain intensity at rest and during movements was strong in the «Opioids» (rs=0.63; P˂0.05 and rs=0.76; P˂0.05) and «Lidocaine «(rs=0.59; P˂0.05 and rs=0.71; P˂0.05) groups and moderate during movement only in «EA» group (rs=0.43; R˂0.05) in children with IAH.Conclusions. Pain intensity is directly proportional to intra-abdominal pressure level in children. Epidural anesthesia is optimal analgesic technique for patients with peritonitis and IAH that does not cause additional intra-abdominal pressure increase and provides sufficient somato-visceral analgesia. Intravenous lidocaine infusion can be used as alternative to epidural anesthesia.The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of all participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies.No conflict of interest was declared by the author. Аппендикулярный перитонит является самой распространённой причиной развития осложнённой интраабдоминальной инфекции у детей и риском развития интраабдоминальной гипертензии (ИАГ). Боль в послеоперационном периоде у пациентов с перитонитом, осложнённым ИАГ, связана не только с хирургической травмой тканей, но может иметь сомато-висцеральное происхождение. Обезболивание рекомендуется в комплексе интенсивной терапии ИАГ с целью улучшения комплаенса передней брюшной стенки. Оптимального метода обезболивания для пациентов с перитонитом и ИАГ не определено.Цель: исследовать влияние различных методов обезболивания на интенсивность послеоперационной боли у детей с ИАГ после оперативных вмешательств по поводу аппендикулярного перитонита.Материалы и методы. 73 ребёнка, которым были проведены оперативные вмешательства по поводу аппендикулярного перитонита, были рандомизированы на группы в зависимости от метода послеоперационного обезболивания: «Опиоиды» (n=25, внутривенная инфузия морфина), «Лидокаин» (n=22, внутривенная инфузия лидокаина), «ЭДА» (n=26, эпидуральная анестезия). Всем детям в послеоперационном периоде проводилась оценка интенсивности боли по шкалам NRS или FLACC, а также измерения уровня интраабдоминального давления (ИАД). В зависимости от уровня ИАД детей ретроспективно разделили на подгруппы: «Без ИАГ» (ИАД˂10 мм рт. ст.) и «ИАГ» (ИАД> 10 мм рт. ст.).Результаты. ИАД было статистически значимо выше в группе «Опиоиды» по сравнению с группами «Лидокаин» (Р˂0,05) и «ЭДА» (Р˂0,05) у детей с ИАГ. У детей без ИАГ и с ИАГ в группе «Опиоиды» показатели интенсивности послеоперационной боли в покое и при движении были статистически значимо выше по сравнению с группами «Лидокаин» (Р˂0,01 и Р˂0,001) и «ЭДА» (Р˂0,01 и Р˂0,001). У детей без ИАГ и с ИАГ между группами «Лидокаин» и «ЕДА» не было статистически значимой разницы в показателях интенсивности послеоперационной боли в покое (Р>0,05) и при движении (Р>0,05) и величине среднесуточной дозы морфина (Р>0,05). В подгруппе «ИАГ» группы «Опиоиды» статистически значимо выше были показатели интенсивности послеоперационной боли при движениях (Р=0,026) и среднесуточной дозы морфина (Р=0,032), чем у детей в подгруппе «Без ИАГ». Корреляционная связь между уровнем ИАД и показателями интенсивности послеоперационной боли в покое и при движении у детей с ИАГ была сильной статистически значимой в группе «Опиоиды» (rs=0,63; Р˂,05 и rs=0,76; Р˂,05) и «Лидокаин» (rs=0,59; Р˂,05 и rs=0,71; Р˂,05) и средней силы только при движениях в группе «ЕДА» (rs=0,43; Р˂,05).Выводы. Интенсивность болевого синдрома прямо пропорциональна уровню интраабдоминального давления у детей. Для пациентов с перитонитом, осложненным ИАГ, эпидуральная анестезия является оптимальной анальгетической методикой, которая не вызывает дополнительного увеличения ИАД и обеспечивает достаточную сомато-висцеральную анальгезию. Инфузия лидокаина может быть использована в качестве альтернативы эпидуральной анестезии.Исследование было выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской Декларации. Протокол исследования был одобрен Локальным этическим комитетом всех участвующих учреждений. На проведение исследований было получено информированное согласие родителей, детей.Автор заявляет об отсутствии конфликта интересов. Апендикулярний перитоніт є найпоширенішою причиною розвитку ускладненої інтраабдомінальної інфекції у дітей та ризиком розвитку інтраабдомінальної гіпертензії (ІАГ). Біль у післяопераційному періоді у пацієнтів із перитонітом, ускладненим ІАГ, пов’язаний не лише з хірургічною травмою тканин, а може мати сомато-вісцеральне походження. Знеболення рекомендоване в комплексі інтенсивної терапії ІАГ з метою покращення комплаєнсу передньої черевної стінки. Оптимального методу знеболення для пацієнтів із перитонітом та ІАГ не визначено.Мета: дослідити вплив різних методів знеболення на інтенсивність післяопераційного болю у дітей з ІАГ після оперативних втручань з приводу апендикулярного перитоніту.Матеріали і методи. 73 дитини, яким були проведені оперативні втручання з приводу апендикулярного перитоніту, було рандомізовано на групи залежно від методу післяопераційного знеболювання: «Опіоїди» (n=25, внутрішньовенна інфузія морфіну), «Лідокаїн» (n=22, внутрішньовенна інфузія лідокаїну), «ЕДА» (n=26, епідуральна анестезія). Усім дітям у післяопераційному періоді проводилась оцінка інтенсивності болю за шкалами NRS або FLACC, а також вимірювання рівня інтраабдомінального тиску (ІАТ). Залежно від рівня ІАТ дітей ретроспективно поділено на підгрупи: «Без ІАГ» (ІАТ>10 мм рт. ст.) та «ІАГ» (ІАТ>10 мм рт. ст.).Результати. ІАТ був статистично значуще вищим у дітей з ІАГ в групі «Опіоїди» порівняно з дітьми з ІАГ в групах «Лідокаїн» (Р0,05) та під час рухів (Р>0,05) та величині середньодобової дози морфіну (Р>0,05). У підгрупі «ІАГ» групи «Опіоїди» статистично значуще вищими були показники інтенсивності післяопераційного болю при рухах (Р=0,026) та середньодобової дози морфіну (Р=0,032), ніж у підгрупі «Без ІАГ». Кореляційний зв’язок між рівнем ІАТ та показниками інтенсивності післяопераційного болю в спокої та при рухах у дітей з ІАГ був сильним і статистично значущим у групі «Опіоїди» (rs=0,63; Р
Databáze:	OpenAIRE
Externí odkaz:	https://explore.openaire.eu/search/publication?articleId=scientific_p::7420a06acab0b6b5033417ba6a44bd1d http://psu.med-expert.com.ua/article/view/PS.2020.66.41 Zobrazit plný text záznamu