СТРАХ СМЕРТІ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН В КОНТЕКСТІ ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНОЇ САМОТРАНСЦЕНДЕНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Вісник ДДПУ. Серія: Соціально-філософські проблеми розвитку людини і суспільства; № 8 (2018); 43-53
Herald of Donbas State Pedagogical University. Series: sociophilosophical problems of development of man and society; № 8 (2018); 43-53
ISSN: 2410-3381
2520-6842
Popis: В статті розглядається страх смерті в контексті самотрансценденціїособистості, для якої смерть розбиває звичні категорії часу і простору, в якихлюдина звикла існувати. Смерть асоціюється з метафізичним злом, з небуттям,яке несе в собі тотальну анігіляцію особистості, «я» і навколишнього світу.Отже, в рамках цієї системи аксіології смерть сприймається як покарання загріх, абсурд. Очевидно, що саме в цій ідентифікації трансцендентного як опоридля автентичного сенсу життя і ховається причина страху смерті в пато-логічних формах, що наявні в сучасній західній культурі. Мета. Розглядаєтьсядеформація страху смерті, який є одним з найважливіших детермінантівлюдської поведінки, як невід’ємної частини людської екзистенції і, перш за все, якпотреби і бажання бути з іншими в іншому світі. Методологія. Страх смертірозглядається як прикордонний і тривожний стан, необхідний для екзистенції тауникнення небезпек, тому в статті використані феноменологічний, герменев-тичний, антропологічний, психоаналітичний підходи. Новизна. Страх смертітрактується, як результат онтологічного внутрішнього стану та соціокуль-турної самотності,що є передчуттям зміни екзистенції та майбутньоготрансцендентного досвіду і самовдосконалення людини, що втратила почуттябезпеки внаслідок антропологічної кризи. Зіткнення зі смертю, як будь-яке явищев цьому світі, є за своєю суттю амбівалентним. Описані в статті стратегії є,по суті, подоланням страху смерті і мають більш конструктивний характер,ніж сучасна традиція вилучення смерті з повсякденності.Висновки. Автор робить висновок про невідворотність смерті в поєд-нанні з невизначеністю, що породжує трепет і жах, як вищий прояв страху засвоєю інтенсивністю і потужністю, які тільки можливі. Перш за все, страхсмерті починається через страх змін, який безпосередньо пов’язаний зіставленням людини до власного життя. Якщо життя і смерть розглядати неяк протилежні поняття, а як різні боки (або, скоріше, стани) того ж процесу,то страх смерті в дійсності – це все той же звичний страх змін, якийсупроводжує людину протягом всього життєвого шляху.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: