ІНФЛАМАТОМЕТРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ ЗА РІЗНОГО СТУПЕНЯ АКТИВНОСТІ ЕОЗИНОФІЛЬНОГО ЗАПАЛЕННЯ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Clinical and experimental pathology; Vol. 21 No. 1 (2022)
Клиническая и экспериментальная патология; Том 21 № 1 (2022)
Клінічна та експериментальна патологія; Том 21 № 1 (2022)
ISSN: 1727-4338
2521-1153
Popis: The aim of the study – to investigate the clinical signifi cance of eosinophilic cationic proteinconcentration in sputum and its diagnostic role in the disease management for optimizationof the personalized anti-infl ammatory therapy of patients with bronchial asthma. Materials and methods. There have been examined 66 school-aged children with persistentbronchial asthma who had been under anti-infl ammatory control therapy for at least thelast three months, but still needed treatment correction. Sputum has been collected in allpatients during post-attack period of disease by the method of sputum induction usingan inhalation of hypertonic solutions (3%,5%,7%) of sodium chloride. Quantitative andqualitative cytological composition of the sputum precipitate has been determined, inthe supernatant liquid fraction, obtained after sputum centrifugation, the concentrationsof eosinophilic cationic protein (ECP) and endothelial vascular growth factor (VEGF)have been studied by ELISA method. In the general cohort of examined patients, theaverage ECP concentration was 2.28±2.2 ng/ml (minimum value 0, maximum – 9.2 ng/ml). Depending on the ECP content in the sputum, children have been divided into 2clinical groups: The fi rst (I) clinical group was formed by 29 children with a content ofECP in the sputum greater than the average cohort value, and the second (II) clinicalgroup included remaining 47 patients with the level of ECP 0.05), and sputumcell composition (in particular by the number of eosinophilic granulocytes: 9,24±2.3vs. 9,28±2.2%, P> 0.05) did not diff er much. In addition to that, VEGF concentrationin sputum, which refl ects the bronchial remodeling processes, was 1.25 times higherin representatives of the I group (145.43 ± 19.71 pg/ml) compared with patients of theII group (115.93 ± 15, 7 pg/ml; P> 0.05). In EBC, the content of nitrogen monoxidemetabolites was higher in patients of the II group: 44.4 ± 5.74 μmol/l in comparison withrepresenatives of I group (55.8 ± 9.8 μmol/l; P> 0.05). At the same time, in patients ofclinical I group in EBC higher proteolytic activity of azocol, as well as a higher catalaseactivity was noted (68.4 ± 22.6 μmol/min x mg of protein compared to 49.6 ± 10.3 μmol/min x mg of protein in the II group of comparison; P> 0, 05). In contrast, in the II group,the infl ammatory process has been associated with the lysis of low molecular weightproteins.Conclusion. In children with bronchial asthma, increased degranulation of sputumeosinophils (according to the ECP concentration) is associated with a more pronouncedairway infl ammation, as evidenced by the increased intensity of oxidative modifi cation ofproteins (OR=3,6) and proteolytic activity of high molecular weight proteins; togetherwith high catalase activity and elevated concentration of such marker of bronchialremodeling as VEGF, along with decreased content of nitrogen monoxide metabolites inthe exhaled breath condensate.
Мета роботи – для оптимiзацiї персонiфiкованої протизапальної терапiї хворихiз бронхіальною астмою (БА) дослідити клінічне значення вмісту еозинофільногокатіонного протеїну у мокротинні та його діагностичну роль у менеджментізахворювання.Матерiали і методи. Обстежено 66 дiтей шкiльного вiку, хворих на персистувальнубронхіальнуастму, якіотримувалипротизапальнубазиснутерапіювпродовжнеменшетрьох останніх місяців та потребували корекції лікування. За допомогою процедуриіндукції відходження мокротиння усім хворим у позанападному періоді здійснювализабір мокротиння. У мокротинні визначали кількісний та якісний цитологічний складосаду, у надосадовій рідкій фракції, отриманій після центрифугування, визначали вмістеозинофільного катіонного білка (ECP) за допомогою ЕLISA-методу та концентрацiюендотелiального фактору росту судин (VEGF) IФА-методом. У загальній когортіобстежених пацієнтів середнiй вмiст ЕСР становив 2,28±2,2 нг/мл (мiнiмальнезначення 0, максимальне – 9,2 нг/мл). Залежно вiд вмісту ЕСР у мокротинні дітейрозподілили на 2 клінічні групи: I група (основна) – 29 дітей із вмістом у мокротинніЕСР більше середньогрупового значення, а решта 47 хворих увійшла до ІІ групи(ЕСР < 2 нг/ мл). За основними клiнiчними характеристиками (вік, стать, місцепроживання, тривалістьзахворювання) групибулизіставлюванi. Усімхворимпроводилибiохiмiчне дослiдження конденсату видихуваного повітря (КВП), що передбачаловизначення вмiсту загального білка, активностi каталази, концентрацiї метаболiтiвмонооксиду нiтрогенутамаркерів протеолiтичної активностi. Одержанi результатидослiдження аналiзували з використанням параметричних i непараметричних методiвобчислення, а оцінку діагностичної цінності тестів проводили з позиції клінічноїепідеміології з урахуванням їх чутливості (ЧТ) та специфічності (СТ), а такожатрибутивного (АР) і відносного (ВР) ризиків та відношення шансів (ВШ) реалізаціїподії з урахуванням їх 95% довірчих інтервалів (95% ДІ).Результати. У роботi показано, що у групах порiвняння збiгалися клiнiчнi показникиконтролю БА (18,3±1,5 проти 18,6±1,3 бала, P>0,05), клiтинного складу мокротиння,зокрема за кiлькiстю еозинофiльних гранулоцитiв (9,24±2,3 проти 9,28±2,2%, P>0,05).При цьому вмiст у мокротиннi VEGF, який вiдображає стан процесiв ремоделюваннябронхiв, в 1,25 разабувнедостовірновищимупредставникiв I групи (145,43±19,71) пг/ млпорiвняно з хворими II групи (115,93±15,7) пг/мл (P>0,05). У КВП вмiст метаболiтiвмонооксиду нiтрогену виявився дещо вищим у хворих II групи: 44,4±5,74 мкмоль/лпорiвняно з представникам I групи 55,8±9,8 мкмоль/л (P>0,05). Водночас у хворихІ клінічної групи в КВП відзначалася тенденція до підвищення активності каталази(68,4±22,6 мкмоль /хв х мг білка відносно 49,6±10,3 мкмоль /хв х мг білка в ІІ групіпорівняння; P>0,05) та протеолiтичної активностi азоколу. На противагу цьомуу II групi запальний процес обумовлювався лiзисом низькомолекулярних бiлкiв.Висновки. У дiтей, хворих на бронхiальну астму, посилена дегрануляцiя еозинофiлiвмокротиння (за вмiстом ЕСР) асоцiює з виразнiшим запальним процесом у бронхах,про що засвідчують пiдвищена iнтенсивнiсть окисної модифiкацiї бiлкiв (ВШ=3,6)i протеолiтичної активностi за лiзисом крупномолекулярних протеїнiв; вищаактивнiсть каталази; зростання вмiсту VEGF як маркера ремоделювання бронхiв,а також зменшення вмiсту метаболiтiв монооксиду нiтрогену у конденсатівидихуваного повiтря.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: