Разработка методики выборочного финансирования научно-образовательных институций путем адресных капиталовложений в развитие инновационных технологий
Autor: | Britchenko, Igor |
---|---|
Jazyk: | angličtina |
Rok vydání: | 2021 |
Předmět: |
scientific and educational institution
рейтинг инновационные технологии адресные капиталовложения allowance інноваційні технології selective financing rating адресні капіталовкладення науково-освітня інституція вибіркове фінансування надбавка научно-образовательная институция выборочное финансирование targeted investment innovative technologies |
Zdroj: | Eastern-European Journal of Enterprise Technologies; Vol. 3 No. 13 (111) (2021): Transfer of technologies: industry, energy, nanotechnology; 55-62 Eastern-European Journal of Enterprise Technologies; Том 3 № 13 (111) (2021): Трансфер технологий: промышленность, энергетика, нанотехнологии; 55-62 Eastern-European Journal of Enterprise Technologies; Том 3 № 13 (111) (2021): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології; 55-62 |
ISSN: | 1729-3774 1729-4061 |
Popis: | The problem of supporting scientific and educational institutions is considered. A method of selective financing of scientific and educational institutions that create innovative technologies taking into account their investment in innovative developments is proposed. On the basis of statistical data on the indicators for assessing the activities of scientific and educational institutions and the indicator of the innovative potential of a scientific and educational institution from the production of innovations (PNn), their rating was calculated. The essence of PNn is to compare the indicators of the volumes of income of the special fund Dsfn and the volume of expenditures of the scientific and educational institution Vn. In order to stimulate scientific and educational institutions to create innovative technologies, it was proposed to introduce targeted investments. The problem of quantifying the rate of premium on the basis of an integrated approach in terms of indicators of innovative potential from the production of innovations and the rating of a scientific and educational institution for 2 institutions (namely: K and H) has been solved. Institution K will receive a large increase, and institution N will receive a smaller increase, the value of which will be 56.23 % and 43.76 %, respectively. The results showed the independence of the indicator of the innovative potential of a scientific and educational institution from the production of innovations from the previous rating of a scientific and educational institution, or vice versa. The proposed methodology has been tested by an experimental method, targeted investments have been determined based on an integrated approach in terms of indicators of innovative potential and the rating of a scientific and educational institution. This study is of practical interest to government authorities and grantors when allocating funds according to the vector of selective financing of scientific and educational institutions through targeted investments in the development of innovative technologies, and theoretically – to researchers dealing with issues of financial security, protectionism and public administration Рассмотрена проблема поддержки научно-образовательных институций. Предложена методика выборочного финансирования научно-образовательных институций, которые создают инновационные технологии с учетом их капиталовложений в инновационные разработки. На основании статистических данных по показателям оценки деятельности научно-образовательных учреждений и показателя инновационного потенциала научно-образовательной институции от производства инноваций (PNn) проведен расчет их рейтинга. Сущность PNn заключается в сопоставлении показателей объемов доходов специального фонда Dsfn и объема расходов научно-образовательного учреждения Vn. С целью стимулирования научно-образовательных учреждений к созданию инновационных технологий предложено ввести адресные капиталовложения. Решена задача количественной оценки ставки надбавки на основе комплексного подхода по показателям инновационного потенциала от производства инноваций и рейтинга научно-образовательной институции для 2 институций(а именно: К и H). Большую прибавку получит учреждение К, а меньшую - учреждение Н, величина которых составит 56,23% и 43,76% соответственно. Результаты показали независимость показателя инновационного потенциала научно-образовательной институции от производства инноваций от предыдущего рейтинга научно-образовательной институции или наоборот. Проведена апробация предложенной методики экспериментальным методом, определены адресные капиталовложения на основе комплексного подхода по показателям инновационного потенциала и рейтинга научно-образовательной институции. Данное исследование практически интересно государственным органам управления и грантодателей при распределении средств по вектору выборочного финансирования научно-образовательных институций путем адресных капиталовложений в развитие инновационных технологий, а теоретически – исследователям, занимающимся вопросами финансового обеспечения, протекционизма и государственного администрирования Розглянуто проблему підтримки науково-освітніх інституцій. Запропоновано методика вибіркового фінансування науково-освітніх інституцій, які створюють інноваційні технології з урахуванням їх капіталовкладень в інноваційні розробки. На підставі статистичних даних за показниками оцінки діяльності науково-освітніх інституцій та показника інноваційного потенціалу науково-освітньої інституції від провадження інновацій проведено розрахунок їх рейтингу. Сутність PNn полягає у співставленні показників обсягів доходів спеціального фонду Dsfn та обсягу видатків науково-освітньої установи Vn. З метою стимулювання науково-освітніх інституцій до створення інноваційних технологій запропоновано впровадження адресного капіталовкладення. Вирішено задачу кількісної оцінки ставки адресного капіталовкладення на основі комплексного підходу за показниками інноваційного потенціалу від провадження інновацій та рейтингу науково-освітньої інституції для 2 інституцій (а саме: К та H). Більше адресне капіталовкладення отримає установа К, а меншу – установа Н, величина яких складе 56,23% та 43,76% відповідно. Результати засвідчили незалежність показника інноваційного потенціалу науково-освітньої інституції від провадження інновацій від попереднього рейтингу науково-освітньої інституції чи навпаки. Проведено апробацію запропонованої методики експериментальним методом, визначено адресні капіталовкладення на основі комплексного підходу за показниками інноваційного потенціалу та рейтингу науково-освітньої інституції. Дане дослідження практично цікаво державним органам управління та грантодателям при розподілі коштів за вектором вибіркового фінансування науково-освітніх інституцій шляхом адресних капіталовкладень в розвиток інноваційних технологій, а теоретично – дослідникам, що займаються питаннями фінансового забезпечення, протекціонізму та державного адміністрування |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |