У ПОШУКАХ МОВНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ КАРПАТОУКРАЇНЦІВ НАПЕРЕДОДНІ І ПІД ЧАС ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЇ КРИЗИ 1938 р.: ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПРЕСИ ПІДКАРПАТСЬКОЇ РУСІ

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Problems of humanities. History; No. 9/51 (2022); 259-277
Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія Історія; № 9/51 (2022); 259-277
ISSN: 2312-2595
2664-3715
DOI: 10.24919/2664-3715.9/51
Popis: Summary. The purpose of the article is to study the implementation of the language legislation of Czechoslovakia in Subcarpathian Rus՚ in the interwar period. The research methodology is based on the principles of historical method and scientific objectivity. A systematic analysis of external and internal factors influencing the formation of language policy, as well as an analytical approach, which allows to consider the essence of the interpretation of the source base of issues of state-building processes of the prewar period. The scientific novelty of the article is the study of the linguistic identity of Transcarpathian Ukrainians, the use of the Ukrainian language at the official level, in school, as well as the press coverage of language inspirations in Subcarpathian Rus՚ between the two world wars. Conclusions. In the period between the two world wars, Subcarpathian Rus՚, being part of Czechoslovakia, needed to address the issue of the practical use of the Ukrainian language at the official level and in schools. There were discussions about the spelling of Carpatho-Ukrainians and the use of Ukrainian-language grammar. Language searches in Transcarpathia during the interwar period were covered by the press, which played a positive role in the implementation of language identification among the population. Articles on the legal regulation of the language issue, battles around it, and research by philologists of Ukrainian orthography were published in the publications of Subcarpathian Rus՚.
Анотація. Метою дослідження є вивчення питання реалізації мовного законодавства Чехословаччини у Підкарпатській Русі міжвоєнного періоду. Методологія дослідження базується на принципах історичного методу та наукової об՚єктивності. Застосовано системний аналіз зовнішніх і внутрішніх чинників впливу на формування мовної політики, а також аналітичний підхід, що дає змогу розглянути сутнісний зміст інтерпретації джерельної бази питань державотворчих процесів довоєнного періоду. Наукова новизна статті полягає у дослідженні питання мовної ідентичності закарпатських українців, вжитку української мови на офіційному рівні, у шкільництві, а також висвітлення пресою мовних інспірацій у Підкарпатській Русі між двома світовими війнами. Висновки. У період між двома світовими війнами Підкарпатська Русь, опинившись у складі Чехословаччини, потребувала розв՚язання питання практичного вжитку української мови на офіційному рівні й у шкільництві. Виникали дискусії щодо оформлення правопису карпатоукраїнців та використання україномовної граматики. Мовні пошуки на Закарпатті у міжвоєнний час висвітлювалися пресою, яка відіграла позитивну роль у реалізації мовної ідентифікації серед населення. На сторінках видань Підкарпатської Русі друкувалися статті про правове регулювання мовного питання, баталії навколо нього та дослідження філологів українського правопису.
Databáze: OpenAIRE